Коронавірус COVID-19
Захворіло у світі
801,400 осіб
Померло у світі
38,743 особи
Вилікувалось у світі
172,657 осіб
Захворіло в Україні
549 осіб
Померло в Україні
13 осіб
Вилікувалось в Україні
8 осіб
Коронавірус vs бізнес: чому недостатньо вжитих антикризових кроків

Коронавірус vs бізнес: чому недостатньо вжитих антикризових кроків

І до чого тут податок на виведений капітал

Цей матеріал також доступний російською
Коронавірус vs бізнес: чому недостатньо вжитих антикризових кроків

Україна нещодавно здійснила спробу допомогти підприємцям і на час карантину запровадила певні податкові послаблення. Проте, як зазначають експерти, ефективність цих кроків є сумнівною. 

Як допомагають бізнесу в інших країнах, які кроки насправді можуть бути дієвим і чим може допомогти податок на виведений капітал, розповіли Mind керуючий партнер Stron Олег Дерлюк та юрист компанії Владислава Бондарчук

Простій, самоізоляція, доступність лише об’єктів критичної інфраструктури та дефіцит засобів захисту від інфекцій – так зустріла Україна коронавірус COVID-19. Заради справедливості слід зазначити, що з подібними проблемами стикнулися всі без винятку країни Європи, а на мапі світу стає дедалі важче знайти «зелену» територію.

Усвідомлюючи масштаби проблем, які принесла пандемія, уряди країн масово розробляють пільгові податкові режими для їх громадян та шукають шляхи виходу з ситуації, що склалася.

Кожна країна по-різному розставила пріоритети на шляху до зменшення негативних наслідків для бізнесу у зв’язку з коронавірусом:

  • У США озвучено намір звільнити мешканців країни від сплати податків на заробітну плату до кінця року та зробити акцент на оподаткуванні соціального страхування і медицини.
  • Уряд Данії ухвалив рішення про відстрочку на сплату ПДВ.
  • Австралія спрямує ресурси на підтримку малого та середнього бізнесу, а також створення пільг для пенсіонерів.
  • У Китаї запровадять податкові пільги для медичного приладдя, логістичних та кур’єрських компаній, компаній у сфері транспорту, туризму, готельно-ресторанного сектору, а також виділять кошти на преміювання лікарів та учасників програми по боротьбі з COVID-19.
  • Великобританія анонсувала зниження ставок оподаткування, кредитування малого бізнесу, розглядається можливість зниження ПДВ.
  • Італія планує запровадити податкові пільги для бізнесу, кредитування малого та середнього бізнесу, виплати компаніям, що втратили понад 25% прибутку, а також виділити кошти для підтримки безробітних громадян.
  • У Франції зосереджено увагу на правах працівників та роботодавців.
  • У Бельгії компанії отримають відтермінування сплати податків, а власники ресторанного бізнесу чи магазинів, де не продається «необхідний товар» і які закрились у зв’язку з карантином, мають право на допомогу в розмірі 1200–1600 євро. 

Що стосується України, то у рамках пом’якшення негативних наслідків, викликаних пандемією вірусу COVID-19, було ухвалено закони №3219 та №3220, які оцінюються двояко: влада ніби й робить кроки назустріч народу, проте якою мірою звільнення від сплати ЄСВ протягом двох місяців чи відстрочення обов’язкового введення РРО перекриють збитки, понесені суб’єктами підприємницької діяльності, залишається під питанням.

Абсолютно не розкриті проблеми посівної кампанії, яка заморожена у зв’язку з карантином та закриттям кордонів, збитки туроператорів, втрати доходу працівниками у зв’язку з простоями та інше.

З метою подолання негативних економічних наслідків, викликаних COVID-19, зареєстровано також законопроєкт №3225. Основні положення проєкту зводяться до:

  • запровадження мораторію на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов’язаннями, за податковими зобов’язаннями;
  • мораторію на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
  • мораторію на нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги, а також заходів щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці. 

Також нашу увагу привернув законопроєкт №2757, яким пропонується поступове зниження ставки ПДВ.

Щоправда, ставка знижуватиметься до 15% протягом п'яти років, що з вирівнюванням ситуації в рамках кризи через пандемію не має нічого спільного.

У цілому, якщо аналізувати пропоновані антикризові кроки, які поки не втілилися у форму законопроєктів, від влади очікують:

  • зменшення податкових ставок; 
  • запровадження мораторію на підвищення ставок на товари критичного імпорту; 
  • перегляд механізму державних закупівель; 
  • державну підтримку вітчизняних виробників; 
  • зменшення податкового навантаження на заробітні плати;
  • оновлення трудового законодавства;
  • трансформацію Пенсійного фонду та низку інших кроків.

Водночас, якщо розглядати запропоновані антикризові кроки як від експертів, так і представників бізнес-спільноти, то спільним у них є пункт про ліквідацію податку на прибуток шляхом заміни податком на виведений капітал, що мінімізуватиме втручання держави в економіку підприємств та в цілому є більш гнучким інструментом для бізнесу.

Основна відмінність податку на виведений капітал від податку на прибуток полягає в тому, що оподаткуванню підлягає не фінансовий результат, а певні операції.

Очікується, що поява податку на виведений капітал не лише спростить ведення бізнесу та дозволить скоротити витрати на виконання податкового обов’язку, а і сприятиме підвищенню рівня капіталізації підприємств та досягненню низки інших економічних ефектів.

Слід зазначити, що ідея запровадження податку на виведений капітал в Україні не нова. Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал зареєстровано ще в липні 2018 року під номером 8557 (далі – законопроєкт №8557). Однак ухвалити його так і не вдалося через негативну реакцію МВФ, викликану імовірними втратами бюджету через відсутність затверджених компенсаторів. Як наслідок, законопроєкт було відкликано 20 травня 2019 року.

Водночас, якщо детальніше ознайомитися з текстом законопроєкту № 8557 та коментарями його авторів, такі компенсатори були розроблені та запропоновані, наприклад, шляхом:

  • легалізації азартних ігор і впровадження оподаткування грального бізнесу;
  • запровадження електронних акцизних марок на алкоголь;
  • верифікації одержувачів субсидій і пенсій;
  • індексації загального фонду державного бюджету.

Чому ми акцентували свою увагу саме на податку на виведений капітал з-поміж усіх ідей, які зараз озвучуються?

Бо це шлях до подолання кризи без додаткових фінансових вливань, давно вивчений та втілений у текст відпрацьованого законопроєкту, а не ідея, породжена загальнонаціональною панікою. Залишається лише додати, що чим швидше ми почнемо діяти, тим менше негативних наслідків це принесе економіці нашої країни.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті