Ставка на повітря: чи потрібні Україні малі аеродроми

Нещодавно голова Черкаської ОДА заявив, що військовий аеропорт в Умані хочуть реконструювати, додавши функцію пасажирських перевезень. І хоча питання із землею ще не вирішене, для реалізації проєкту вже є приватний інвестор – це дозволить мінімізувати запозичення з державного бюджету. Проте ідея вже була озвучена кілька років тому, але до її реалізації поки не дійшло.

Чи дійсно потрібні такі перетворення в інфраструктурі і які перспективи це відкриває перед містом, розповів Mind СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution Андрій Рижиков.

Вам може здатися, що це дивна ідея, але давайте повернемося на кілька десятиліть назад – в часи Радянського Союзу. Тоді наші громадяни літали досить багато, а аеропорти функціонували не тільки в обласних центрах, а й у невеликих містах. Так, переважно пересувалися на «кукурузниках», але злітати кудись було так само звично, як подорож потягом. Сьогодні не набереться й 10 аеропортів, які б виконували регулярні рейси – більшість або закриті/занедбані або животіють за рахунок чартерних рейсів до Туреччини чи Єгипту.

Про розвиток галузі

Розвиток аеропортів цього року не увійшов у проект «Велике будівництво» – поки там зосередилися на дорогах, дитячих садках і школах, медустановах і спортивних об'єктах, що загалом, звичайно, логічно, тому що в нас не закриті ці потреби, а «польоти» – це більше про комфорт, ніж про першу необхідність.

При цьому до коронакризи в Україну активно заходили лоукостери, і, наприклад, з березня 2020 року Ryanair планував літати не тільки з традиційно популярних міст-мільйонників і Львова, а й з Херсона. Тільки 2019 року повітряний пасажиропотік України зріс більш ніж на 30%. І це не дивно, індекс українського паспорта зростає з року в рік, і сьогодні він – на 43-му місці.

Така свобода пересування і часто дешевший, ніж в Україні, і простий в організації відпочинок стимулювали співвітчизників літати за кордон, тим самим розвиваючи авіагалузь.

Світові тренди

Зараз у всьому світі простежується тренд на малу авіацію – невеликі літаки та вертольоти. Крім того, досить активно розвивається напрям електричного повітряного транспорту. Незабаром ми точно будемо використовувати авіатаксі. За цим однозначно майбутнє, тому інфраструктуру для прийняття повітряних суден потрібно створювати.

Тому ініціатива розвитку локальних аерохабів – дуже правильне рішення. І якщо створення рейкового транспорту, аналогічного китайському, японському, французькому чи німецькому, з урахуванням наших земельних тем і постійної корупції в Україні практично на межі фантастики, то побудувати аеропорти за рахунок інвесторських грошей – це навіть реально.

Але, як завжди, постає питання державно-приватного партнерства: в Україні це дуже складний і ненадійний процес, схожий на лотерею, ніколи не знаєш, виграєш або втратиш. Тому інвестор, який захоче вкладатися в такі аеропорти, має бути на 100% впевнений, що в нього все буде добре, не заберуть право оренди або раптом поруч через дорогу не побудують муніципальної аеропорт, який вб'є його інвестиційний проект. Але це вже зовсім інша історія.