Що приніс в академічне музичне життя 2018 рік
І що нас чекає в 2019-му
Не все, що відбувається в музичному житті країни, можна віднести до досягнень. Серед подій року, що минає, багато буденної, простої повсякденної роботи музикантів. І це добре: стартують нові музичні постановки, композитори створюють, а музиканти озвучують нові хорові та симфонічні партитури, здійснюються українські прем'єри світових хітів.
2018 рік став роком столітнього ювілею кращого і найстарішого оркестру країни: Національного симфонічного, що з великим розмахом відзначив круглу дату. 28 листопада у Палаці «Україна» пройшов святковий концерт НСОУ за участю видатного українського співака зі світовим ім'ям, блискучого оперного прем'єра Анатолія Кочерги.
100-річчя НСОУ
Безумовно, важливою була і суто «організаційна» подія. Йдеться про вибори нового ректора НМАУ ім. Чайковського. Ним став молодий Максим Тимошенко, син позаминулого ректора Олега Тимошенка. Вибори проходили в два тури. У першому перемогли Тимошенко, який прийшов в Академію з іншого вузу, також підлеглого Мінкульту, і багаторічний викладач НМАУ, професор-музикознавець Юрій Іванович Чекан. Найважливіше те, що боротьба була абсолютно демократичною, претенденти (а в першому турі їх було п'ятеро) змагалися в словесних баттлах, демонструючи свої передвиборні програми і роздаючи обіцянки. «Електорат» віддав перевагу Тимошенку, з чим його і вітаємо.
Свій 150-річний ювілей відзначив колишній інститут (а ще раніше – училище) ім. Рейнгольда Глієра. Тепер статус музичного ВНЗ ще підвищився – навчальний заклад перейменовано на Державну Академію музики. Про це було оголошено на урочистому концерті в Національній опері, в якому виступили нинішні і колишні студенти славетного навчального закладу.
Минулої зими у Львові відбулася прем'єра фольк-опери Євгена Станковича «Коли цвіте папороть». Її поставив головний режисер і директор Львівського театру ім. Соломії Крушельницької, екс-міністр культури Василь Вовкун. Партитура виконувалася кілька років тому в концертному варіанті на сцені Колонного залу ім. Лисенка хором ім. Верьовки і НСОУ під керуванням Володимира Сіренка. Тепер, у Львові, її виконав під його ж баттутою колектив львівської опери. Влітку львів'яни привезли своє дітище до Києва, показавши «Папороть» на сцені столичної опери. Музика цікава, постановка могутня, яскрава, але дещо помпезна, з м'яким ухилом у радянський ампір.
Сцена з фолк-опери «Коли цвіте папороть». Львів
Молоді українські музиканти продовжують вигравати міжнародні конкурси. Навесні спалахнула зірка юного переможця конкурсу ім. Володимира Горовиця Богдана Терлецького. Дуже яскравий львівський піаніст, що рано сформувався в самостійного артиста, вже виступив у декількох найпрестижніших світових концертних залах.
А випускниця школи ім. М.Лисенка по класу скрипки Діана Тищенко нещодавно виграла Перше місце на одному з найсерйозніших світових конкурсів – ім. Маргарити Лонг і Жака Тібо в Парижі. Вона була чудовою: у фіналі приголомшливо, ідеально, вільно і довершено зіграла скрипковий концерт мі мінор Фелікса Мендельсона.
У Національній опері – новий диригент. Це Віктор Олійник, який працював раніше в Донецьку. Автору довелося слухати «Ріголетто» за його участю. Головні партії співали Валентин Дитюк (Герцог) і Лілія Гревцова (Джильда). Спектакль видався абсолютно ординарним.
Набагато яскравіше спалахнули постановки в Києві барокової перселлівської «Дідони і Енея» – проект компанії Оpen Оpera Ukraine. Не поступився Перселлу й міні-фестиваль з чотирьох одноактних опер. Його показали в колишньому Клубі трамвайників на Лук'янівці молоді артисти з кількох музичних театрів – КМАТОБа, і оперети (продюсер – Галина Дуб). Зіграли «Риту» Гаетано Доніцетті (Італія), «Ведмедя» Ірини Губаренко (Україна), «Медіум» Джанкарло Менотті (США) і одноактний зінгшпиль В.А.Моцарта «Бастьєн і Бастьенна». Все було розкішно, цікаво по музиці і режисурі, з вигадкою.
Сцена з опери «Дідона і Еней» Г. Перселла. На знімку Белінда (Мар'яна Боднар) і Чаклунка (Ігор Воронка).
Влітку у Львові відбувся новий джазовий проект, народжений з Альфа Джаз Фесту. Mind писав про Leopolis Jazz Fest – це нова назва старого забігу на джазову дистанцію. У 2019-му фестиваль продовжить своє життя і обіцяє бути не менш яскравим, ніж у минулі роки.
Влітку ж в Одесі відбувся дуже цікавий за складом учасників, створений міцним одеським академічним піаністом Олексієм Ботвіновим, по-справжньому міжнародний академічний музичний фестиваль. На сьогодні є вже програма наступного фестивалю, який пройде в першу декаду червня. Багато його учасників – суперзірки. Наприклад, видатний віолончеліст Міша Майський.
Знаковою подією також стала участь в чудово поставленій у КМАТОБ опері Джакомо Пуччіні «Богема» західного прем'єра, киянина, баритона Андрія Бондаренка. Цей спектакль, який відбувся в середині грудня, на подив гармонійний за акторською грою, сценічним рішенням (режисер – Віталій Пальчиков) і високоякісний з огляду музики та її втілення (диригент – Сергій Голубничий).
Якщо ж говорити про найбільш очікувані події наступного року, то 13 лютого 2019-го в Київському Палаці «Україна» заспіває великий тенор ХХ століття Пласідо Домінго. Виступ іспанського співака пройде в супроводі Національного симфонічного оркестру України. Домінго в останні роки багато працює як диригент-постановник у Вашингтонській опері й Опері Лос-Анджелеса. До поточного моменту в різних точках світу за диригентським пультом він провів понад 300 вечорів. Разом з Лучано Паваротті та Хосе Каррерасом він входить до трійки найвідоміших у світі тенорів.
За більш ніж півстолітню сценічну кар'єру Домінго виконав 150 провідних оперних партій, брав участь більш ніж у 3500 виставах, записав понад 100 виступів: повнометражних оперних вистав, сольних записів і дуетів. Артист 21 раз відкривав сезони в Метрополітен-опера.
Тому сміливо можна стверджувати, що музичне життя України і її столиці на підйомі. Чекаємо нових відкриттів.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
