Відкриття реєстру нерухомості: на страх корупціонерам чи на радість шахраям?

Відкриття реєстру нерухомості: на страх корупціонерам чи на радість шахраям?

І як багато можна дізнатися про ближнього за 20 гривень

Цей матеріал також доступний російською
Відкриття реєстру нерухомості: на страх корупціонерам чи на радість шахраям?

6 жовтня, після кількох років обговорень, у відкритий доступ нарешті виклали дані про власників нерухомості. Це відбулося відповідно до постанови Кабінету міністрів №786 від 30 вересня 2015 року. Презентація даного сервісу відбулася під час засідання комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції і була подана як черговий «рішучий антикорупційний крок» української влади. Разом з тим, обіцяний доступ до Єдиного держреєстру транспортних засобів так і не відкрили − Міністерство внутрішніх справ послалося на технічні проблеми.

Про те, наскільки «відкриті списки» майна ефективні в боротьбі з корупціонерами і наскільки вони корисні чи небезпечні для решти громадян, Mind розповів експерт Григорій Трипульський.

Слід сказати, що реєстр почав працювати вже трохи більше року тому. Однак якщо раніше інформацію про власника можна було отримати тільки за адресою, то тепер у реєстрі відкрито пошук і за прізвищем власника, його ідентифікаційним кодом чи паспортом.

Доступ до інформації з реєстру платний: він коштує 17 гривень + 3 гривні комісія. Слід зазначити, що відкриття такого реєстру містить багато плюсів, проте й викликає певні побоювання у добросовісних власників нерухомості.

Однак, чи чув хтось про те, щоб у результаті такого скандалу постраждав хоча б один корупціонер? Навряд. На жаль, однією публічністю, без нормального функціонування системи правосуддя проблему корупції не вирішити

Отже, основна ідея, на якій наполягають активісти, полягає в тому, що за допомогою відкритих реєстрів ми поборемо корупцію. На жаль, казати про те, що це нововведення може послужити основою для боротьби з корупціонерами, однозначно не можна. Справа в тому, що і зараз правоохоронним органам (за допомогою чинного реєстру), журналістам або громадським активістам (за допомогою знайомого нотаріуса) абсолютно не складно було отримати інформацію про те, що оформлено на того чи іншого чиновника або членів його сім'ї. Ми вже були свідками численних корупційних скандалів із квартирами доньок, отриманими в дар, незрозуміло за які гроші купленими земельними ділянками і навіть закордонною нерухомістю.

Однак чи чув хтось про те, щоб у результаті такого скандалу постраждав хоча б один корупціонер? Навряд. На жаль, однією публічністю, без нормального функціонування системи правосуддя проблему корупції не вирішити.

Крім того, у реєстрі є далеко не всі об'єкти нерухомості. Наприклад, квартиру, придбану п'ять років тому, побачити не вдасться. І навряд чи неправомірно розбагатілі чиновники побіжать переносити інформацію про такий об'єкт до нового реєстру.

Відкриття таких списків радше спонукає чиновників шукати альтернативні способи ховати свою нерухомість, наприклад, прикриваючись за офшорними компаніями чи оформляючи на підставних осіб із накладенням іпотеки.

Водночас спрощення доступу до реєстру нерухомого майна може допомогти громадянам в отриманні інформації про контрагентів та їхню благонадійність. Укладаючи, скажімо, договір підряду з приватним будівельником, можна переконатися, що в нього є нерухоме майно і в разі виникнення проблем він матиме чим відповідати за своїми зобов'язаннями. Аналогічну перевірку, лише за 20 гривень, можна провести і щодо працівників, яких приймають на посади з повною матеріальною відповідальністю.

Проте відкриття інформації про володіння нерухомістю викликає і чимало побоювань у добропорядних громадян, які отримали її чесним шляхом. Наприклад, страх втратити нерухомість через шахрайські дії з реєстром.

За бажання, направивши відповідний запит до Мін'юсту, можна з легкістю дізнатися, хто цікавився твоєю нерухомістю, і встановити потенційного зловмисника. Доречно нагадати, що ще до появи електронного реєстру ця інформація була доступна в картотеках БТІ

Тут варто зазначити, що така можливість була й раніше (до відкриття інформації), хоча такі випадки не мають масового характеру. Навпаки, внесення інформації до реєстру дасть змогу власникові контролювати свою власність. Адже отримати інформацію з реєстру можна, тільки зареєструвавшись на сайті Мін'юсту, для чого необхідно вказати свої паспортні дані та ІПН. До того ж оплата інформації проводиться за допомогою кредитної картки, тобто абсолютно персоніфіковано.

І за бажання, направивши відповідний запит до Мін'юсту, можна з легкістю дізнатися, хто цікавився твоєю нерухомістю, і встановити потенційного зловмисника. Доречно нагадати, що ще до появи електронного реєстру ця інформація була доступна в картотеках БТІ. І, як правило, за невеликі гроші можна було отримати довідку про будь-якого громадянина чи об'єкт нерухомості.

Утім, зростання прозорості й відкритості даних – це світовий тренд. У багатьох країнах у відкритому доступі перебувають не тільки реєстри з інформацією про нерухомість, а й, наприклад, річна звітність будь-якої приватної компанії. Тож таку публічність інформації можна тільки вітати. І сподіватися, що максимальна шкода, завдана такою публічністю, виражатиметься хіба що в надмірній цікавості наших співгромадян, які прагнуть за 20 гривень переконатися, що сусіди не багатші, ніж вони.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті