Культура «зелених» інновацій: як виростити споживача в Україні
Чому тарифи – не головне, і навіщо змінювати підхід до споживання енергоресурсів
За даними дослідження Bloomberg New Energy Finance, минулого року інвестиції в «чисту» енергію у всьому світі склали $332,1 млрд. І вже п’ятий рік поспіль глобальний об’єм інвестицій в «зелену» енергетику перевищує позначку в $300 млрд. А якщо говорити про обсяг cleantech-ринку – то його оцінюють орієнтовно в $4 трлн. Однак внутрішній ринок кліматичних технологій в Україні доволі малий. Насамперед – через низьку платоспроможність, окрім сегменту, що стимульований «зеленим» тарифом на відновлювану енергетику. А от ринок трендових у світі smart home рішень, рішень для енергоефективності, для зберігання енергії в Україні поки що мікроскопічний. Чому це так і яким чином його можна розвинути, спеціально для Mind розповів співзасновник громадської організації Greencubator Роман Зінченко.
Коли чекати змін? Є вірогідність, що загалом розвиток цього сегмента простимулює закон про ринок електроенергії, частина норм якого має набрати чинності 1 липня 2019 року. Дехто з гравців цього ринку потребуватиме нових моделей роботи і, можливо, інтегруватиме «розумні» енергетичні продукти.
В Україні є великий відкладений попит на рішення корпоративного й муніципального масштабу для управління енергоспоживанням. Компанії традиційно не сприймають цей компонент як ключовий фактор конкурентоспроможності, і на місцях ним займаються енергетики замість бізнес-менеджерів. Однак в деяких компаній може стартувати переосмислення енергоспоживання і вони почнуть купувати більше «зеленого» продукту. Втім, важко передбачити, наскільки збільшиться внутрішній попит на smart energy та cleantech рішення.
Що заважає? Незважаючи на низьку платоспроможність, все ж ключовою перешкодою для розвитку ринку «зелених» рішень є менталітет. У корпоративному секторі це успадкована культура марнотратства, в домогосподарствах – патерналістичне очікування на когось «доброго», хто нарешті знизить тарифи.
Ми перейшли з дискових телефонів на смартфони, але щодо управління нашим енергоспоживанням та відходами – замість умовного iPhone використовуємо телефон із витим кабелем і дисковим циферблатом.
Чи повинна енергія бути дешевою? Ключова дискусія, яка ведеться стосовно галузі енергопостачання – це тарифна дискусія. Вона є головною, але зовсім не пов’язаною зі сталим розвитком енергетики. А домінувати повинна дискусія про енергетичну безпеку та безпеку громадянина. В України замало амбіцій щодо продовження тривалості життя своїх громадян та захоплення глобальних ринків завдяки екоінноваціям.
На ринках тих країн, де відбувається модернізація і є розвиток, зазвичай досить висока ціна електроенергії. Чомусь дуже рідко ідея «Пора валить» спрямована в напрямку країн з дуже низькими тарифами. Але якщо у вас вдома електроенергія вимикатиметься 4-5 разів на день – ви із задоволенням платитимете за неї в декілька разів більше, щоб тільки гарантовано мати світло.
У якому напрямку слід розвиватися? Дуже часто ситуація на енергетичному ринку й маржинальність бізнесу не потребує максимально скорочувати енергоспоживання в Україні. Хоча при певних масштабах – і масштабах задавнених проблем – корпоративний сектор іде в напрямі «зелених» інновацій.
На замовлення «Укрпошти» компанія V.A.Solution, один із переможців грантової програми ЄБРР та ЄС «Кліматичні Інноваційні Ваучери», яку в Україні проводить Greencubator, розробила програму для відстеження та аналізу енергоспоживання й енергоефективності комерційних приміщень. Це рішення дозволяє здійснювати енергомоніторинг всіх поштових відділень країни. «Укрпошта» має 12 800 об’єктів поштового зв’язку загальною площею понад 1 млн кв. м – і немаленький чек за енергію. І якщо раніше енергоефективність не була серед головних пріоритетів її роботи, то зараз це змінюється.
Що може допомогти? Україна має цікаву перевагу – порівняно з іншими, розвинутішими, ринками сталих технологій. У бізнес-літературі вона називається leapfroging – проскочити певний етап. Саме завдяки тому, що ми значною мірою проскочили етап масового DSL-інтернету – і встрибнули у вагон LAN і оптики додому – в Україні ми маємо один із найшвидших і найдешевших інтернет-сервісів Європи.
І той же підхід ми можемо перенести до сектору кліматичних та екоінновацій. Скориставшись досвідом та здешевленнями систем і технологій, ми можемо вирватися з ідеології 1980-х і швидко будувати енергетичні системи за принципом 3D – діджиталізація, децентралізація, декарбонізація. Але для цього стрибка потрібні компетенції та стратегічний фокус на фундаменті майбутнього.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
