Рента за газ і нафту: скільки добуто і скільки грошей отримала держава

Рента за газ і нафту: скільки добуто і скільки грошей отримала держава

Чому ці показники викликають стурбованість

Цей матеріал також доступний російською
Рента за газ і нафту: скільки добуто і скільки грошей отримала держава
Фото УНИАН

Мінерально-сировинні ресурси виступають важливою складовою розвитку національних економік. У першу чергу країн, які так і не спромоглися перейти у фазу масового поширення інформаційних технологій і залишаються сировинними донорами світового господарства. Як правило, високий рівень забезпеченості мінерально-сировинними ресурсами, зокрема паливно-енергетичними, і провокує рецидиви «голландської хвороби» та «ресурсного прокляття». Для таких країн перерозподіл ренти від використання мінеральної сировини виступає основою господарської самодостатності.

Mind вже публікував огляди нинішньої ситуації із нарахуванням та справлянням рентних платежів за корисні копалини в Україні. Тепер пропонуємо більш детально зупинитися на ренті, що нараховується на викопні енергоносії.

Помітною рисою соціально-економічного розвитку України у новітній історії є значна залежність від зовнішніх джерел постачання енергоносіїв. Особливою складністю відзначалися взаємовідносини з Російською Федерацією, зокрема РАТ «Газпром» щодо постачання в Україну природного газу. Залежність від східного сусіда була пов’язана з тим, що енергомістка економіка потребувала значних обсягів блакитного палива, а це виступало проявом зовнішнього тиску на політику Києва. Натомість Україна видобуває достатній обсяг власного природного газу, який дозволяє повною мірою покривати потреби населення.

На жаль, у вітчизняній сфері газовидобування, функціонуванні оптового газового ринку досі не забезпечено прозорої системи формування та перерозподілу грошових потоків, що призводить до надмірного розміру плати за споживання природного газу і тим самим підвищує градус соціальної напруги в суспільстві. Одним з чинників, який визначальною мірою впливає на ціну за газ, є ставки рентної плати за цей вид вуглеводнів. Ці ставки в останні роки неодноразово переглядалися в бік збільшення, що використовувалося як основний аргумент газовидобувними підприємствами та операторами оптового ринку газу при підвищенні ціни на блакитне паливо для споживачів.

Перманентне збільшення ставок рентної плати за природний газ забезпечило висхідну тенденцію в надходженнях даного фіскального платежу до Зведеного бюджету України за 2003–2016 роки. У 2003 році до Зведеного бюджету України надійшло 522 млн грн, у 2008 – 1127 млн грн, у 2013 – 5167 млн грн, у 2016 – 31 271 млн грн. У 2016 році порівняно з 2008 роком обсяг надходжень рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу збільшився у 27,7 разу, порівняно з 2013 роком – ушестеро.

Обсяг видобутку природного газу та надходження рентної плати за користування надрами для видобування природного газу до Зведеного бюджету України

Джерело: Державна казначейська служба України, Державна служба статистики України, розрахунки European Analytical Centre

Стягнення рентної плати за видобуток природного газу відповідає світовій практиці фіскального регулювання природокористування, яка передбачає вилучення частини ренти на користь власника природних ресурсів.

Слід зазначити, що за період з 2003 по 2016 рік спостерігалося декілька фаз у зміні обсягів видобутку природного газу. Зокрема, у 2003-2005 роках відбулося збільшення обсягів видобутку даної вуглеводневої сировини на 2 млрд куб. м. За період з 2005 по 2009 роки мало місце збільшення обсягів видобутку природного газу на 0,6 млрд куб. м.

Значного зменшення обсяги видобутку природного газу зазнали у 2009–2011 роках, коли видобуток скоротився на 1,1 млрд куб. м. У 2013 році порівняно з 2011 роком обсяги видобутку природного газу збільшилися на 0,9 млрд куб. м. У 2014–2016 роках порівняно з 2013-м мало місце скорочення обсягів видобутку природного газу в середньому на 1 млрд куб. м.

Якщо прослідкувати основні тенденції в обсягах видобутку природного газу та в динаміці надходжень рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу, то прямої кореляції не прослідковується, тобто не спостерігається прямої залежності між збільшенням ставки рентної плати за видобуток даного мінерального ресурсу та обсягами його видобутку. Коливання ставок рентної плати за видобуток природного газу детермінується інфляційно-девальваційними процесами, а також потребою в адекватному вилученні природно-ресурсної ренти за видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

Незважаючи на значне збільшення номінальної величини надходжень рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу до Зведеного бюджету України, у динаміці реальних надходжень газової ренти висхідний тренд не є таким різким. Це пов’язано з тим, що при розрахунку обсягів рентної плати за користування надрами для видобування природного газу номінальна величина була поділена на кумулятивний індекс цін виробників промислової продукції, що дало можливість усунути чинник механічного підвищення ставок рентної плати у зв’язку з інфляційно-девальваційними процесами. У 2016 році порівняно з 2003 роком рентна плата за природний газ в цінах 2003 року збільшилася у 7,2 разу, порівняно з 2008 роком – у 7,8 разу, порівняно з 2013 – у 2,7 разу. Натомість у 2016-му порівняно з 2015 роком спостерігалося зменшення надходжень рентної плати за природний газ у цінах 2003 року на 911 млн грн.

Є низка регіонів, де основною складовою надходжень платежів за користування надрами до Зведеного бюджету України є плата за користування надрами для видобування природного газу. У 2014 році обсяг надходжень даного платежу до Зведеного бюджету України становив у Волинській області 33,2 млн грн, Дніпропетровській – 181,7 млн грн, Донецькій – 86,1 млн грн, Закарпатській – 26,2 млн грн, Івано-Франківській – 286,1 млн грн, Луганській – 342,1 млн грн, Львівській – 202,3 млн грн, Полтавській – 3758,8 млн грн, Сумській – 626,9 млн грн та Харківській – 2998,5 млн грн. Питома вага даного платежу в загальних надходженнях платежів за користування надрами до Зведеного бюджету України в названих регіонах становила відповідно 85,8, 10,6, 22,3, 66,6, 20,4, 75,2, 33,1, 62,2, 17,6 та 78,6%.

Надходження плати за користування надрами для видобування природного газу до Зведеного бюджету України у 2014 році в окремих регіонах

Джерело: Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, розрахунки European Analytical Centre

Однією з причин низького рівня енергетичної самодостатності України є незначні обсяги видобутку нафти, що робить нашу країну залежною від зовнішніх ринків нафти та нафтопродуктів. Незважаючи на це, вітчизняний видобуток нафти є важливою складовою сфери надрокористування, а для нафтоносних регіонів він також виступає вагомим чинником соціально-економічного розвитку в цілому та зростання рівня зайнятості зокрема.

Якщо прослідкувати обсяг видобутку нафти в Україні за період з 2003 по 2016 рік, то в цілому спостерігається низхідна тенденція, що свідчить про відсутність позитивних зрушень в індустрії нафтовидобутку, зокрема в інвестиційному забезпеченні модернізації та реконструкції виробничо-технічної бази нафтовидобувних підприємств. Нафтовидобуток за вказаний часовий проміжок зростав у 2003–2005 роках (зростання склало у 1,6 млн тонн). У 2005–2016 роках мало місце значне зменшення обсягів видобутку нафти. Зокрема, у 2016 році порівняно з 2005-м обсяг видобутку нафти зменшився на 2,8 млн тонн, порівняно з 2013 роком – на 1,5 млн тонн.

Обсяг видобутку нафти та надходження рентної плати за користування надрами для видобування нафти до Зведеного бюджету України

Джерело: Державна казначейська служба України, Державна служба статистики України, розрахунки European Analytical Centre

За 2003–2016 роки в цілому не спостерігалось чіткої тенденції до зростання чи спадання надходжень рентної плати за користування надрами для видобування нафти до Зведеного бюджету України. Зростання надходжень даного виду рентної плати до Зведеного бюджету України спостерігалося у 2003–2008 роках (у 2008-му порівняно з 2003 роком обсяг надходжень рентної плати за видобуток нафти збільшився у 17,3 разу). У 2009 та 2010 роках порівняно з 2008 роком спостерігалося зменшення рентної плати за видобуток нафти, що напряму пов’язано зі скороченням обсягів видобутку нафти, що значною мірою було зумовлено наслідками впливу глобальної фінансової кризи на розвиток національної економіки. У 2011 році порівняно з 2010 роком надходження рентної плати за видобуток нафти до Зведеного бюджету збільшилися у 2,3 разу.

Починаючи з 2011 року і завершуючи 2016 роком у цілому відбулося зменшення надходжень рентної плати за користування надрами для видобутку нафти до фінансових фондів держави, що зумовлено скороченням фізичних обсягів нафтовидобутку. У динаміці рентної плати за видобуток нафти в порівняних цінах 2003 року спостерігаються тенденції, які мають місце в динаміці номінальної величини рентної плати за користування надрами для видобутку нафти. Найбільше просідання обсягів надходжень рентної плати за користування надрами для видобутку нафти спостерігалось у 2009 та 2015 роках, що в першому випадку було зумовлено інтенсивним протіканням кризових явищ і значною девальвацією національної грошової одиниці, а в другому – неадекватністю встановлення ставок рентної плати за видобуток нафти інфляційно-девальваційним процесам.

В окремих регіонах плата за користування надрами для видобутку нафти є вагомою складовою надходжень плати за користування надрами до Зведеного бюджету України у 2014 році. У Івано-Франківській, Львівській, Полтавській, Сумській та Чернігівській областях величина надходжень плати за користування надрами для видобування нафти становила відповідно 1080,5 млн, 360,2 млн, 596,5 млн, 2757,9 млн та 871,5 млн грн. Питома вага надходжень плати за користування надрами для видобування нафти в загальних надходженнях платежів за користування надрами до Зведеного бюджету України у 2014 році в названих регіонах становила відповідно 77,2, 59,0, 9,9, 77,5 та 86,2%.

Надходження плати за користування надрами для видобування нафти до Зведеного бюджету України у 2014 році в окремих регіонах України

Джерело: Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, розрахунки European Analytical Centre

Однією зі складових рентної плати за користування надрами є рентна плата за газовий конденсат, який видобувається в Україні. За період з 2003 по 2010 роки мало місце значне зростання номінальної величини даного виду мінерально-сировинної ренти. У 2010 році порівняно з 2003-м обсяг надходжень рентної плати за видобуток газового конденсату до Зведеного бюджету України збільшився у 111 разів. У 2015 році порівняно з 2009-м обсяг номінальної величини надходжень рентної плати за газовий конденсат до фінансових фондів держави зменшився на 1189 млн грн.

Надходження рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату до Зведеного бюджету України

Джерело: Державна казначейська служба України, Державна служба статистики України, розрахунки European Analytical Centre

У відповідності з основними тенденціями надходжень рентної плати за газовий конденсат відбувалася зміна величини рентної плати за газовий конденсат у цінах 2003 року. Як і в динаміці номінальної величини рентної плати за газовий конденсат, і в динаміці рентної плати за газовий конденсат у цінах 2003 року найбільші обсяги надходжень мали місце у 2011 році.

Вилучення мінерально-сировинної ренти є формою розподілу грошових потоків, які утворюються у зв’язку з освоєнням надр, що належать українському народу. Для цивілізованих країн видається дивним: як українські приватні корпоративні структури протягом тривалого періоду отримують надприбутки через залучення у господарський обіг корисних копалин, що перебувають у власності українського народу? Натомість території, які виступають основним ареалом концентрації мінерально-сировинних ресурсів, перебувають у депресивному стані, а місцеве населення не отримує необхідної за цивілізованими мірками частини ренти.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті