Захворіло у світі
31,605,656
Померло у світі
970,934
Вилікувалось у світі
21,747,491
Захворіло в Україні
184,734
Померло в Україні
3,705
Вилікувалось в Україні
81,670
Рента за надра: чому держбюджет має отримувати більше

Рента за надра: чому держбюджет має отримувати більше

І з якої причини рентне законодавство поки що «працює» лише на олігархів

Рента за надра: чому держбюджет має отримувати більше
Фото RoyalDutchShell / Анна Наконечна для mind.kiev.ua

В Україні внаслідок спорадичних та безсистемних інституціональних перетворень використання мінерально-сировинного багатства відбувається в інтересах великих промислово-фінансових груп, для яких мінеральна сировина становить ресурсну базу всього продуктового ланцюга. А символічна величина плати за користування надрами забезпечує перетікання мінерально-сировинної ренти в сегмент великого бізнесу.

Існуюче законодавче підґрунтя міжбюджетного перерозподілу плати за користування надрами загальнодержавного значення зорієнтоване на поповнення центральних фінансових фондів держави, а не бюджетів громад базового рівня, де на прилеглих до них територіях і концентруються основні запаси мінеральної сировини.

Багато експертів вважають, що вилучення мінерально-сировинної ренти не слід зводити лише до справляння рентної плати за користування надрами, а рентні ставки потрібно також прив’язувати до норми рентабельності видобувних підприємств. Одним з кроків до посилення рентної спрямованості фіскального регулювання користування надрами в попередні роки стала заміна абсолютних (потонних) ставок плати адвалорними (коли ставка рентної плати за користування надрами визначається у відсотках від вартості одиниці корисної копалини).

Також відбулося перегрупування рентних платежів за користування надрами: рентну плату за вуглеводні об’єднали з платою за користування надрами, а збір за геологорозвідувальні роботи скасували. Об’єднання рентної плати за викопні вуглеводні з платою за користування надрами призвело до значного збільшення надходжень рентної плати за користування надрами до Зведеного бюджету України.

Прикметною рисою вилучення мінерально-сировинної ренти стало завищення ставок плати на одні види корисних копалин і заниження – на інші. Завищення ставок виступало перепоною для активізації діяльності видобувних підприємств, а заниження – автоматично призводило до перетікання ренти в корпоративний сектор.

Більше того, тривалий період мали місце прецеденти щодо заниження ставок плати за видобуток залізної руди та завищення – для будівельної сировини. У першому випадку це відбувалося під впливом «олігархів від руди», які з 2002 по 2014 рік мали потужне лобі в українських парламенті й уряді, і в результаті власник українських надр недоотримував значної величини надходжень до фінансових фондів держави. Проявом нерозвиненості і відставання від передових світових практик є занижені ставки плати за видобування мінеральних вод, що робить виробництво мінеральної води надзвичайно високоприбутковим видом діяльності.

У 2016 році в структурі надходжень рентної плати за користування надрами до Зведеного бюджету України найбільшу питому вагу займала рентна плата за користування надрами для видобування природного газу (76,68%). Частка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та нафти відповідно становила 9,81% та 9,07%. Також вагомою складовою надходжень мінерально-сировинної ренти до Зведеного бюджету України є рентна плата за користування надрами для видобування газового конденсату, яка складала 4,22%.

Структура надходжень рентної плати за користування надрами до Зведеного бюджету України у 2016 році

Джерело: Державна казначейська служба України, розрахунки European Analytical Centre

У структурі надходжень рентної плати за користування надрами до Державного бюджету України найбільшу питому вагу також займають рентна плата за видобуток природного газу, нафти та корисних копалин загальнодержавного значення. Але частка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення є дещо нижчою відповідного показника по Зведеному бюджету України (7,56%). Це пов’язано з тим, що частина цього платежу також надходила до місцевих бюджетів.

Структура надходжень рентної плати за користування надрами до Державного бюджету України у 2016 році

Джерело: Державна казначейська служба України, розрахунки European Analytical Centre

У структурі надходжень рентної плати за користування надрами до місцевих бюджетів у 2016 році питома вага рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення становила 92,49%; за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення – 6,54%; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – 0,97%. Тобто на часі ідентифікація реальної бази стягнення рентної плати за користування надрами місцевого значення.

Структура надходжень рентної плати за користування надрами до місцевих бюджетів у 2016 році

Джерело: Державна казначейська служба України, розрахунки European Analytical Centre

У зв’язку з вагомим значенням для розвитку національного господарства паливно-енергетичного та гірничо-металургійного комплексів чи не найактуальнішим завданням в системі фіскального регулювання надрокористування було вилучення ренти за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. За період з 2007 по 2016 рік надходження платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до Зведеного бюджету України відзначалися декількома тенденціями. За період з 2007 по 2012 рік мало місце невпинне зростання надходжень названих платежів, що зумовлено щорічною індексацією ставок плати за окремі види корисних копалин, а також збільшенням видобутку окремих з них. У 2012 році порівняно з 2007-м обсяг платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, який надійшов до Зведеного бюджету України, збільшився на 2413 млн грн, порівняно з 2010-м – на 1639 млн грн. У 2013 році порівняно з 2012 роком надходження платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до Зведеного бюджету України зменшилося на 1007 млн грн, що зумовлено значною мірою зменшенням фізичного обсягу видобутку окремих корисних копалин.

Надходження рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до Зведеного бюджету України

Джерело: Державна казначейська служба України, Державна служба статистики України, розрахунки European Analytical Centre

За 2013-2016 роки мала місце тенденція зростання номінальної величини надходжень рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до фінансових фондів держави, регіонів та територіальних громад. У 2016 році сума цих платежів порівняно з 2014 роком збільшилася на 1434 млн грн. Незважаючи на в цілому висхідну тенденцію в надходженнях номінальної величини платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до Зведеного бюджету України, у динаміці цих платежів в порівняних цінах 2006 року висхідна тенденція мала місце лише з 2007 по 2012 рік. Так, у 2012 році надходження цих платежів в порівняних цінах 2006 року порівняно з 2007 роком виросли у 2,9 рази. У 2016 році порівняно з 2012 роком надходження рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в цінах 2006 року до Зведеного бюджету України зменшилося на 438 млн грн.

Низхідна тенденція в динаміці цих платежів у 2012-2016 роках зумовлена надмірною девальвацією національної грошової одиниці, що не супроводжувалося адекватною індексацією ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

За період з 2007 по 2016 рік питома вага платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в загальних надходженнях рентної плати за користування надрами до Зведеного бюджету України відзначалася наявністю двох основних фаз. У 2007-2012 роках вона коливалася в інтервалі 87,3-89,5%, а у 2013-2016 роках – 9,8-13,5%. Значне зменшення питомої ваги надходжень платежів за користування надрами загальнодержавного значення у 2013-му порівняно з 2012 роком пов’язане з тим, що плата за користування надрами акумулювала і рентну плату за викопні вуглеводні.

Підсумовуючи результати аналізу надходжень складових рентної плати за користування надрами до Зведеного бюджету України, слід наголосити, що одним з найбільших недоліків вітчизняної системи фіскального регулювання надрокористування є те, що Україна так і не спромоглася імплементувати один із передових зразків вилучення і перерозподілу мінерально-сировинної ренти, який передбачає формування централізованих фондів стратегічного розвитку.

В нашій країні сформувалась така модель надрокористування, при якій великі надрокористувачі максимальною мірою освоюють мінерально-сировинний потенціал, який знаходиться у загальнонародній власності, а території концентрації мінерально-сировинних благ так і не можуть вийти із фази депресивності через відсутність інвестиційних передумов нарощення виробництва продукції з високою доданою вартістю.

У багатих на корисні копалини країнах, особливо на вуглеводневу сировину, мінерально-сировинна рента виступає вагомим чинником поповнення фінансових фондів держави та окремих територій. Також частину мінерально-сировинної ренти отримує кожен громадянин країни. В Україні з самого початку введення плати за спеціальне використання природних ресурсів вилучення мінерально-сировинної ренти відбувалося і відбувається всупереч всім хрестоматійним правилам фіскального регулювання видобутку корисних копалин.

Зокрема, не спрацьовують класичні атрибути адвалорної ставки рентної плати за користування надрами через те, що гірничо-видобувні підприємства продають мінеральну сировину підприємствам переробної промисловості за демпінговими цінами, оскільки і перші, і другі, як правило, входять в одну вертикально інтегровану підприємницьку структуру.

Тобто, «олігарх від руди» фактично сам собі продає мінеральну сировину. Демпінгові ціни на мінеральну сировину призводять до згортання бази нарахування адвалорної ставки рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин. Намагання окремих парламентарів, вчених та громадських діячів стосовно встановлення адекватної реальній вартості видобутої мінеральної сировини рентної плати наштовхуються на жорсткий спротив «олігархів від руди» та «газових олігархів».

Спротив йде як через лобіювання інтересів олігархів у відповідних комітетах українського парламенту, так і через засоби масової інформації. У відповідь на пропозиції щодо підняття ставок рентної плати від олігархів лунають наступні посили: підняття ренти звужує інвестиційні можливості видобувних підприємств; зростання ставок рентної плати «вимиває» обігові кошти; підвищення рентної плати призводить до згортання ділової активності у гірничій сфері.

Натомість вища ланка менеджменту держаних корпорацій, які функціонують у сфері видобутку та перерозподілу корисних копалин, знаходить можливості встановлювати місячні оклади для окремих категорій керівників в сумі, яка перевищує 500 000 грн. Встановлення «захмарних» зарплат для представників вищої ланки менеджменту державних корпорацій, на які прямо і опосередковано впливають «олігархи від руди» та «газові олігархи», відбувається на фоні занепаду вітчизняної геологорозвідки та української геологічної науки, оскільки мінерально-сировинна рента перетікає в корпоративний сектор.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті