Вагонні суперечки: чого не врахувала «Укрзалізниця»

Інвентарний парк вантажних вагонів «Укрзалізниці» зношений на 90%. З приватним парком ситуація трохи краща: з майже 65 000 вагонів приблизно 25% – це вагони, чий вік перевищує 25 років. Часто такі вагони у дуже поганому технічному стані, що ставить під загрозу зриву контракти і плани з перевезень вантажовласників і вантажовідправників. Хто винен у ситуації, що склалася, і як вирішити цю проблему, Mind розповіла Альона Лебедєва, засновник «Аурум Груп».

Що відбувається в УЗ? Отже, 90% із понад 100 000 одиниць вантажних вагонів, що належать «Укрзалізниці», зношені і мають бути негайно списані. Технічний стан цих вагонів вже становить реальну загрозу безпеці як інфраструктурних об'єктів УЗ, так і населенню. І тому підтвердження – остання аварія у Львівській області, де 9 квітня зійшли з рейок 10 вантажних вагонів.

Справжні причини аварії поки невідомі, і це – питання компетентних органів. Але хронічне недостатнє фінансування, застаріла інфраструктура залізниці, критичний технічний стан рухомого парку, низький рівень оплати праці співробітників УЗ, і як наслідок – нестача кваліфікованого персоналу, а часто й халатне ставлення до своїх професійних обов'язків – усі ці фактори говорять про необхідність глобальної модернізації «Укрзалізниці».

Точково латати діри, як це відбувається зараз, тепер навряд чи вийде, тому що вже розпочалася ланцюгова реакція: одна проблема виникає з іншої і тягне за собою третю. І ось яскравий тому приклад. Буквально у лютому чиновники УЗ, інформуючи про задачі на 2018 рік, заявляли, що планують в рамках модернізації парку напіввагонів закупити близько 8500 одиниць, що частково мало б зняти проблему їх гострого дефіциту на ринку.

Навіщо залізниця «допомагає» РФ? Однак якщо питання нестачі вантажних вагонів новобудови частково дійсно знімуть, то проблема зносу рухомого складу «Укрзалізниці», як і раніше, залишається актуальною. Оскільки ніхто поки так і не скасував процедуру продовження терміну служби вагонів, що була введена УЗ як тимчасова, задля зниження гострого дефіциту рухомого складу.

Але практика показує, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Приватні українські оператори масово ввозять з Російської Федерації списані там вагони, які економічно недоцільно утилізувати на місці, оскільки, вирішуючи проблему дефіциту напіввагонів, українські компанії пропонують російським операторам за списані вагони суму на 30-50% вище, ніж спеціалізовані компанії з утилізації.

Перетнувши кордон, списані вагони проходять на базі УЗ процедуру подовження терміну служби ще на 5-7 років, і далі цей мотлох продовжує курсувати нашими залізницями. За неофіційними даними, кількість таких напіввагонів з подовженим терміном експлуатації, тобто понад 22 років, сьогодні в Україні перевищує 30 000 одиниць.

Зазначимо, минулого тижня, 12 квітня, Mind звернувся до УЗ з проханням прокоментувати дану інформацію щодо завезеного старого парку вагонів з РФ, проте на момент публікації редакція відповіді так і не отримала.

Чому українські вагонобудівні заводи простоюють? На сьогодні в Україні функціонує ціла низка вагонобудівних підприємств, які у змозі зробити будь-які вантажні вагони, однак вони не працюють на повну силу. Замовлень немає. УЗ не використовує існуючі потужності українських підприємств, але ж рівень їхньої локалізації – гіпервисокий. Понад 90% складових, які використовуються для виробництва вантажних залізничних вагонів – українські. Це стосується й металу, і лиття, і всіх комплектуючих. А – це додаткові робочі місця для сотень людей, відрахування до бюджетів усіх рівнів.

* * *

Легендарний Генрі Форд, творець однойменного автомобіля, ще у минулому столітті писав: «Усі сторони при правильному керівництві підприємством повинні бути задоволені. Якщо громадськість, співробітники і власники не знаходять нічого хорошого в існуванні підприємства, отже, є щось дуже неправильне у тому, як воно працює».