Подорожчання ТМ: 7 способів захистити інтелектуальну власність і не збанкрутувати

Відсьогодні, з набранням чинності відповідної постанови Кабінету міністрів №496 від 12 червня 2019 року, змінено розміри та порядок сплати зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір. 

Про наслідки цих змін та про те, як зміниться ситуація з реєстраціями торгових марок (ТМ), розповіла Mind керівник практики інтелектуальної власності адвокатського об'єднання LawWhales Каріна Лютенко.

Сьогодні вночі кожна 1000 грн, яку ви планували витрати на реєстрацію вашої торговельної марки, перетворилась на 4000 грн. Постанова Кабміну №496 набрала чинності, і захист інтелектуальної власності обійдеться у 2–8 разів дорожче, залежно від об’єкта.

Скільки відтепер платитиме власник за торгову марку?

Наприклад, ви відкриваєте бізнес із приготування низькокалорійних десертів (замість 400 ккал у шматочку лише 100 ккал). Маленьке кафе та десерти з собою.

Ваш мінімальний інтелектуальний портфель відтепер коштуватиме:

• Свідоцтво на торговельну марку, яку ви розмістите на вивісці, на упаковці, на бланках, візьмете за основу для домену, для сторінок у соцмережах, за якими вас впізнаватимуть клієнти – 9285 грн (подача на реєстрацію у двох класах – для десертів та для діяльності кафе – 8000 грн; публікація коштуватиме 1285 грн);
• Патент на корисну модель на спосіб виготовлення чудо-десертів (щоб продемонструвати потенційним інвесторам серйозність вашого бізнесу, для престижу, щоб забороняти іншим робити такі самі десерти, бо ваш юрист так сказав) – 3917 грн (заявка – 2400 грн, публікація – 617 грн, підтримання чинності за перший рік дії патенту – 900 грн);
• Патент на промисловий зразок для вашої оригінальної упаковки у трьох варіантах – 3817 грн (2000 грн заявка, 1517 грн публікація, 300 грн підтримання чинності за перший рік дії патенту).

Тобто тільки на старті потрібно буде зарезервувати 17 019 грн для оформлення інтелектуальної власності (це додатково до операційних витрат). До того ж патенти вимагають щорічного підтримання чинності, а дію свідоцтва на ТМ кожні 10 років потрібно продовжувати (у цьому конкретному випадку – 13 200 грн).

Це вже відчутні гроші, особливо для власників малого і середнього бізнесу, стартаперів, підприємців-початківців. Проте якщо у вас такі витрати зовсім не на часі, не панікуйте.

Як заощадити і на чому?

Є речі, які ви можете зробити для своєї інтелектуальної власності безкоштовно чи майже безкоштовно. Інколи вони працюють навіть краще за реєстрацію.

Виробіть у себе звичку укладати договори (і їх зберігати). Договори про створення логотипу, дизайну упаковки, постера для зовнішньої реклами, банерів для соцмереж, проведення предметної фотозйомки тощо. Найпростіший договір у світі на 1 сторінку (хто створив, кому передав майнові права інтелектуальної власності, права на що саме (в ідеалі додати зображення) може суттєво полегшити життя.

Наприклад, у клієнта не було реєстрації логотипу як ТМ. Служба підтримки Instagram як докази прийняла фото на фоні вивіски з логотипом та скан договору з дизайнером та відновила доступ до зламаного акаунту.

За замовчуванням авторські права виникають з моменту створення твору художника, копірайтера, дизайнера, фотографа. І якщо творець не ви, то контракт і буде підтвердженням того, що відповідні права (а не лише саме зображення чи текст) вам передали і ви саме та особа, яка може їх захищати.

Зберігайте оригінальні необроблені матеріали (так звані «ісходнікі»), проміжні результати і чернетки творів.  Якщо ж ви і є представником креативних професій із пункту вище, рано чи пізно ви зіткнетесь із необхідністю доводити своє авторство на твір. Демонстрація попередніх версій твору та вихідних файлів буде сильним аргументом на вашу користь.

Слідкуйте, щоб була зафіксована дата створення вашого твору. Довів, що був перший, читай – виграв. Саме таку роль виконує свідоцтво про реєстрацію авторського права. У процесі реєстрації ви депонуєте примірник твору в Мінекономіки. Це – підтвердження того, що на певну дату такий твір уже існував.

На примірниках творів, які ви оприлюднюєте, проставляйте сповіщення  про свої права: © Доктор Стівен Стрейндж, 2019 (де 2019 – рік першої публікації твору). Facebook, YouTube, Dropbox, Google drive, ваш блог тощо автоматично зберігають дату завантаження контенту. Ще є стара добра класика – надіслати собі «Укрпоштою» кілька примірників твору в конвертах із описом вкладення (на опис, до речі, можна нанести екземпляр твору, якщо обсяг дозволить) і надавати їх суду як аргумент для підтвердження дати.

Розважайтеся. Включіть до твору «пасхалки» – приховані від сторонніх очей дрібні деталі, які не так просто помітити: дрібні недоліки, навмисні обдруківки, предмет із вашими ініціалами десь на задньому фоні фото. У світі упаковки для боротьби з контрафактом уже давно ставлять мікромаркери (написи, символи, міні-деталі, маркування кольором і мікроволокнами) за цим саме принципом.

Почитайте про право попереднього користувача. Наприклад, у вас є крута ідея для ТМ, але немає можливості зареєструвати. Ви робите перевірку цієї назви щодо товарів чи послуг, які будете продавати: Google, торговельні платформи, соцмережі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Потім здійснюєте пошук у базі даних заявок та зареєстрованих ТМ «Укрпатенту». «Укрпатент» може провести такий пошук для вас і роз’яснити результати пошуку.

Якщо назва вільна, можете починати використовувати. Реєстрація цієї ж назви іншими особами не позбавляє вас права продовжувати використовувати цю назву в тих самих цілях і обсягах, як було до дати подання заявки про реєстрацію іншими особами.

Цей спосіб виправданий для бізнесів, де потрібно швидко перевірити концепцію; для бізнесів, де час виходу на самоокупність становить 1–3 роки; для фешен-індустрії, де зміни відбуваються щоквартально.

Промислові зразки часто теж немає сенсу реєструвати через швидкі темпи індустрії: у друк пішов уже третій вид упаковки, а ви тільки-но забрали патент на першу.

В яких випадках можна не реєструвати ТМ

Стратегія не реєструвати взагалі може стати найкращим бізнес-рішенням.

Вся система охорони інтелектуальної власності базується на принципі обміну. Власник винаходу розкриває суспільству, як саме він або вона досягли такого результату. В обмін отримує монополію на відносно невеликий проміжок часу (20–25 років), після спливу якого будь-хто може вільно використовувати цей винахід. Крім того, ви по суті публікуєте у вільному доступі детальний покроковий опис, як створити те ж саме, що й у вас у патенті.

Повернімось до прикладу із десертами, на спосіб виробництва яких був виданий патент на корисну модель. Маючи тільки номер патенту, можна не лише прочитати, що в рецепт входить, а й придумати, що достатньо желатин замінити на агар-агар і порушення патенту уже не буде. Ми вже 133 роки не знаємо рецепт Coca-Сola – все завдяки тому, що компанія свого часу вирішила не патентувати рецепт, а зберігати його як комерційну таємницю. Дуже мало людей знають, в яких пропорціях змішані 11 трав і прянощів фірмового смаку KFC; до фінального змішування інгредієнтів допущена мінімально можлива кількість людей.

Ви можете так само: обмежте доступ до ваших найцінніших активів. Підпишіть зі своїми працівниками угоди про нерозголошення інформації (тут можна подивитись англомовні для стартапів).

Новий спосіб, продукт, процес тощо можна запатентувати або зберігати в секреті. Якщо не влаштовує ані перше, ані друге, можна опублікувати інформацію про ваші дослідження у цьому напрямку.

Як це працює: один із критеріїв для отримання патенту – новизна. Абсолютна новизна у світі. Своєю публікацією ви вбиваєте новизну і робите неможливим для недобросовісного заявника отримати міцний патент. А недобросовісні заявники скрізь: навіть на співбесіді в Google.

Бонус – подарунок для читачів з бюджетами на реєстрацію: нова постанова передбачає  20%-ву знижку від вартості збору, якщо подаєте заявку на реєстрацію в електронній формі. Тому отримуйте електронно-цифровий підпис або ж пропонуйте таке зробити вашим юристам: копієчка до копієчки.