Закони фактчекінгу: як показала себе влада у «розкритті» вбивства Павла Шеремета

Закони фактчекінгу: як показала себе влада у «розкритті» вбивства Павла Шеремета

Як мали діяти правоохоронці та де вони «помилились»

Этот текст также доступен на русском
Закони фактчекінгу: як показала себе влада у «розкритті» вбивства Павла Шеремета
Фото: УНІАН

Минулого тижня влада пред’явила суспільству результати розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Здавалося, це можна було б назвати перемогою Національної поліції – адже гучну справу буде доведено до кінця.

Водночас те, яким чином усе було презентовано – розкриття осіб, що підозрюються у скоєні цього злочину до отримання судового вироку, та інші висновки, викликало багато запитань щодо результатів розслідування та дій правоохоронців.

З огляду на резонансність справи Mind попросив керуючого партнера Адвокатського об'єднання «Овчаров і Партнери» Дениса Овчарова пояснити суто юридичний аспект цієї події. Зокрема розповісти, яких норм законодавства повинні дотримуватись правоохоронці та які права мають підозрювані в подібних кримінальних справах. 

У четвер, 12 грудня, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що поліція затримала фігурантів «справи Павла Шеремета».

На брифінгу повідомили прізвища та ім’я осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Насамперед це може створити упереджену громадську думку щодо вини цих людей, адже таким чином порушується презумпція невинуватості.

Про захист прав і свобод громадян України

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її провину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК України).

Також відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Додатково слід зазначити про порушення прав осіб, які передбачені Цивільним кодексом України, а саме:

  • Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, може бути використане лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї (ч. 4 ст. 296 ЦК України).
  • Кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканними (ст. 297 ЦК України).
  • Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя, обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою (ч.ч. 4, 3 ст. 301 ЦК України).

З вищезгаданого можна зробити висновок, що розголошувати в ЗМІ обставини кримінальних правопорушень можливо тільки після набрання законної сили обвинувальним вироком суду.

Що закріплено в законодавстві щодо прав та обов’язків правоохоронців

Слід згадати, що правоохоронні органи не пред’явили конкретних доказів у справі, які б доводили провину осіб, згаданих на брифінгу. Слідство не продемонструвало жодного конкретного доведеного факту.

Особливої уваги заслуговує виступ генерального прокурора України Руслана Рябошапки, який привітав усіх з «розкриттям» злочину. Тим самим знову було порушено принцип презумпції невинуватості.

З приводу цього ЄСПЛ зазначає, що публічні заяви представників держави щодо вини особи на етапі розслідування порушують принцип презумпції невинуватості та впливають на неупередженість суду.

ЄСПЛ наголосив, що відповідно до усталеної прецедентної практики, ст. 6 п. 2 Конвенції забороняє посадовим особам проголошувати особу винною до моменту її засудження судом. Службовці можуть інформувати громадськість про обставини розслідування, але лише за умови дотримання належної виваженості та обережності («Альне де Рібемон проти Франції», «Криволапов проти України»).

Отже, що ми маємо після брифінгу правоохоронних органів?

Декілька разів було порушено принцип презумпції невинуватості, порушено конституційні права та гарантії. Слідство не пред'явило жодних фактів, які б чітко вказували на провину осіб, тож є сумніви з приводу мети та мотиву вчинення вбивства.

Виникає питання: навіщо було демонструвати такий неоднозначний матеріал суспільству замість того, щоб пред’явити матеріали до суду та уже в судовому процесі доводити вину осіб у вчиненому злочині.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло