Штрафи за ФОПів: як треба працевлаштовувати персонал

Штрафи за ФОПів: як треба працевлаштовувати персонал

Хто кого контролює і як карає

Цей матеріал також доступний російською
Штрафи за ФОПів: як треба працевлаштовувати персонал
Фото: pixabay

Наприкінці вересня КМУ оголосив про початок масштабної кампанії по боротьбі з тіньовою зайнятістю. З 5 жовтня стартували заходи щодо виявлення незадекларованих працівників, трудові відносини з якими не були оформлені належним чином, що нерідко призводить до виплати заробітних плат «у конвертах».  За перші два місяці кампанії Держпраці відзвітувала про виявлення більш ніж 3000 незадекларованих працівників. Хто має боротися з тіньовими співробітниками, на кому лежать юридична відповідальність та як укласти правильний трудовий договір, Mind розповіла Валерія Савчук, радник ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».

Хто і навіщо штрафуватиме компанії? Завдання по виявленню і боротьбі з тіньовою зайнятістю покладається на Державну службу України з питань праці, яка, однак, відтепер може залучати й інші органи, в тому числі підрозділи Національної поліції. Основна мета такої боротьби ні для кого не є секретом – це залатування дір Пенсійного фонду, що створить можливість для виплати пенсій принаймні сьогоднішнім пенсіонерам, не говорячи про накопичення пенсій теперішнім працівникам.

Щодня на сторінці Держпраці у соціальних мережах можна спостерігати нові повідомлення про накладення вражаючих штрафів – в одному випадку штраф сягнув майже 4,7 млн грн. Увагою не обходять і працівників, що мають статус ФОП.

Коли може прийти перевірка? Приводами до проведення інспекційних заходів залишаються в основному звернення та скарги самих працівників. Однак Держпраці отримує інформацію щодо потенційної тіньової зайнятості і з інших джерел, наприклад, від ДФС, Пенсійного фонду та профспілок. Зокрема, ДФС надає Держпраці інформацію про невідповідність кількості працівників обсягам виробництва, а Пенсійний Фонд – про осіб, які працюють за цивільними договорами більше року, а також про компанії, у яких понад 30% персоналу працює за цивільними договорами.

Яким має бути договір? Хоч уряд і звітує про те, що більше половини виявлених незадекларованих працівників були невідкладно оформлені роботодавцями, а у жовтні темпи прийняття працівників на роботу зросли на 30% у порівнянні з вереснем, роботодавці часто вдаються до оскарження штрафів, накладених Держпраці. Як наслідок, у судовій практиці сформувалися певні підходи щодо розмежування трудових та цивільно-правових договорів. Це дозволяє провести роботу над помилками та чітко розмежувати трудові договори від договорів про виконання робіт і надання послуг.

Основною відмінністю договору підряду від трудового договору є те, що за договором підряду оплачується не процес роботи, а її результат. Результат роботи визначається наприкінці виконання такої роботи в актах приймання-передачі, що і є підставою для виплати винагороди. Суди стоять на позиції, що за договором підряду компанія не вправі контролювати процес виконання роботи, а сам договір не повинен встановлювати для виконавця обов’язку постійно перебувати на території компанії у визначені години, підпорядковуватись правилам внутрішнього трудового розпорядку. В той же час, суди не виключають, що компанія може ознайомити підрядника з такими правилами.

Яких помилок припускаються компанії? Серед основних помилок, що їх компанії допускали при оформленні відносин з підрядником, коли договори були успішно перекваліфіковані з підрядних у трудові, можна назвати: договір підряду вимагав від виконавця постійного перебування на території компанії у визначені години. Години роботи виконавців табелювалися. Винагорода виконавцю виплачувалася систематично без складання актів приймання-передачі. До виконавця застосовувалися санкції за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. Договір підряду передбачав традиційні трудові гарантії: відпустку, лікарняний, премію тощо.

Що скажуть у суді? Реєстр судових рішень свідчить про те, що випадків підміни трудових відносин підрядом є тисячі, і суди масово стають на позицію Держпраці, якщо така підміна є абсолютно явною.

Водночас, цікавою є позиція Восьмого апеляційного адміністративного суду, висловлена ним наприкінці листопада цього року, згідно з якою, Держпраці не уповноважене зобов’язувати компанію та виконавця укласти трудовий договір, якщо між ними фактично існують відносини з надання послуг. Визнати відносини фактично трудовими у цьому випадку має право виключно суд та лише за зверненням виконавця.

При цьому суди критично ставляться до позиції Держпраці, якщо місце мають саме відносини підряду, а виплата винагороди здійснюється виключно на підставі актів приймання-передачі.

Як бачимо, Держпраці повільно, але цілеспрямовано реалізовує політику по боротьбі з тіньовою зайнятістю та наповненню Пенсійного фонду. Однак, спостерігаючи темпи такої боротьби, не варто сподіватись, що остаточна трансформація на ринку праці і відхід від незадекларованої зайнятості відбудеться за рік чи два.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті