Коронавірус vs благодійність: як зараз шукають кошти на проблеми, що пов'язані не лише з COVID-19

Коронавірус vs благодійність: як зараз шукають кошти на проблеми, що пов'язані не лише з COVID-19

Про труднощі благодійних організацій під час карантину і про тенденції розвитку цієї сфери

Этот материал также доступен на русском языке
Коронавірус vs благодійність: як зараз шукають кошти на проблеми, що пов'язані не лише з COVID-19

Введення карантину і його продовження додало труднощів окремим сферам діяльності, які й без того мають щоденний набір проблем, що потребують вирішення. Благодійним організаціям та фондам тепер складніше достукатися до інвесторів, якщо йдеться не про питання, пов'язані з коронавірусом.

Як змінюється благодійність в умовах пандемії COVID-19 і що робити, щоб залишатися ефективним, розповіла Mind президент міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation Катерина Білоруська.

Як пандемія змінила благодійну сферу

У організацій, діяльність яких спрямована на допомогу людям з важкими захворюваннями, сиротам, тваринам, роботи зараз стільки ж, як і завжди. Від того, що почалася пандемія, людей, що хворіють на рак, або дітей, позбавлених батьківського піклування, не зменшилося, їм так само потрібна допомога. Такі організації і раніше багато працювали в онлайні та зараз продовжують це робити: вести переговори з донорами, збирати гроші в соціальних мережах, організовувати колаборації з брендами для збирання коштів.

Але зараз фандрейзити на ініціативи, що не пов'язані з пандемією, в рази складніше – такі проблеми відходять на другий план.

Для організацій, що опікуються людьми похилого віку, а також вразливими верствами населення, навантаження збільшилося. Таким людям зараз, як ніколи, потрібна підтримка, оскільки часто вони не можуть самостійно впоратися зі своїми щоденними потребами, а сьогодні деякі з них ще більше відокремлені від суспільства.

І нарешті, є такі організації, як наша, які займаються розвитком дітей через навчальні програми і спорт. Більшість наших заходів – офлайнові, в них беруть участь діти, батьки, спортсмени. Деякі активності ми перевели в онлайн, але більшість довелося відкласти до закінчення карантину. Зараз ми перенесли фокус наших активностей на допомогу медикам.

Може здатися, що благодійному фонду дуже просто переключитися з однієї діяльності на іншу. Насправді все складніше: коли потрібно за один день переключитися, можна просто нічого корисного не зробити, тільки витратити даремно час і гроші. Це було головним побоюванням, коли ми починали три тижні тому.

Наш фонд включився швидко. Все почалося з оголошення в фейсбук-групі «Бізнес для громади» з переліком потреб конкретних лікарень. Ми відразу з ними зв'язалися і уточнили у лікарів, що і скільки їм дійсно потрібно.

На той момент потрібно було все, бо не було взагалі жодного резерву. Медики були налякані, і було незрозуміло, коли приїде держзамовлення, яке очікувалося через два тижні. А як бути весь цей час, ніхто не знав.

Крім грошей для допомоги медичним закладам, були потрібні зусилля з пошуку, переговорів, логістики. Труднощі були з усім.

Ми обдзвонювали підрядників, знаходили все дрібними партіями. Хтось хотів готівкою, хтось – на карту. Продавці не йшли на жодні поступки. Ціни були неадекватно завищені. Була історія, коли ввечері ми замовили 5000 пар одноразових рукавичок по 4 грн/шт., а вже на ранок вони продавалися по 17 грн/шт. Незважаючи на труднощі, за перший тиждень вдалося зібрати повні комплекти захисту для кількох лікарень.

Велика проблема була і з захисними комбінезонами – їх або не було, або були, але за космічні гроші. На щастя, підрядник, який шиє нам корпоративний одяг, почав шити і захисні костюми, відповідно до моделі, яку допомогли розробити самі лікарі.

Друга складність була з логістикою. Замовлення відправляли поштою і були випадки втрати наших посилок. Так, загубилася наша посилка з респіраторами для медиків. Вона прийшла тільки після того, як ми кілька разів звернулися до керівництва доставки.

Наступний етап – це розвезення посилок безпосередньо в місті. Тут нас дуже виручили волонтери. Вони на своїх машинах разом зі співробітниками фонду розвозили і передавали речі лікарям.

Також ми уточнювали в лікарень, яка саме техніка їм необхідна. Це був дуже правильний крок, бо всі писали: не вистачає апаратів ШВЛ, потрібно їх терміново купувати. Звичайно, ці апарати необхідні, але є багато іншої апаратури, яка потрібна для лікування хворих на коронавірус і якої просто немає в лікарнях.

Наприклад, дитячій інфекційній лікарні потрібен був ампліфікатор – апарат для проведення ПЛР-досліджень на інфекційні хвороби, зокрема і на COVID-19. Їх власний апарат зламався, а орендований забрали після оголошення карантину. Тобто дитяча лікарня залишилася без можливості проводити лабораторні тести на віруси. Нам вдалося забезпечити такий ампліфікатор, і днями ми передали його медикам.

Також ми чекаємо монітори стану пацієнта для лікарні № 9, аналізатор крові для лікарні №4, а також апарати ШВЛ для опорних лікарень у Львівській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Загалом ми плануємо допомогти 13 лікарням у Києві та регіонах.

Про майбутнє благодійності в Україні

Якщо говорити про майбутнє благодійності в Україні, то я б виділила три основні тенденції.

1. Зменшення бюджетів

Усі говорять про економічну кризу, яка станеться після пандемії, і, на жаль, це відіб'ється на благодійності. Великий бізнес і надалі займатиметься проектами в рамках корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) і підтримуватиме громадську сферу, але бюджети можуть істотно скоротитися і отримати їх буде складніше. Що ж до внесків від середнього бізнесу та індивідуальних, то вони, швидше за все, стануть набагато менше, і в цілому конкурентність підвищиться.

Якщо говорити про наш фонд, ми скоротили витрати на ІІ квартал і оптимізували деякі процеси за поточними проектами. Це дозволило виділити 5 млн грн на боротьбу з коронавірусом.

2. Визначення пріоритетів

Зменшення бюджетів вплине і на пріоритети: одні сфери будуть так само підтримувати, а інші – набагато менше. Наприклад, на дітей з важкими захворюваннями люди завжди схильні жертвувати, бо це питання життя і смерті, воно завжди гостре.

А ось культурні та освітні проекти можуть постраждати. Ми вже бачимо це в перерозподілі державного бюджету.

Наш фонд займається розвитком дитячого потенціалу через залучення в спорт і освітні програми. Це наша місія, і ми й надалі цим займатимемося. Так, діти з інвалідністю потребують лікування, але їм також потрібно соціалізуватися і розвиватися. Школярі не хочуть ходити на фізкультуру, страждають від малорухливого способу життя, і це може призвести до великих проблем у майбутньому. Ми цю сферу розвиваємо, працюємо з учителями і батьками і бачимо в цьому наш довгостроковий вклад.

3. Адаптація

Нам усім важливо адаптуватися. Карантин показав, як важливо мати в запасі план Б, а також можливості діджиталізації.

Фондам, які проводять просвітницьку діяльність, легко адаптуватися, бо все переноситься в онлайн. Вони збирають ті ж конференції та лекції, тільки онлайн. В умовах, коли люди сидять вдома, це дуже ефективно. Думаю, після карантину багато заходів підуть в онлайн, що економитиме час і чималі ресурси.

Що змінилося із введенням карантину

Одне з наших завдань – підвищити залученість батьків у спортивне виховання дітей. Ми хочемо, щоб вони були за приклад для своїх дітей, адже саме батьки – найголовніші кумири для дитини. Тому починати потрібно саме з сім'ї.

У нас були плани робити спільні спортивні активності для дітей та їх батьків влітку на різних фестивалях. Але, на жаль, все доведеться відкласти. Тому ми вирішили зробити альтернативну ініціативу в онлайні, що дуже актуально під час карантину.

У Instagram фонду ми раз на тиждень запускаємо онлайн-зарядку від Parimatch Foundation. Український спортсмен записує і викладає в мережу відео, де він зі своїми дітьми робить зарядку. Наші передплатники повинні протягом трьох днів постити зарядку зі своїми дітьми в сторіз, і наприкінці вони можуть виграти приз від нас.

Якщо підсумувати, то можна сказати, що благодійній сфері доведеться нелегко, але легко їй ніколи і не було. Впевнена, що колеги виявлять весь свій креатив і організаторські здібності і знайдуть нові шляхи для своєї діяльності.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті