Кількість – у якість: чому ФРС США розпочинає виведення з обігу зайвих коштів
Як працює справжнє інфляційне таргетування та чому Україна поки що не в змозі перейняти вдалий досвід Заходу
Федеральна резервна система (ФРС) США оголосила про намір почати в жовтні 2017 року програму кількісного посилення з метою виведення з обігу зайвих коштів. Незалежний експерт Анатолій Дробязко розповів Mind про вплив програми на економіку і динаміку світових ринків, про те, як зміняться правила гри, і проаналізував, чи вдалося досягти QE цілей, що були поставлені спочатку.
У 2008–2014 роках ФРС проводила програму кількісного пом'якшення, закуповуючи корпоративні облігації та вливаючи в ринок кошти, щоб подолати кризу довіри до системи і дати банкам можливість видавати кредити. У цілому в економіку було влито $4,5 трлн. Тепер, після стабілізації економіки, у центробанку вперше в історії починають зворотний процес, продаючи облігації та «ліквідуючи» зайві долари. Крім того, ФРС планує провести до кінця року ще одне підвищення облікової ставки, яка перебуває наразі на рівні 1–1,25%.
Якщо ФРС змінює політику, отже, на ринку праці в США все добре, є зростання економіки, і ФРС почала турбуватися, щоб індекс інфляції споживчого ринку не пішов далеко за межі цільового показника. Це і є реалізація інфляційного таргетування, про яку в нас так багато говорять, але не мають реальних інструментів управління ринком. У казначейства США немає сумнівів, що їх довгі цінні папери будуть куплені та частину ліквідності буде зв'язано.
ЦП Казначейства США – це інструмент, який в будь-який момент може бути використаний для залучення ресурсів у разі появи цікавого інвестиційного проекту в будь-якій країні. Тому найближчим часом інвестиційні ресурси рушать до США (в Японії і деяких країнах Європи – негативна депозитна ставка), і саме величина ставки ФРС визначить їхній обсяг та інвестиційну привабливість.
Політика кількісного пом'якшення в період 2008–2010 років зняла гостроту фінансової кризи, державні інститути викупили у приватних фінансових компаній застави (ЦП), які знецінилися. Тепер ціни на ці папери повернулися до нормальних котирувань – і можна повертати вкладені гроші.
На жаль, в Україні фондовий ринок відсутній як такий. Тому західний досвід щодо роботи з поганими активами в нашому випадку не підходить. Створення банку або компанії, яка візьме на себе погані активи і очистить від них баланси хоча б державних банків, на практиці може закінчитися серією кримінальних справ проти менеджменту цих фінустанов і повною відсутністю повернень по поганих боргах. Практики це розуміють і нишком декілька років «сповзають з теми». А займатися судовими процедурами з відбирання заставного майна, яке мало того що приходить без належного догляду в занепад, так ще й може тривати декілька років, – нетворча і малопродуктивна робота.
Можна подивитися, як таким чином гасяться кредити рефінансування по банках, які знаходяться в ліквідаційній процедурі. Тому ті, хто привласнив ресурси вкладників 200+ і малого бізнесу, вже починають повертатися «новими» інвесторами. Економіка закінчує чергову спіраль падіння і поступово стартує на новий виток.
За всіма прогнозами та судячи з недавньої успішної позики уряду на зовнішніх ринках, Україна зараз перебуває на новому, 4–5-річному витку підйому. На жаль, необхідні інституційні реформи так і не відбулися. Наприклад, не створено єдиний реєстр кредитних історій хоча б щодо великих позичальників.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
