Водна рента: як подолати несправедливість

Водна рента: як подолати несправедливість

Чому вода дорожчає, а бюджет отримує все менше грошей за її використання

Этот материал также доступен на русском языке
Водна рента: як подолати несправедливість
Фото pixabay.com

Підвищення тарифів за постачання холодної і гарячої води в Україні – це наслідок подорожчання послуг природних монополій, що стало домінуючим трендом. При цьому хрестоматійним правилом для встановлення адекватної ціни за користування водними ресурсами є врахування величини водної ренти, яка утворюється в процесі господарського освоєння водно-ресурсного потенціалу.

У теперішніх умовах відбувається стягнення рентної плати за спеціальне використання води як з поверхневих, так і з підземних джерел. Уже багато років рентна плата за спеціальне використання води, а донедавна збір за спеціальне водокористування (рентна плата за спеціальне використання води введена з 2015 року), нараховується за басейново-територіальним принципом. Нормативи рентної плати для поверхневих джерел диференціюються в розрізі основних басейнів річок, а для підземних – у розрізі адміністративних областей і районів. При цьому не враховується роль водного ресурсу в господарському обігу.

Тобто чи виступає вода засобом виробництва, чи матеріально-речовою основою готової продукції, чи компонентом, що забезпечує виробничий процес, чи кінцевою продукцією – однаково. Зокрема, у рибному господарстві та зрошуваному землеробстві вода є засобом виробництва, у виробництві харчових продуктів – матеріально-речовою субстанцією готової продукції, у буряко-цукровому виробництві – компонентом виробничого процесу, у комунальному водопостачанні та на ринку бутильованої води – кінцевою продукцією.

Незважаючи на те що за період з 1999 по 2015 рік спостерігалося зниження обсягів забору води з природних водних об’єктів, у динаміці надходжень рентної плати за спеціальне використання води до Зведеного бюджету України до 2013 року включно простежувалася висхідна тенденція.

Забір води з водних об'єктів та рентна плата (збір) за спеціальне використання води

Джерело: Державна казначейська служба України, Державна служба статистики України, розрахунки European Analytical Centre

Якщо у 1999 році обсяг забору води з природних водних об’єктів становив 19 748 млн куб. м, у 2004-му – 14 690 млн куб. м, у 2008-му – 15 729 млн куб. м, то у 2015 році – 9699 млн куб. м. Тобто у 2015 році порівняно з 1999-м обсяг забору зменшився на 10 049 млн куб. м, порівняно з 2008-м – на 6030 млн куб. м. Значне зменшення обсягів забору води з природних водних об’єктів у 2014 та 2015 роки пояснюється неврахуванням обсягів забору на анексованій та окупованій частині території України.

Натомість у 2013 році порівняно з 1999-м обсяг фактичних надходжень рентної плати за спеціальне використання води до Зведеного бюджету України збільшився в 11 разів, порівняно з 2008-м – в 2,56 разу. Зростання в рази має місце лише в динаміці фактичних (номінальних) надходжень водної ренти до Зведеного бюджету України через індексацію нормативів плати (ставок рентної плати) у зв’язку з інфляційними процесами. У динаміці надходжень водної ренти в порівняних цінах 1998 року зростання не було таким інтенсивним.

Так, у 2013 році порівняно з 1999-м надходження водної ренти у порівняних цінах 1998 року до Зведеного бюджету України збільшилися вдвічі, порівняно з 2008-м – лише на 92 млн грн. Порівнюючи темпи зростання за період 1999–2015 років надходжень фактичної величини водної ренти та водної ренти в порівняних цінах 1998 року, напрошується висновок про те, що зростання надходжень забезпечувалося за рахунок кількісного чинника (механічне зростання нормативів плати у зв’язку з їх індексацією), а не за рахунок якісних зрушень в частині ідентифікації реальної бази стягнення водної ренти.

Якщо на 1 січня 2015 року ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод коливалися в діапазоні 14,3–85,62 грн/100 куб. м, то на 1 січня 2016 року – у діапазоні 18,09–108,31 грн/100 куб. м. Найнижчі ставки рентної плати за спеціальне використання води мали місце традиційно в басейні ріки Дунай, а найвищі – у басейні рік Приазов’я.

Ставки рентної плати за спеціальне використання підземних вод на 1 січня 2015 року знаходились в діапазоні 37,45–89,15 грн/100 куб. м, на 1 січня 2016 року – 47,37–112,77 грн/100 куб. м. Найвищі ставки рентної плати за спеціальне використання підземних вод мали місце в окремих адміністративних районах Івано-Франківської області, а найнижчі – у Закарпатській області. Тенденція стосовно механічного збільшення ставок рентної плати за спеціальне використання води зберігалася й у 2017 році: мінімальне й максимальне значення ставок плати за спеціальне використання поверхневих вод на 3 січня 2017-го – 19,97–119,57 грн/100 куб. м, за використання підземних вод – 52,3–124,5 грн/100 куб. м.

Динаміка нормативів (ставок) плати за спеціальне використання поверхневих та підземних вод

Джерело: Державна фіскальна служба України, розрахунки European Analytical Centre

У 2016 році порівняно з 2007-м у структурі рентної плати за спеціальне використання води, яка надходить до Зведеного бюджету України, відбулися певні зрушення. Так, у 2016 році питома вага надходжень рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) порівняно з 2007 роком (взято збір за спеціальне водокористування загальнодержавного значення) збільшилася з 81,4 до 82,4%; питома вага рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики та водного транспорту зменшилася у 2016 році порівняно з 2007 роком з 12,1% (у 2007 році взято збір за спеціальне водокористування для потреб гідроенергетики і водного транспорту) до 10,8% (10,1% + 0,7%); питома вага надходжень рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства у 2016 році порівняно з 2007 роком збільшилася з 5,5 до 6,7%.

Прикметною рисою є те, що у 2016 році порівняно з 2007 роком питома вага рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення знизилася з 1,1 до 0,1%.

Структура надходжень рентної плати за спеціальне використання води
(збору за спеціальне водокористування)
до Зведеного бюджету України у 2007 році

Джерело: Державна казначейська служба України, розрахунки European Analytical Centre

Структура надходжень рентної плати за спеціальне використання води
до Зведеного бюджету України у 2016 році

Джерело: Державна казначейська служба України, розрахунки European Analytical Centre

Ідентифікація бази та стягнення рентної плати за спеціальне використання води (до 2015 року – збір за спеціальне водокористування) вже тривалий період є однією з найбільш резонансних проблем. При цьому є багато «вузьких місць» у встановленні ставок плати за спеціальне використання поверхневих та підземних вод. Особливо для великих водокористувачів – підприємств, що входять у горизонтально та вертикально інтегровані холдинги.

Неврахування галузевих та відтворювальних характеристик господарського освоєння водно-ресурсного потенціалу призвело до значних перегинів і дисбалансів в утворенні та вилученні водної ренти. Тому й маємо ситуацію, коли в одних сегментах економіки водна рента майже повною мірою присвоюється водокористувачем і формує надприбуток (зокрема, на ринку бутильованої води), а в інших – надмірний розмір рентної плати знижує конкурентоспроможність виробництва кінцевої продукції (сільськогосподарське виробництво на основі зрошуваного землеробства).

Вирішити проблему можна було б завдяки коригувальному коефіцієнту, який враховуватиме рівень рентабельності виробництва кінцевої продукції та надання послуг. Це стосується перш за все тих видів діяльності та ринків, де вода є кінцевою продукцією, зокрема ринку бутильованої води. Даний коефіцієнт міг би стати доповненням вже існуючого територіально-басейнового принципу встановлення ставок плати за користування водними ресурсами.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті