Захворіло у світі
33,353,614
Померло у світі
1,001,644
Вилікувалось у світі
23,151,117
Захворіло в Україні
204,932
Померло в Україні
4,065
Вилікувалось в Україні
90,250
Вільна каса: чи стануть ФОПи у чергу за РРО

Вільна каса: чи стануть ФОПи у чергу за РРО

Що не так із новим законодавством про касові розрахунки

Цей матеріал також доступний російською
Вільна каса: чи стануть ФОПи у чергу за РРО
Фото: pixabay

Закони щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) фізособами-підприємцями (ФОП) та щодо кешбеку було офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 19 жовтня. Серед іншого, документами передбачено запровадження програмних РРО на додачу до класичних, що забезпечить підприємцям можливість обрати касовий апарат залежно від потреб і фінансових можливостей.

Водночас нове законодавство розширює перелік підприємців – платників єдиного податку, які мають видавати касові чеки. Так, РРО запроваджується для спрощенців, що продають свої товари чи послуги через інтернет, а також для тих, хто займається торгівлею ліками, надає послуги у сфері охорони здоров’я тощо.

Як зазначені закони працюватимуть на практиці та що не передбачили законодавці, розповів Mind радник голови правління банку «Фамільний» Ігор Дядюра.

Президентом підписані закони 128-IX та 129-IX «про детенізацію», які вже викликали протести підприємців по всій Україні.

Чому так сталося? Що в законах не так? Чому депутати розповідають, як усе правильно зроблено, а підтримка цим «правильним діям» є тільки від тих, хто підтримує будь-які рішення влади, особливо – рішення податківців?

Давайте розберемося, чи є в цих законах взагалі хоч щось позитивне і що з ними не так.

Про позитивні нововведення

Головний позитив у разі успішної реалізації вимог закону 128-IX відчує той бізнес, який повинен був використовувати РРО і раніше. В Україні працює понад 300 000 «традиційних» РРО. Це цілий сектор бізнесу – з виробниками, постачальниками, сервісними центрами, логістикою, перевірками, де обертаються величезні гроші, мільярди. Крім прямих матеріальних витрат, РРО ще й дуже «перевіркоємна» тема, улюблена для податківців.

Тепер можна буде використовувати програмні РРО, а не купляти дорогі (5000–15 000 грн, залежно від моделі) пристрої, внесені в державний реєстр. Крім того, не потрібно буде платити за обслуговування кожного з них по 150–350 грн щомісяця.

Також зняті деякі «перевіркоємні» питання, але не всі.

Важливим плюсом є те, що тепер можна видавати «електронний чек». Це важливо для інтернет-торгівлі, переказу коштів, і просто зручно, до того ж береже ліси.

Для захисту інформації можна використовувати технологію НБУ, яка раніше була єдиною дозволеною, електронний підпис, інші передбачені законодавством способи. Це корисна технологічна новація, яка дозволить впроваджувати більш гнучкі рішення.

Технології йдуть вперед, і вимоги до РРО 15–20-річної давнини, всі ці «вбудовані годинники з окремими батарейками», «паперові пломбування», «записи в книгах перевірок», одна-єдина технологія захисту даних – все це потребувало змін давно, тому в цій частині закон 128-IX є прогресивним і корисним.

На цьому позитивне, на превеликий жаль, закінчується.

Що не передбачили законодавці

Головним негативом є значне розширення сфери застосування під приводом «тепер же є програмні прості РРО», при тому що жодних програмних РРО немає – нічого не впроваджено.

Незважаючи на заяви про «повну готовність», насправді ані зрозумілого робочого API (програмного інтерфейсу, який дозволяє стороннім розробникам писати програми, для власних потреб або з комерційною метою), ані самої програми – немає.

Те, що розміщено на сайті Державної податкової служби (ДПС) і позиціонується як повноцінна програма для реєстрації чеків, – це нефункціональна «заглушка» з купою помилок і порушень чинного законодавства.

Зокрема, це стосується системи зберігання таємного ключа кваліфікованого електронного підпису – у файловій пам’яті пристрою.

Робота над оновленням програмного забезпечення (ПЗ) і над створенням «нормального» опису інтерфейсу якщо і ведеться, то непрозоро і таємно, що породжує в суспільстві справедливе обурення. Докидають хмизу у вогонь і необережні заяви депутатів про те, що програмні РРО будуть платні. Такі заяви не спростовуються.

Так, за відсутності готового протестованого рішення і за наявності всіх проблем, які ще стоять перед програмними РРО, без практичних результатів, а тільки на обіцянках, що «все буде класно» – влада прийняла рішення про розширення сфери застосування, та ще й яке: на тих, хто обрав спрощену систему, аби не бачити податківця.

До того ж «розширення на ФОПів» зробили, залишивши навіть для програмних РРО купу штрафів, зокрема такі, як «неподана звітність із РРО», невідповідність каси на 10% мінімальної зарплати (біля 400 грн). У свою чергу «відсутність попереднього програмування товарів у РРО» – практично неможливо виконати за наявності сотень, тисяч найменувань товарів, адже «готове рішення на сайті» не має такого функціоналу взагалі. Крім того, «ненадання податківцям документів на товар» є протиріччям, адже ФОПи не повинні вести первинний облік взагалі, та інше.

Ця головна «помилка» супроводжується цілою низкою інших:

  • Так і не визначено коректно – які чеки, хто, де і коли видає при інтернет-торгівлі, накладеному платежі, самообслуговуванні, інших послугах, відмінних від «купив у магазині і отримав чек на касі».
  • Так і залишилася норма, що платіж банківською карткою – це готівкова операція, і треба видавати чек. Хоча для «детінізації» достатньо банківської виписки з рахунку, що доступно для податкової, але мета «наставити РРО і перевіряти, перевіряти», вочевидь перемогла здоровий глузд.

Щоб не було зовсім нудно, в ці ж закони законодавець додав так званий кешбек. Це «ноу-хау» не працює ніде у світі, а у нас виписане так, що не забезпечує реального контролю, і це визнають навіть самі депутати, а проблем підприємцям створює цілу купу.

Перш за все, тепер з перевіркою до спрощенців податківці зможуть ходити хоч кожен день – «за зверненням покупця».

Наголошую, податкова не працює так, як її просять і як це є у світі – «контрольною закупівлею». Прийшов, купив, отримав чек, чек зареєстрований і правильний – все, перевірку проведено. Але ж ні, податкова хоче перевіряти первинний облік, рух товарів, звітність за РРО, і всю цю непотрібну підприємцю «писанину», адже завжди знайдеться «нечіткий підпис» у людини, яка працює сама на себе без професійних юристів і бухгалтерів.

Проблему перевірок не вирішують і «мораторії». Так якщо запроваджено «мораторій», то для чого взагалі було той «город городити»?

Чи досягається мета запровадження цих змін

І от ми підходимо до питання: «А для чого все це було?»

Коли запитуєш чиновника або слухаєш їхні виступи, можна почути десятки самих екзотичних версій. Давайте розглянемо головні три.

Перша і головна: «крупний бізнес працює через ФОПів».

Тут треба погодитись, адже явище набрало системного масштабу. Замовляєш у великому магазині – техніку, книги, інші товари (замовлення – на тисячі гривень) привозить… ФОП. Немає не те що чеку – жодного нормального документа. Щось на принтері надруковано, ані підпису, ані штампу – нічого. Купляєш річний преміум-абонемент у потужній мережі фітнес-центрів – сплачуєш 14 000 грн ФОПу. Абонемент дають, послуга надається. Хіба ж так має бути?

Але чи допоможе тут чек? Навіть на незбільшеному ліміті, буде «один ФОП продав 100 абонементів, давайте наступного ФОПа». Усі чеки будуть легальні. Податкова все буде бачити. І смартфона привезе ФОП з правильним чеком. У великого бізнесу вистачить і бухгалтерів, і юристів усі папірці для квазіФОПів зробити правильно і акуратно.

Отже, чек ніяк не бореться з «крупним бізнесом, який використовує ФОПів».

Для вирішення цієї проблеми потрібні інші механізми, можливо, інші закони. Мета не досягнута, при цьому створюється багато проблем для людей, які жодним «схематозом» не займаються.

Друга проблема: ФОПи «ховають ліміт».

Тут чеки також нічим не допоможуть, поки ліміти будуть директивно встановлені, а не економічно доцільні для самого спрощенця. Якщо встановлюється для торгівця-«єдинщика» річний ліміт з обороту в 1,5 млн грн, то чому дивує, що він «ховає», замість показувати оборот повністю і платити з цього обороту всі податки? Мені завжди здавалося, що прозорість і 5% від 10 млн – це краще для бюджету, ніж тінь та 5% від 1 млн.

Якщо для підприємця стане зручніше найняти бухгалтера, юриста, а з нашою «сервісною податковою» інакше ніяк, і перейти на загальну систему – то він це зробить. Без підказки «у тебе ліміт».

Чеки не допомагають ніяк у наявному варіанті, з усіма цими «попередніми програмуваннями» та «звітностями за РРО».

Треба через чеки контролювати ліміт? Для цього достатньо простого чеку з датою, часом, місцем продажу, фіскальним номером і сумою оплати.

Але ж запроваджуються ці зміни не заради наповнення бюджету і країни, а для «перевірок». Під розмови про «спрощення» та «сервісну службу» робиться неймовірне ускладнення роботи підприємця.

Третя проблема: контрабанда.

Хтось розповів податківцям, що вони «у системі» за чеками ФОПів побачать (як у голлівудському блокбастері) на великих плазмах у «командному центрі детенізації» – рух кожного смартфончика.

Ось заїхала в країну фура з технікою, і чесні митники все правильно розмитнили – «миша не проскочить». Далі, справили ПДВ і мита – все в бюджеті. Втомлені чесні працівники, так само як СБУ і МВС, задоволені, отримують в касі свою зарплатню, 8000–10 000 грн, сідають у свої «лексуси» та їдуть відпочивати у своїх особняках.

А от прийшли посилки міжнародні, повні смартфонів. Усе правильно оформлено чесними митниками, товар випущено в обіг, але «командний центр» продовжує відслідковувати – куди ділися апарати.

З цим «відслідковуванням» носяться вже кілька років, а тінь все чорніша і чорніша.

Податкова реальні чеки губить «пачками» (кейс «Розетки»), і немає жодної аналітичної системи щодо вже наявної фіскалізації. А тут раптом почнеться потужна аналітична робота…

«Складна техніка» і сьогодні, і вже два роки як, має продаватися тільки з чеками. Проте, чи видають чеки, податкова не перевіряє. «Не вистачає людей, у нас всього 300 перевіряльників по цій темі на всю Україну». Так і хочеться запитати – «якщо додати мільйон ФОПів – у вас людей вистачить?» Не працює. «Дірки» на митниці неможливо латати в магазині (або – можна і без чеків, якщо є бажання).

Відтак жодна з поставлених цілей «чеками» не досягається. Жодна з трьох проблем – не вирішується.

Що робити?

  • Коригувати «нормативкою» те, що можна скоригувати. Міняти в законі те, що нею не коригується.
  • Правильно вибудувати графік впровадження: забути про ФОПів доти, поки нормально не працюватимуть десятки тисяч зручних і функціональних програмних РРО там, де вони мали працювати вже давно. Врегулювати фіскалізацію зрозумілими нормами.
  • Спростити використання РРО, радикально, всі ці зет-звіти та звітність із РРО мають вже назавжди піти в минуле.
  • І, головне, треба припинити намагання вирішити наявні гострі проблеми (особливо «дірки» на митниці і ФОПізації великого бізнесу) інструментами, які не вирішують ці проблеми. Ніяк не вирішують.
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті