Захворіло у світі
11,910,220
Померло у світі
545,728
Вилікувалось у світі
6,505,587
Захворіло в Україні
50,414
Померло в Україні
1,306
Вилікувалось в Україні
23,119
Оформити стартап: чому варто розглянути реєстрацію АТ

Оформити стартап: чому варто розглянути реєстрацію АТ

У чому переваги для інвесторів і можливості для організаторів

Цей матеріал також доступний російською
Оформити стартап: чому варто розглянути реєстрацію АТ

Місяць тому президент Володимир Зеленський підписав закон про стимулювання інвестдіяльності. Серед іншого, документ регулює діяльність акціонерних товариств (АТ) і забезпечує захист прав міноритарних акціонерів.

Незважаючи на необхідність врегулювати окремі нюанси діяльності АТ, завдяки своїй універсальності згадана організаційно-правова форма залишається однією з найзатребуваніших. Наприклад, якщо йдеться про оформлення стартапу, АТ має низку переваг перед іншими формами організації бізнесу.

Які основні та додаткові можливості відкриває перед власниками АТ, розповіли Mind керуючий партнер Stron Legal Services Олег Дерлюк і юрист компанії Альона Перепелична.

Серед усіх існуючих організаційно-правових форм акціонерне товариство, як і раніше, є одним з найзатребуваніших. І це не дивно, бо АТ має цілу низку значних переваг як вид організаційно-правової діяльності, які легко застосувати в тому числі й для стартапу.

Так, поділ статутного капіталу АТ на частки – акції, дозволяє:

  • її власнику претендувати на отримання частини прибутку компанії, що відповідає її акції;
  • у разі банкрутства – на певну частину майна.

Про АТ та інвестиції в стартап

За допомогою такого інструменту, як акція АТ, стартап, отримує інвестиції, що необхідні для його створення. Питання залучення інвестицій є одним із пріоритетних, оскільки далеко не у кожного засновника стартапу відразу є необхідні фінансові ресурси для здійснення всіх бізнес-ідей та планів. Завдяки можливості проведення додаткової емісії (випуску) акції власник стартапу може залучати додаткові фінансові кошти. Останні можуть бути використані, зокрема, для відкриття нових напрямків діяльності.

Крім того, акція підтверджує внесок кожного учасника, а її власник отримує право голосу на зборах акціонерів. Йдеться, зокрема, про право на управління компанією і отримання дивідендів від прибутку, що є однією з вигод для інвесторів.

У разі виникнення збитків компанії акціонери несуть ризики тільки в межах вартості їх акцій – не втрачають нічого, крім самих акцій. Так, будь-який акціонер може безперешкодно продати свою акцію будь-якій третій особі й таким чином вийти з цієї спільноти.

Якщо така проста процедура виходу з АТ зручна для самих акціонерів (інвесторів), то для засновника стартапу це один з тривожних моментів: він не може на 100% бути впевнений у сумлінності нового учасника, а може і зовсім не знати про такі зміни до самих зборів акціонерів.

Недоліки АТ

Тому важливо враховувати, що в АТ є і свої недоліки. Серед них можна виділити:

  • складність організаційного процесу;
  • подвійне оподаткування;
  • неможливість здійснювати контроль за перепродажем акцій.

У зв'язку з цим одним з механізмів врегулювання відносин між акціонерами є укладення між ними цивільно-правового договору – акціонерної угоди. За допомогою такої угоди детально визначаються права і обов'язки акціонерів; питання, пов'язані з рішенням конфліктних ситуацій, фінансової діяльності компанії і розподілом прибутку компанії; порядок обрання наглядової ради і правління, а також питання, пов'язані з самим інструментом – акцією, такі як право власності на акцію та способи її відчуження.

Таким чином, пріоритетною метою укладення акціонерної угоди є захист активів компанії, а також мінімізація ризиків виникнення розбіжностей між акціонерами.

Варто зазначити, що в кожному конкретному випадку потрібно підходити до питання вибору організаційно-правової форми комплексно, і цей вибір повинен залежати від таких факторів, як:

  • вид діяльності,
  • мети компанії,
  • фінансові кошти і т. д.

Альтернатива – ФОП

У деяких випадках стартапу вигідніше взагалі не створювати юридичну особу, а вести свою діяльність як фізична особа-підприємець (ФОП). Ця організаційно-правова форма також має низку переваг і недоліків.

Перевагою є:

  • проста процедура створення;
  • відсутність необхідності створювати органи управління, оплачувати статутний капітал.

Серед недоліків можна виділити:

  • відповідальність всім своїм майном;
  • неможливість займатися певними видами діяльності;
  • можливе виникнення труднощів із залученням інвестицій.

Виходячи з вищевикладеного, можна дійти висновку, що ФОП – ця найпростіша організаційно-правова форма і її також досить часто використовують для стартапу, але вона більше годиться для початкового етапу ведення бізнесу або для підприємця, який планує вести бізнес самостійно і не планує залучати інвестиції.

Якщо ж у організаторів стартапу є чіткий бізнес-план, що передбачає розширення і масштабування бізнесу в майбутньому, якщо вони хочуть залучати інвестиції, то їм необхідно розглянути інші організаційно-правові форми, зокрема таку, як АТ.

Тому настійно рекомендуємо підходити до питання вибору організаційно-правової форми виходячи з концепції та бачення розвитку конкретного бізнесу, щоб не змінювати правила гри на півдорозі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті