mind
Завмерти, аби вистояти: топ-5 проблем бізнесу в Україні-2018

Завмерти, аби вистояти: топ-5 проблем бізнесу в Україні-2018

Із якими викликами довелося стикнутися вітчизняним підприємцям

Цей матеріал також доступний російською
Завмерти, аби вистояти: топ-5 проблем бізнесу в Україні-2018
Фото: pixabay

Для українського бізнесу 2018 рік виявився доволі суперечливим: з одного боку, влада повсякчас рапортувала про різноманітні «полегшення» та дерегуляцію, що навіть відбилося на позиціях України у глобальному рейтингу Doing business, а з іншого – самі підприємці доволі регулярно скаржилися на утиски, пресинг та раптові обшуки. Про бізнес-досягнення року, що минає, Mind уже писав. Тепер настав час згадати найбільші перепони на шляху розвитку вітчизняної ділової активності. Артем Пришедько, адвокат компанії Investment Service Ukraine, спеціально для Mind аналізує п'ять найголовніших проблем бізнесу у 2018-му.

Жорсткий контроль розрахунків з нерезидентами та недоступність кредитування

У 2018 році почастішали випадки прискіпливого ставлення банків до всіх валютних операцій з нерезидентами, а особливо з офшорними юрисдикціями. Такий стан справ значною мірою вдарив по багаторічним налагодженим схемам напівлегальної оптимізації податкового навантаження. Збільшення контролю за наведеними операціями є слідуванням світовим тенденціям деофшоризації та запровадження глобальних систем податкового контролю та обміну інформацією (BEPS). Але саме в Україні додатковий фінансовий контроль достатньо сильно вдарив по бізнес-колам.

Українські банки протягом 2018 року показали свою стійкість, а рівень банкрутства фінансових установ досягнув мінімальної позначки за останню п'ятирічку. Але все це не призвело до повного «одужання» фінансових ринків, на сьогодні бізнес не в змозі обслуговувати процентні ставки, що пропонуються фінустановами, які й після стабілізації ситуації з масовим закриттям банків продовжують перестраховуватись та встановлювати відсотки за кредитами, що більш як удвічі перевищують річну інфляцію.

Сьогодні середня процентна ставка за кредитами для бізнесу становить 21%, а додатково банк вимагає заставу та поруку засновника. Реалії річної прибутковості та загальна кон’юнктура ринків збуту не дають можливості малому та середньому бізнесу у повній мірі застосовувати такий інструмент, як залучення кредитних коштів.

Тотальні перевірки

Складнощі із запозиченням коштів у зовнішніх кредиторів протягом 2018 року змусили керівництво країни шукати додаткові гроші всередині країни. За таких умов уряд не став вигадувати нічого нового та вирішив наповнити бюджет за рахунок бізнесу. Тільки за 10 місяців 2018 року податківці збільшили План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 600 позицій.

Ще одним «жахом» підприємця стали перевірки Держпраці. 5 вересня 2018 року прем’єр-міністр Володимир Гройсман підписав розпорядження № 649-р, відповідно до якого Держпраці запропоновано починаючи з 5 жовтня 2018 року в установленому порядку провести комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення, а  Державній фіскальній службі, Пенсійному фонду, Національній поліції, іншим центральним органам виконавчої влади було наказано подавати щомісяця до 10 числа Державній службі з питань праці інформацію про проведену роботу для її узагальнення та подання до 15 числа Міністерством соціальної політики Кабінету міністрів України.

Надання Держпраці такого масиву інформації, поєднане з законодавчими можливостями проведення так званих «інспекційних відвідувань» без жодних попереджень суб’єктів господарювання призвели до великої кількості «комплексних заходів» з виявлення порушень у сфері праці та накладення чималих штрафів, що нерідко становили більше ніж 300 000 грн.

Рейдерство «по-новому» та загальна беззахисність бізнесу

Прийняття Верховною Радою нового закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та набрання ним чинності з 17 червня 2018 року породили нові види рейдерства та оголили вади корпоративної реформи в цілому.

Лібералізація корпоративних перетворень, закладена у новому законі (можливість відчуження корпоративних прав без проведення загальних зборів), призвела до низки нових рейдерських схем, які по суті стали спрощуватися, адже для успішного «віджиму» товариства тепер необхідно лише підробити акт прийому-передачі корпоративних прав.

Такий стан справ значною мірою додав роботи «антирейдерській» комісії при Мінюсті, а вона, у свою чергу,  замість розширення штату та налагодження роботи, стала частіше відмовляти у розгляді скарг із формальних причин.

Що стосується розгляду подібних справ у судах, то він може тривати роками, протягом яких «нові власники» успішно реалізують активи чи банкрутять підприємство.

Воєнний стан

Кінець 2018 року, а саме листопад, запам’ятається українському бізнесу як початок першого у історії незалежної України воєнного періоду. Перший же день ВС приніс українцям просідання курсу гривні та розповсюдження різного роду чуток, які не передбачали оптимістичних сценаріїв для вітчизняних ділових кіл. Основні передбачення зводилися або до мобілізації активів підприємств для потреб оборони, або до погіршення стану на лінії фронту та наступу військ країни-агресора. І хоча українські підприємці вже звикли до постійних потрясінь, опинившись уперше в ситуації, близької до війни, не завжди могли холоднокровно приймати рішення. Таке становище змушувало підприємців планувати «шляхи відходу» та захист свого бізнесу, а  відтак, часу на продуктивну роботу ставало менше.

На сьогодні, загальну ситуацію з підприємництвом у воєнний період можливо охарактеризувати як «консервація, захист активів та робота з мінімальними ризиками», а це, безумовно, не сприятиме швидкому розвитку бізнесу.

Передвиборчий період

Останній місяць року де-факто дав старт передвиборчій боротьбі кандидатів у президенти. Хоча офіційно компанія ще не розпочалася, всі її ознаки вже присутні у політичному просторі. Що стосується підприємців, то як і завжди напередодні зміни влади, бізнес-структури, що працюють із бюджетом, намагаються «витягти» якомога більші суми з державної скарбниці для підтримки того чи іншого кандидата, а їхні конкуренти збирають відповідний компромат задля дискримінації та – у разі приходу до влади – повернення незаконно виведених коштів.

Як правило, такі передвиборчі «перетягування канату» відволікають бізнесменів від реальних проблем та призводять до непоміркованих кроків з великим ступенем ризику. А сподівання керівників, що вибори, як війна, «все спишуть», закінчуються кримінальними справами або комплексними перевірками, або й і тим, і іншим.

Не задіяні у наведених вище подіях підприємці традиційно перед зміною влади переходять у так званий «режим очікування», оскільки новітня українська історія показала: вибори призводять до «економічних гойдалок» з непередбачуваною амплітудою.

Отже, 2018 рік не став проривним для українського бізнесу, а безліч проблем, частину з яких ми сьогодні розглянули, не сприяли покращенню інвестиційного клімату. Яскравим маркером такого стану є показник ВВП, що у ІІІ кварталі нинішнього року знизився до рівня 2,8%. Хоча не зайвим буде окреслити й позитивні зміни в українському підприємництві: має місце мала приватизація, достойні показники інфляції, річна курсова стабільність.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті