Ліквідація ДАБІ: чи спрацює реформа

Попри всі новини щодо коронавірусу та карантину в Україні відбувається безліч інших знакових подій, що можуть впливати на діяльність тієї чи іншої сфери життя, компанії та галузі. Тому звертаємо увагу на інші події в Україні, що так чи інакше впливатимуть на її економіку.

Днями Кабінет Міністрів створить три нові центральні органи регулювання містобудування замість Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ).

Детальніше про те, як працюватимуть нові органи, Mind розповідав у матеріалі «П’ятниця, 13-те: як і навіщо ухвалено ліквідацію ДАБІ». 

Як цю реформу оцінює будівельна галузь і як всі нововведення працюватимуть на практиці, розповів Mind експерт у сфері девелопменту та будівництва, власник ІБК «Фенікс Груп» Назар Бенч. 

Новина про ліквідацію ДАБІ поділила представників будівельного бізнесу України на два табори. Одні стверджують, що реформування структури допоможе оптимізувати і розділити функції, а це в підсумку зведе корупційні схеми нанівець. Інші ж впевнені, що створення трьох органів ще більше ускладнить систему й стане причиною нових маніпуляцій з боку чиновників.

ДАБІ: як було раніше

Відомство було створено у 2014 році та відповідало за реалізацію державної політики з питань архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Серед ключових напрямів ДАБІ:

• Архітектурно-будівельний контроль. Орган стежив за дотриманням законодавства у сфері містобудування, проєктної документації, державних стандартів і будівельних норм. Також ДАБІ відповідала за порядок прийняття в експлуатацію побудованих об’єктів.
• Реєстраційні та дозвільні функції. У функціонал ДАБІ входило: реєстрація повідомлень про початок підготовчих і будівельних робіт, видача дозволів на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію побудованих об’єктів, ведення реєстру дозвільних документів на будівництво.
• Ліцензування. ДАБІ надавала ліцензії підприємствам, які були налаштовані працювати в будівельній сфері, а також вела реєстр виданих ліцензій.

Таким чином, структура відповідала за видачу дозволів і нагляд на всіх етапах будівництва – від отримання дозволів до введення об'єктів в експлуатацію.

Чим завинила ДАБІ 

Зловживання в питаннях містобудування – одна з головних проблем ДАБІ.

Починаючи з моменту відведення земельної ділянки, забудовникам потрібно було пройти низку дозвільних процедур: отримати містобудівні умови і обмеження, технічні умови, зібрати дозволи та погодження, необхідні для початку будівельних робіт, що в цілому завжди містили в собі корупційний складник.

Зрештою, це впливало на вартість квадратного метра об'єкта.

До слова, це одна з причин, чому в нашу країну практично не залучалися іноземні інвестиції. Наприклад, на рік Україна отримує до $300 млн у комерційну нерухомість, тоді як у сусідній Польщі цей показник у 2018 році становив $7 млрд. Інвестори банально бояться внутрішньої бюрократичної системи та недобросовісних чиновників.

Логічне вирішення проблеми – поділ функціоналу ДАБІ на дозвільний та контрольний. Однак питання кваліфікованих кадрів і побудови прозорої системи залишається відкритим.

Чи запрацює реформа

Скасування дозволу на будівництво, спрощення процедур, мінімізація пакета документів, необхідних для початку робіт на об'єкті, сертифікація забудовників і кримінальна відповідальність – перші кроки реформи.

Наступний етап (запланований на січень 2021 року) – страхування ризиків у будівництві. Подібна практика досить поширена у світі. Наприклад, у Великобританії, Польщі, Німеччині, США страхове забезпечення є нормою й охоплює чи не всі аспекти галузі.

Страхують усі етапи, від укладення договору з підрядниками і до завершення будівництва об'єкта з подальшим введенням його в експлуатацію. А також – проєктні роботи, техніку, обладнання та матеріали; затримки в термінах початку та/або завершення будівництва тощо.

Страхові компанії повноцінно включаються в процес зведення будівель, коли залучаються кошти фізичних, юридичних осіб або держави.

Страхові компанії, частково виконуючи функції контролю і нагляду, покриватимуть ризики при проєктуванні та будівництві. На сьогодні такі компанії ще потрібно створити. Також в Україні поки немає механізмів, як оцінюватимуть ризики.

Крім того, система вимагає зміни підходу, зокрема, децентралізації створених відомств.

Будівельна галузь уже давно потребувала реформування. Не виключено, що нововведення (зокрема, персональна відповідальність, електронний документообіг) сприятимуть поліпшенню інвестиційного клімату і залученню іноземних інвестицій в Україну.

Однак слід мати на увазі, що на якісну і повноцінну імплементацію реформи потрібен час.