Час Х наближається: коли Україна відключить аналогове ТБ

На 14 червня було заплановане засідання Нацради з питань телебачення і радіомовлення, на якому мали розглянути проект розпорядження КМУ «Про невідкладні заходи щодо запровадження в Україні цифрового мовлення». Дата відключення аналогового ТБ, зазначена в новому проекті розпорядження Кабміну – 1 липня. Але сьогодні, напередодні цієї події, ЗМІ із посиланням на джерело на ринку повідомили, що Кабінет міністрів України ще на два місяці продовжив терміни відключення аналогового ТБ-мовлення. Згідно з постановою КМУ, на яку посилаються журналісти, в Києві та Кіровоградській області аналог перестане працювати з 1 серпня, а по Україні – з 1 вересня. 

Україна взяла на себе зобов'язання перейти з аналогового на цифрове ТБ ще у 2015 році, підписавши конвенцію «Женева-2006». Про те, як за останні три роки переносився «час Х», вже можна зняти окремий захоплюючий серіал. У квітні цього року одним із діючих героїв цього «мила» став Петро Порошенко. Президент заявив, що План поетапного переходу на цифрове ТБ, яким передбачено повне відключення аналога у травні 2019 року, неприйнятний. «Час у вас є до липня, більше вам не потрібно. Ви не вірите ні у власні сили, ні в Україну, а я хочу додати вам оптимізму», – сказав Порошенко главі Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрію Артеменку. 

Відтоді пройшло майже три місяці. Новий проект розпорядження Кабміну «Про невідкладні заходи...» узгодив лише один профільний орган – Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Решта – Нацрада з питань ТБ і РМ, Мінфін, Кабмін – поспішають виконувати доручення президента. Але щось ніяк не зростається.

«Зеонбуд» – поки єдиний провайдер цифрового ефірного ТБ – також «поспішає» розширювати покриття своєї мережі. Уже декілька років поспіль. Офіційно компанія належить кіпрським офшорам. Раніше в ЗМІ висловлювалися припущення, що її реальними власниками є Олександр Янукович, Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ. 

Отже, чи вдасться незабаром завершити цей «серіал»? Чи готова галузь до переходу на «цифру» до 1 липня? Чому створюється конкурент «Зеонбуду»? Про все це та багато іншого Mind розпитав радника глави Нацради з питань телебачення і радіомовлення, гендиректора «Омега ТВ» Олександра Глущенка.

Чому Петро Порошенко раптом вирішив надати прискорення процесу? Як і багато речей в Україні – перехід на цифрове телебачення вже вимагає застосування політичної волі.

Аналог заважає Україні на різних напрямках. Якби ми відключили його три роки тому, у нас би і з 4G була зовсім інша ситуація, і з сусідніми країнами узгодження по частотах простіше проходили. Використання аналога заважає нормальній роботі 4G у наших сусідів і не дає нам можливості запустити зв'язок четвертого покоління в «цифровому дивіденді», для того щоб покрити швидкісним мобільним інтернетом віддалені регіони, села. Також не можемо погодити із сусідніми країнами частотні присвоєння, для розвитку ТБ і радіо всередині країни. Дійшло до ситуацій, коли Україна просить: «Ми хочемо запустити радіо, узгодьте нам частоту». А нам відповідають: «Поки не вимкнете аналог – погоджувати нічого не будемо».

Чому Нацрада з питань ТБ і РМ не поспішає розглядати законопроект Кабміну? Нацрада – колегіальний орган, який керується законами України. Для прийняття рішення необхідний кворум, якого немає декілька тижнів. Чиновники – живі люди: можуть хворіти, бути у відрядженнях. Тут саме враз ставити питання Верховній Раді: де восьмий член Нацради за їхньою квотою?

Чи готова галузь до переходу на цифру до 1 липня? Аби перехід не був таким болісним, необхідно просто назвати дату відключення аналогового сигналу або дату старту відключення і терміни відключення всієї країни, окрім зони АТО та кордонів із Придністров'ям. І ринок сам врегулює перехід, бізнес допоможе споживачам з приймальним устаткуванням та технологією приймання.

«Зеонбуд», медіагрупи, кабельні оператори, інтернет-провайдери, ОТТ-сервіси, супутникові платформи, виробники тюнерів, приставок, антен – усі готуються до «цифри». Наприклад, наша компанія оперативно може надати інтернет-провайдерам послугу телебачення з усіма правами та договорами, а абонентам – доступ до легального телебачення через інтернет. Упевнено можна сказати: глядач не залишиться без українського ТБ.

Єдина проблема – відсутність повноцінної рекламної кампанії, під час якої споживачам пояснювали б переваги цифрового ТБ, можливості його перегляду і альтернативні джерела доступу до національного ТБ. А наявність дати у цій рекламній кампанії або термінів мобілізувало б ринок.

Не завадила б Україні й рекламна кампанія щодо інформаційної гігієни  і перегляду новинного контенту країни-агресора. Не потрібно недооцінювати власних громадян, побоюючись за відкритий доступ з супутника до російського контенту. Просто потрібно попередити, що зомбування пропагандою і віра в неї призводять до згубних наслідків. Прикладів більш ніж достатньо. Це навіть не контрпропаганда, це лікнеп та інформування на соціальному рівні.

Які є альтернативи у глядачів? За підрахунком Індустріального телевізійного союзу, у вересні 2017-го аналоговим ТВ користувалися 10,3 млн українців. Аудиторія телеперегляду в Україні давно розподілилася у приблизно рівних пропорціях: аналоговий ефір / кабельні мережі / супутникове приймання. Наприклад, у сільській місцевості давно превалює супутникове мовлення, основна аудиторія цієї технології живе за межами міст, поза зоною покриття якісним ефірним сигналом і кабельними мережами.

Оскільки не вся територія України покрита цифровим сигналом, і не скрізь можна дешево, без побудови вишок, щогл і антен з підсилювачем якісно прийняти Т2, яке вестиме мовлення у відкритому доступі та безкоштовно, можливий сплеск підключення до супутникового ТБ, у розрахунку на відкритість і доступність сигналу. Але тут на споживача чекатиме розчарування: у планах медіагруп після відключення аналогового мовлення – кодування власних телеканалів з супутника і перехід на платну модель. Таким способом правовласники прищеплюватимуть глядачам культуру споживання платного багатоканального контенту. Частина глядачів залишаться дивитися відкрите супутникове ТБ, хтось підключиться до Т2.

Також ситуація, що склалася, сприятиме перетіканню абонентських баз до провайдерів платного ТБ (кабельне ТБ, IPTV, OTT). Споживачі стануть приймати рішення, виходячи з двох факторів: своїх фінансових можливостей та наявності провайдера ТВ у зоні приймання. Придбання обладнання для Т2 або супутника може коштувати 12–24 абонентські плати у кабельщика або інтернет-провайдера за обраний набір каналів без разових капітальних витрат.

До того ж, якщо за доступ до ТБ потрібно буде заплатити близько 1000 грн, то це приблизна вартість підключення до мережі інтернет у сільській місцевості за наявності провайдера, який працює за технологією xPON.

Навіщо планують створити конкурента «Зеонбуду»? Покриття мережі «Зеонбуду» – неідеальне і далеке від очікувань медіагруп та глядачів, і компанія не поспішає з її розширенням. Додатково обіцяє побудувати 47 передавачів для першого мультиплексу до січня 2019 року. Питання стопориться виключно у площині економіки. Не можуть вирішити, хто платить: медіагрупи або «Зеонбуд».

Проектом «Про невідкладні заходи...» пропонується виділити 260 млн грн на будівництво цифрової мережі «Концерну РРТ». Концернівський мультиплекс потрібен, оскільки, з одного боку, ми маємо не дуже прозору структуру власності «Зеонбуду». З іншого – така компанія з незрозумілими акціонерами має єдину в Україні загальнонаціональну ліцензію на цифрове мовлення, що неправильно з точки зору інформаційного захисту та державності.

З огляду на досвід наших сусідів і країн Євросоюзу, державне або громадське ТБ не обмежується одним-двома каналами. Наприклад, у межах Національної суспільної телерадіокомпанії України сміливо можна створити вісім телеканалів: «UA: Перший», «Регіональний», «Інформаційний / Рада», «Культура», «Дитячий», «Спортивний», «Музичний», «Історико-пізнавально-освітній». Якраз на мультиплекс вистачить. Тоді ніхто не скаже, що кодування супутникового сигналу медіагруп – загроза національній безпеці.

Чи бажатимуть медіагрупи співробітничати з КРРТ? Раніше деякі з них критикували «Зеонбуд» за монополізм, зараз незадоволені створенням конкурента.  Співпрацювати з мережею, якої ще немає – питання філософське. Сьогодні – не хочуть, завтра – захочуть.

З «Зеонбудом» також спочатку не складалося співробітництво. Неодноразово порушувалося питання формування ціни за поширення телеканалів у мережі Т2, паралельної оплати аналогового і цифрового мовлення, обтяжливого для небагатого ринку, отримання знижок на час перехідного мовлення, зони покриття сигналом. Питань та претензій наразі не менше, ніж, скажімо, п'ять років тому.

Чи є шанси на дохідне життя у державного мультиплексу? Відключення аналога позначиться на вартості послуг КРРТ та формуванні собівартості послуги ретрансляції. Вартість утримання мережі щогл, обслуговування, операційні витрати – все це впливатиме на вартість послуг як для клієнтів, що залишилися (радіокомпаній, мобільних операторів), так і для провайдера «Зеонбуд».

Разом з тим головні завдання державного мультиплексу – максимальне покриття сигналом і доступність для громадян України, які податковими відрахуваннями вже оплатили телебачення від НСТУ і його поширення. Немає впевненості, що може йтися про прибуток у контексті державного мультиплексу, швидше, про точку беззбитковості.