Захворіло у світі
42,641,728
Померло у світі
1,150,157
Вилікувалось у світі
28,776,373
Захворіло в Україні
343,498
Померло в Україні
6,391
Вилікувалось в Україні
141,508
Стратегія або тактика? Яких реформ потребує «Укроборонпром»

Стратегія або тактика? Яких реформ потребує «Укроборонпром»

І чому нові законодавчі ініціативи не вирішать глобальних проблем у цій сфері

Цей матеріал також доступний російською
Стратегія або тактика? Яких реформ потребує «Укроборонпром»
Фото: УНІАН

Днями у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (№3822), який передбачає перезавантаження «Укроборонпрому». Документ передбачає корпоратизацію державних підприємств – перетворення їх на державні акціонерні товариства, що дасть можливість створювати спільні підприємства з іноземними партнерами та залучати прямі інвестиції в галузь.

Крім того, раніше в концерні анонсували впровадження проєктного менеджменту для конструкторських проєктів і проведення відповідного навчання конструкторів. Як зазначають у концерні, це допоможе оновити інструменти й підходи до розробок за рахунок оптимізації процесів і суттєвого скорочення терміну таких робіт.

Чи дійсно саме таких змін потребує державний концерн і як вони можуть вплинути на його діяльність, розповів Mind експерт, екскерівник зовнішньоторговельного підприємства «Спецтехноекспорт» (2015–2018) Павло Барбул.

Що не так із законопроєктом?

Закон добрий, правильний і має місце бути, але не хороший і неправильний популізм, з яким його презентують. У нас підміняють суть – формою.

Якщо подивитися глибше, то краще було б оптимізувати і якісно налаштувати, з максимальною віддачею і з максимальним ККД, підприємства «Укроборонпрому». До того ж зробити це можна і при тій організаційній формі, в якій вони існують зараз.

Обрати ефективний менеджмент, побороти корупцію, освоювати нові зразки військової техніки, випускати якісну техніку, нести зобов'язання перед міжнародними партнерами, виконувати їх і не обманювати. Всі ці можливості є й сьогодні. Для цього непотрібно змінювати законодавство.

При цьому розвиток власної оборонної промисловості, виконання державного оборонного замовлення, забезпечення наших військових якісною продукцією в терміни і за чесними цінами – відсутнє в контексті цього законопроєкту, і виноситься за дужки.

Замість цього пропонується створити акціонерні товариства (АТ), наглядові ради (НР) і не вказується, де взяти гроші на все це. Так, функціонування кожної НР і формування правління, інституту корпоративних секретарів, обов'язкова звітність – це величезні витрати. Крім того, у збитковій структурі підприємств «Укроборонпрому» відсутні джерела, де їх можна було б взяти.

До чого призведе впровадження запропонованих норм?

Цей закон буде черговим популізмом, котрий не призведе до поліпшення якості продукції та ефективності виробництва, а тільки все погіршить. Так, замість зменшення впливу кризи, в яку була загнана оборонна промисловість, тільки збільшуються поточні витрати.

Наприклад, зросте кількість персоналу – не технологічного, а такого, що не має жодного відношення до випуску якісної продукції. Все це тільки збільшить накладні витрати підприємств і ще більше ускладнить просування продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Будуть ускладнені бюрократичні процедури.

Закон хоч і правильний і своєчасний за своєю природою, але в нинішніх реаліях буде неефективним і тільки погіршить поточний стан справ.

Чим ще здивує «Укроборонпром»?

Крім того, важливо відзначити абсолютний дисонанс в політиці й стратегії нинішнього оборонпрому. Декларуючи необхідність повальної приватизації, згортання і «розпилювання» економічно неефективних підприємств, без будь-якого обліку і оглядки на їх науково-конструкторський потенціал, йдеться про навчання конструкторів проєктного менеджменту.

Як конструкторів не навчати, це не дасть ніякої користі, якщо підприємство не прибуткове в розумінні «Укроборонпрому» і підлягає приватизації і закриттю.

Тому завдання органів управління – формувати стратегію розвитку по кожному ключовому підприємству.

Тільки при створенні цінності підприємств ОПК «Укроборонпром» має право на своє існування і отримання грошей з прибутку підприємств.

Зараз же концерн ці кошти реквізує і витрачає на свої потреби. Зокрема, на власний піар чи піар своїх співробітників, що також призводить до збитків підприємств.

Що потрібно інвестору?

Інвестори прийдуть, коли буде чіткий бізнес-план і бізнес-процес. Поки що жодне підприємство «Укроборонпрому» не є достатньо прибутковим для того, щоб бути цікавим іноземному інвестору. Ті підприємства, які виробляють якусь продукцію, наприклад, ДП «Зоря – Машпроєкт» або ДП «Антонов», є швидче конкурентами західним інвесторам. 

Цікаві вони можуть бути теоретично тільки Китаю для отримання деяких технологій. Як було зроблено з підприємством «Мотор Січ» – за відносно невеликі гроші, і ніхто не збирається розвивати тут виробництво. Це їм нецікаво.

Тому говорити про створення надскладних дорогий масивних структур без занурення в суть бізнес-процесів і їх налагодження – це непрофесійно, це брехня. Спочатку потрібно налагодити виробництво продукції, провести капіталізацію підприємств, щоб вони були прибутковими, заробляли гроші. Тільки після цього можна говорити про те, щоб їх корпоратизувати, щоб вони могли залучати інвестиції.

Поки ж запропонувати інвестору немає чого. Сьогодні жодне підприємство не зможе надати якісний бізнес-план для того, щоб іноземні інвестори, західні зокрема, були зацікавлені в нього увійти.

Крім того, є низка механізмів, які дозволять співпрацювати західним інвесторам з нашими підприємствам. Яскравий приклад – завод Delfi, який успішно працює з держпідприємством «Укроборонпрому» на контрактній основі. Вони просто замовляють великий обсяг продукції, і український завод це їм видає. При цьому не відбувається ані відчуження держвласності, ані участь в капіталі, а просто запущені зрозумілі ринкові механізми – і все успішно працює.

Яких змін потребує галузь?

Керівництву «Укроборонпрому» доцільніше було б зайнятися бізнес-процесами.

Так, наприклад, вимагають особливої ​​уваги питання:

  • Підвищення конкурентоспроможності, оптимізація цін на продукцію, що випускається, і підвищення її якості.
  • Покращення процесів з пошуку зовнішніх замовників.
  • Більш тісна робота з Міноборони з розвитку і постановки на озброєння нових зразків техніки з метою їх просування на внутрішньому та зовнішньому ринках.
  • Також варто приділити увагу поліпшенню роботи з виправлення зіпсованого іміджу України на міжнародній арені, і зміцненню там наших позицій.

Однак виконання всіх цих завдань, рефінансування прибутку у виробництво нових зразків військової техніки, нові розробки поки не спостерігаємо.

За декларованими принципами, красивими презентаціями, слайдами ми бачимо абсолютний занепад, погіршення показників підприємств оборонної промисловості практично на всіх напрямках.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті