Час діяти: як Україні отримати «Азовський пакет» допомоги Євросоюзу

Минулого тижня міністр інфраструктури України Владислав Криклій обговорив з послом ЄС в Україні Матті Маасікасом підготовку до саміту Україна – ЄС, що відбудеться у жовтні 2020 року. Проте для України цей захід цікавий ще й можливостями, які перед ней може відкрити Євросоюз. Так, ще торік під час аналогічного саміту було вирішено, що ЄС надасть Україні фінансування важливих інфраструктурних проєктів для розвитку регіонів Приазов’я («Азовський пакет»). Отже для  його отримання Україна має здійснити низку заходів уже найближчим часом. 

Які проєкти мають отримати зазначені кошти і чому українському уряду варто поспішити з оформленням відповідних документів, розповів Mind заступник міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції (2016–2019) Віктор Довгань.

Торік Європейський Союз започаткував програми підтримки українського Приазов’я – у межах як санкційної політики проти країни-агресора, так і заходів із відновлення вільного судноплавства в регіоні та розвитку українських портів Бердянська та Маріуполя. Таке рішення було запропоновано після нападу на українські кораблі в Азовському морі, захоплення українських моряків та випадків блокування мирних торгових суден інших країн російським флотом у Керченській протоці.

На саміті Україна – ЄС у липні 2019 року було вирішено надати технічну допомогу для підготовки інфраструктурних проєктів для покращення залізничного, автомобільного та морського сполучення регіону. Відповідно Міністерством інфраструктури України та делегацією ЄС були спільно визначені та підготовлені три пріоритетні проєкти:

• підвищення пропускної спроможності та електрифікації залізниці Запоріжжя – Маріуполь;
• капітальний ремонт автомобільної дороги М-14 на ділянці Херсон – Маріуполь;
• концесія морського порту Бердянськ.

Залізниця

Залізниця Запоріжжя – Маріуполь складається з 320 км різних ділянок із різними умовами (одна колія, дві колії, електрифіковані або неелектрифіковані). Необхідно вирішити проблему пропускної спроможності залізничної лінії, створивши прямий коридор за найкоротшим маршрутом для вантажних і пасажирських потягів через Запоріжжя – Пологи – Комиш-Зорю – Волноваху та Маріуполь. Вирішення проблеми пропускної спроможності є альтернативою маршруту, який проходить через Донецьк як тимчасово окуповану територію.

Оптимальна вартість реалізації проєкту становить 11,4 млрд грн (еквівалент 380 млн євро) та передбачає електрифікацію та двоколійність. Електрифікація та розбудова цієї залізничної ділянки має важливе значення для вантажних перевезень у напрямку портів Маріуполь і Бердянськ та скорочення часу для пасажирських перевезень на 1,5 години. 

Автодорога

Дорога М-14 протяжністю 427 км сполучає порти Маріуполя та Бердянська на Азовському морі з портами Херсона, Миколаєва, Південного та Одеси на Чорному морі. Оскільки однією з основних вимог ЄС у розбудові TEN-T коридорів є будівництво кільцевих доріг навколо міст, проєктом передбачено завершення будівництва обходу Мелітополя та будівництво нового обходу Приморська.

Загальна вартість капітального  ремонту – 20 млрд грн (еквівалент 670 млн євро). Строк реалізації проєкту дороги І категорії – дві смуги в кожному напрямку та ІІ категорії – по одній смузі в кожному напрямку залежно від кількості трафіку – 5 років.

Порт Бердянськ

Концесія порту Бердянськ – це реальний механізм залучення інвестиційних коштів в інфраструктуру Донбасу. Найбільшою проблемою для порту Бердянськ є контроль державою-агресором Росією Керченської протоки: РФ запровадила перевірки суден під час входження до Азовського моря. Це призводить до їхнього простою та обмеження надводного габариту через Керченський міст – дедвейт найбільших суден, які зараз можуть заходити до Азовського моря, становить менш  ніж 20 000 тонн.

Вузьким місцем порту є довгий судноплавний канал, що забезпечує доступ до Бердянського порту, у якому не завжди належним чином підтримуються паспортні глибини, та наявна нестача сучасних об’єктів для зберігання зерна в порту.

Проблеми розвитку Бердянського порту:

• відсутність електрифікованих колій та портової залізничної станції;
• затори в місті через автозерновози та безпека дорожнього руху.

Майбутньому інвестору необхідно буде організувати стоянки для вантажівок поза територією міста та впровадити операційні заходи для уникнення пікових інтенсивностей руху транспорту, а також збільшити обсяги зберігання зерна в порту.

Концесійний платіж має бути не меншим, ніж прибуток державного порту за останні три роки – може складати до 2 млн євро на рік строком на 30 років (плюс інвестиції в зерновий термінал та модернізацію обладнання).

Допомога Донбасу є одним із пріоритетів у співробітництві між Україною та ЄС, що робить можливим фінансування за допомогою кредитних ресурсів європейських банків у розмірі 1 млрд євро. 

Наведені інфраструктурні проекти (відповідно до аналізу вантажних та пасажирських перевезень Національної транспортної моделі) є частиною транс’європейської транспортної мережі TEN-T і можуть бути профінансовані ЄІБ та ЄБРР, зокрема, і на умовах державно-приватного партнерства.

Чому Україні варто поспішати з підготовкою до наступного саміту

Проте для отримання зазначеного фінансування уряду необхідно вже зараз до наступного саміту Україна – ЄС у жовтні 2020 року визначитись, які проєкти будуть реалізовані. Крім того, потрібно з'ясувати, скільки кредитних коштів ЄІБ/ЄБРР можна залучити і під які статті витрат (наприклад, розроблення ТЕО або покращення пасажирського сполучення) потрібно просити технічну допомогу Євросоюзу з огляду на економічну кризу та наслідки пандемії COVID-19. 

Нам потрібно звертати увагу європейських партнерів на проблеми розбудови інфраструктури Донбасу, адже власними силами Україна не зможе їх вирішити.

До того ж Україні варто поспішати вже зараз, адже ЄС може переформулювати власні пріоритети. Так, подолання економічної кризи, зумовленою коронавірусом та карантином, може стати більш актуальним для країн ЄС, ніж спрямування коштів європейських банків на розвиток інфраструктури Сходу України на лінії зіткнення з Росією.

І остання теза – нам потрібно зробити з прикордонного регіону Західний Берлін. Це найкращий спосіб переконати людей, які проживають на тимчасово окупованих територіях, повернутися в Україну.