Бізнес на карантині: хто і як відчує регулювання ціни на гречку
Як позначиться на бізнесі втручання держави у формування роздрібних цін
Днями Кабмін зафіксував ціни на гречку, хліб і молоко. Відповідна постанова Кабміну про держрегулювання цін на соціальні товари в період карантину набула чинності з 18 травня 2020 року.
Як працюватиме ця норма на практиці і як вона позначиться на бізнесі, розповіла Mind старша юристка ЮК Legal House Марія Фельмецгер.
З 18 травня в Україні запрацювало державне регулювання цін на деякі товари. Якщо коротко, тепер продавці мають заздалегідь декларувати підвищення цін, причому строк декларування залежить від відсотку підвищення ціни.
Все це передбачено постановою Кабміну №341 від 22 квітня 2020 року «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», якою затверджено переліки таких товарів, порядок декларування зміни роздрібних цін на них та запроваджено державне регулювання цін.
Які товари підпадають під регулювання
До товарів, що мають істотну соціальну значущість, віднесено: гречану крупу, цукор-пісок, пшеничне борошно вищого сорту, макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель із борошна пшеничного вищого сорту), пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у плівці), житньо-пшеничний хліб, курячі яйця категорії С1, птицю (тушка куряча), мінеральну негазовану воду, вершкове масло жирністю 72,5%.
До переліку товарів протиепідемічного призначення увійшли низка лікарських засобів, антисептиків і дезінфекційних засобів та засобів індивідуального захисту.
З 18 травня 2020 року й до кінця строку дії карантину продавці, що реалізують товари, віднесені до переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість або протиепідемічне призначення, зобов’язані декларувати в Держпродспоживслужбі збільшення роздрібних цін на кожен вид товару незалежно від ваги (об’єму) одиниці товару, дозування, форми випуску та будь-яких інших ознак.
Як працюватиме нова норма
Продавець, що підвищив ціну на 15% і більше, не може продавати такий товар за новою ціною протягом 30 днів із дня декларування (не рахуючи день декларування). При збільшенні ціни від 10 до 15% продавець повинен задекларувати зміну ціни за 14 днів, а при збільшенні ціни від 5 до 10% – за 3 дні.
Збільшення роздрібної ціни рахується у порівнянні до ціни, що діяла на певний вид товару в цій точці продажу на дату набрання чинності зазначеною Постановою КМУ №341, тобто на 18 травня 2020 року або порівняно з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зменшення ціни).
Декларування повинно здійснюватися по кожній точці продажу окремо. Тобто при постачанні одиниці товару за новою ціною підприємець, що має 20 магазинів, відповідно має подати 20 однакових декларацій.
Через невиконання вимог регулятора до суб’єкта господарювання можуть бути застосовані санкції, згідно із законом «Про ціни та ціноутворення», у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної виручки після зміни ціни та накладення штрафу в розмірі 100% від цієї виручки.
Також громадяни (фізичні особи-підприємці) і посадові особи суб’єктів господарювання за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафів у розмірах, визначених у Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Як регулювання цін відіб'ється на бізнесі
Великий дистриб’юторський бізнес працює за договорами постачань, що, як правило, фіксують ціни на постачання товарів впродовж тривалого періоду. Зміна істотних умов договору, до яких належить ціна, потребує взаємної згоди сторін та внесення змін до договору. Тому мережеві магазини та супермаркети є у більш виграшному положенні порівняно з дрібним та середнім бізнесом, ціноутворення продукції якого повністю залежить від цін на оптовому ринку та може змінюватись щодня.
Закупивши товари в постачальника на 15% дорожче від попередньої ціни реалізації, продавець опиниться перед вибором: або не підвищувати ціну, що означає працювати собі у збиток, або задекларувати підвищення ціни й чекати місяць для початку його законної реалізації.
Як наслідок, обігові кошти заблоковані впродовж 30 днів, адже продавець не повертає кошти, витрачені на закупівлю товару, натомість повинен подбати про його складське зберігання до початку реалізації. Така ситуація може вплинути на спроможність малих підприємців здійснити закупівлі наступного місяця.
Зваживши всі за і проти, частина підприємців просто відмовиться від торгівлі товарами, що потрапили під державне регулювання цін, що призведе до зменшення пропозиції на споживчому ринку та дефіциту цієї категорії товарів. Зі свого боку дефіцит підвищує цінність товару і призводить до його подорожчання.
Альтернативний вихід, що активно обговорюється бізнес спільнотою, – одноразове декларування підняття ціни на 50–70% та реалізація товарів по акціях та знижках за ціною, що формується з вартості товару в закупівлі та звичайної націнки продавця. Оскільки зниження ціни не потребує декларування, продавці можуть самостійно регулювати ціноутворення в межах заявленої дельти.
Україна вже мала негативний досвід державного втручання в ринкове ціноутворення шляхом запровадження декларування роздрібних цін, однак знову повертаємося до «своїх граблів». Найвразливішими до таких змін є малий та середній бізнес, а також кінцеві споживачі, захист інтересів яких і є метою нововведень.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
