Захворіло у світі
18,364,694
Померло у світі
695,848
Вилікувалось у світі
10,965,634
Захворіло в Україні
74,219
Померло в Україні
1,764
Вилікувалось в Україні
40,613
Місто майбутнього, або Що заважає Києву ним стати

Місто майбутнього, або Що заважає Києву ним стати

Про недоліки в комунальній сфері й ідеї для їх виправлення

Цей матеріал також доступний російською
Місто майбутнього, або Що заважає Києву ним стати
Фото: pixabay

Життя в місті іноді може здаватись благом, а іноді – прокляттям. Ну хто з містян, особливо мешканців багатоквартирних будинків, не стикався з проблемою аварійного відключення води чи опалення? Застарілі мережі, а ще проблеми із сміттям – все це не додає позитиву життю в місті. А з іншого боку, місто – це й якісний відпочинок тепер уже у цивілізованих парках, можливість заощадити час завдяки міському транспорту, доступ до багатьох розваг, театрів, кіно та спортивних клубів чи майданчиків, вибір освітніх закладів як для дітей, так і для дорослих тощо. 

Кожне з великих міст та невеликих містечок України має свої принади та недоліки. До того ж міські можновладці вже навчились зважати на думку мешканців і робити щось для розвитку територій, якими опікуються. Попри те що інфраструктура міст поки далека від ідеальної, вже є бажання та прагнення змінити її на краще.

Чого ж не вистачає містам й на які сфери потрібно звернути особливу увагу, на прикладі Києва розповів Mind СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution Андрій Рижиков.

За новинами про епідемію і карантин непоміченим залишилося щорічне дослідження соціологічної групи «Рейтинг» та Міжнародного республіканського інституту, результатом якого є Рейтинг міст України.

Шостий рік поспіль перемагає Вінниця, але що цікаво – з результатом 3,5 з 5 можливих. Із середньою оцінкою набралося ще дев'ять міст. Решта – двієчники. І Київ, до речі, серед них. Зведений рейтинг формувався з індексів задоволеності якістю 22 сфер і послуг. Спробуємо зрозуміти, що ж не влаштовує киян, а головне, як ці проблеми можна вирішити.

Каналізація

Це найстрашніша комунальна мережа не тільки Києва, а й усієї України – вона реально на межі прориву. Що дивно, майже 5% житла в столиці зовсім не обладнано каналізацією. Японія має намір профінансувати реконструкцію Бортницької станції аерації на майже мільярд доларів під 0,1% терміном на 40 років – вважайте, Київ отримав джек-пот.

Але знаєте, скільки триває ця історія? Кредитний договір з Агентством міжнародного співробітництва Японії Україна підписала у 2015 році. П'ять років, а там все ще проєкт. За японськими мірками вже можна було кілька нових станцій побудувати. Зрозуміло, чому кияни незадоволені. Тому стійких запах на Позняках, очевидно, з нами ще надовго. Але навіть ця фікція з реконструкцією – це кам'яний вік, який причісують під XXI.

Вже давно є сучасні технології переробки стоків, які забезпечують настільки глибоке очищення, що на виході маємо воду, придатну навіть для пиття – настільки вона ідеальна і кристально чиста. І найцікавіше, що із залишків переробки стоків можна отримувати тепло, паливо і ще з десяток корисних матеріалів.

Водопостачання

Я б усім, хто приїжджає або живе в Києві, рекомендував сходити в музей води, який знаходиться в Хрещатому парку в старій водонапірній башті, щоб зрозуміти, що відбувається зі світом води і каналізації у світі й у країні. Київ бере воду з трьох джерел – Дніпра, Десни та артезіанських свердловин. Як не дивно, в Україні, незважаючи на величезну кількість річок, озер та інших водних ресурсів, є проблема з питною водою.

З кожним роком річки дрібніють і замулюются – нещодавні паводки добре показали, що це стихія зовсім іншої природи. Але найголовніше – це зношеність труб, їх потрібно міняти в терміновому порядку, а роблять у нас це найчастіше тільки тоді, коли десь знову прорве. Тому і та вода, яка зараз є, не дуже хорошої якості. Як часто ви п'єте воду з-під крану? Якщо у вас немає потужного фільтра, то напевно не дуже. Тому бізнес бутильованої води і процвітає.

Хоча в столиці поки не так гостро відчувається дефіцит води, нам вже час дбайливо до неї ставитися. І це, до речі, стосується не тільки людей, а й промислових споживачів, які засмічують воду.

Опалення

Нещодавно у мене була суперечка про те, як чудово, що скасували ДБН, що забороняє розміщувати газові котли у квартирах вище третього поверху. І тут в Києві трапляється трагедія з вибухом у житловому будинку. Але давайте будемо чесними: проблема не в тому, можна чи не можна розміщувати газові прилади в нових багатоповерхових будинках, проблема в тому, що часто в панельках і хрущовках обладнання старе, дешеве або неправильно експлуатується – труби іржаві, шланги діряві, газові плити розсипаються, до експлуатації підходять часто безвідповідально. І ось через останнє, напевно, потрібно забороняти. Але більшість українців і, напевно, киян, хочуть мати локальне джерело тепла, особливо в нових будинках.

Чому? Тому що традиційне центральне опалення категорично не вигідне, воно шалено дороге – наші будинки (іноді навіть нові) нормально не утеплені, а крім того, ось це планове включення тепла за графіком на повну потужність без урахування зовнішньої температури тільки накручує лічильник. Згадайте, як часто навесні у вас вдома дихати нічим, і ви відкриваєте вікно. У цей момент ви опалюєте вулицю. У 2017 році КМДА відзвітувала про те, що за 2,5 року в Києві встановили індивідуальні теплові пункти в 200 будинках, і це дозволить жителям цих будинків економити до 30% теплової енергії. У 2019-му пощастило ще 17 будинкам. Добре, звичайно, тільки це крапля в морі.

До речі, винна в цьому не тільки влада. Ми самі і наші ОСББ лінуються щось робити, але ж різноманітних, так званих теплих кредитів, зараз дуже багато – було б бажання. Але ж куди простіше відкрити кватирку або включити обігрівач. Якщо на рівні будинку і на кожному окремому приладі у квартирі є регулювання температури, опалення коштує істотно дешевше.

Знову ж залишається проблема з гарячим водопостачанням – влітку ганяти величезну котельню заради душу та миття посуду дуже нераціонально.

Нам вже час переходити на альтернативні джерела тепла – біоджерела та теплові насоси. Так, дорого, але іншого рішення поки не вигадали. Заборона або дозвіл використовувати газ в опаленні не вирішить проблему, бо людина хоче економити. Не можна забороняти щось, не запропонувавши альтернативу.

Збирання сміття

За даними агентства 24/7 Wall Street, Україна займає 9-те місце в списку країн з найбільшим обсягом сміття на одного жителя – 10,6 тонн сміття на людину. І хоча методика підрахунку не відображає, наскільки смітить кожен з нас (сумарний обсяг виробленого сміття розділили на кількість населення), зі сміттям і в Україні, і в Києві дійсно біда. Минулого року наші аналітики робили дослідження щодо відходів в Україні – примітно, що саме в Київській області найбільша кількість заявок на ліквідацію самовільних звалищ – спеціальна онлайн-карта була створена Мінприроди у 2016 році. Дійсно, як їм не з'являтися, якщо полігони переповнені, а в Києві працює один сміттєспалювальний завод, та й той давно себе зжив – і технічно, і морально.

Звичайно, нам усім варто стати більш усвідомленими, виробляти менше сміття і навчитися його сортувати.

Лише сортування нас не врятує. Києву давно потрібен сучасний сміттєпереробний комплекс, який би не тільки «харчувався» сміттям, а й виробляв тепло, енергію і навіть матеріали для будівництва доріг, як результат його переробки, і при цьому випускав зі своїх труб просто пар, а не їдкий дим.

Вуличне освітлення

Якщо подивитися на карту нічної освітленості Землі, то Київ на ній злегка блідуватий. Та, власне, і карта не потрібна. Якщо ви хоч раз поверталися додому пізно ввечері – вулиці й двори у нас темні, а будівлі красиво, як в Європі, не освітлюються.

Нічого нового винаходити не треба – LED-світильники, сонячні батареї з акумуляторами, які накопичують вдень електроенергію, можуть стати нам в пригоді.

З другими є нюанс у нашому кліматі – у зимовий період вони можуть нестабільно працювати через низькі температури, але ж і зими у нас вже давно не ті. 

Двори та прибудинкові території

На жаль, українці дуже часто живуть відповідно до двох приказок: моя хата скраю і мій будинок – моя фортеця. Тобто вдома роблять собі красиво, а все що за порогом, вже їх не цікавить, нехай під'їздом і прибудинковою територією займається хтось інший. Але правда в тому, що нікому, крім нас самих, це не потрібно.

Тому точно варто створювати ОСББ і вкладати гроші у свій будинок у прямому сенсі цього слова – наймати садівників, двірників, витрачати гроші на клумби, бруківку, лавочки та інший благоустрій, а не чекати, поки це зроблять депутати.

Вибори у нас відбуваються хоч і часто, але це наша відповідальність перш за все. Настав час нарешті змінити ментальність. Чому в нових ЖК так красиво? Та тому, що девелопер спочатку вклав у благоустрій часом навіть більше грошей, ніж на внутрішню обробку, і потім теж достатньо витрачає на підтримку і догляд. Так, це коштує грошей, але ми ж всі хочемо, щоб було красиво.

До речі за радянських часів палісадники при будинках завжди були в ідеальному стані. Все тому, що люди самі за ними стежили і цінували свою працю.

Що ж заважає стати «містом майбутнього»?

Якщо все так просто, то що ж заважає Києву стати «відмінником» у рейтингу? В Україні все дуже часто впирається в три речі:

  • Гроші. Потрібні не тільки бюджетні, кредитні або донорські кошти, потрібна пряма або опосередкована участь самих городян. Як би незвично це не звучало.
  • Розкрадання. Про проблему корупції і розкрадання державних і донорських грошей знають всі. І поки її не вирішать, особливих зрушень точно не відбудеться.
  • Чиновники. І не тільки ті, які сидять у кабінетах, а й ті, які готують закони і нормативно-правові документи – часом їх любов ускладнювати процедури під виглядом їх спрощення дуже сильно губить бажання що-небудь робити.

Але якщо ви сміливі, готові йти напролом як бронепоїзд і вірите, що у вас все вийде, є варіант, який практично нівелює перераховані вище пункти. У нас дуже рідко про це говорять, але як варіант реалізації проектів є ще така штука, як робота з ЕСКО – енергосервісними компаніями, які через процедуру державно-приватного партнерства допомагають забезпечити вирішення найрізноманітніших умовно комунальних питань – підвищення енергоефективності, виробництво теплової та електричної енергії, забезпечення енергопостачання тощо.

Послуги ЕСКО оплачуються за рахунок зекономлених витрат. Припустимо, вони провели тепломодернізацію вашого будинку, раніше будинок витрачав 100 000 грн на опалення, після витрачатиме 50 000 грн. Ось цю різницю і забирає собі ЕСКО. Такий собі товарний кредит вдовгу.

Тому було б бажання – вихід завжди знайдеться. Мені дуже хочеться, щоб українці в цілому, і кияни зокрема, починали ставати більш свідомими – немає сенсу скаржитися на рейтинги, якщо їх можна виправити.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті