Гра за правилами: як працюватиме легалізація азартних ігор

Наприкінці липня закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (№2285-д) було направлено на підпис президенту. Верховна Рада ухвалила документ 14 липня 2020 року. 

Детальніше про підготовку документа Mind писав у матеріалі «Свідчення причетного: як готувався український закон про азартні ігри».

За що ж проголосували народні обранці та як документ працюватиме на практиці, розповіла Mind керівник ЮК «Сучасна феміда», адвокат Тетяна Даниленко.

Що передбачає закон

Легалізовано діяльність гральних закладів на території України,  запроваджено комплексне регулювання ринку азартних ігор, а також виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, що дозволені.

Позитивним є збільшення віку гравця з 18 до 21 року, а також запровадження низки вимог до гравців та їх ідентифікації. У тому числі пропонується низка фінансових санкцій за порушення виконання таких вимог, що надаватиме змогу обмежити участь в азартних іграх фізичних осіб на певний термін.

За ведення грального бізнесу без ліцензії передбачено кримінальну відповідальність: штраф від 170 000 до 680 000 грн, за повторне порушення – від 680 000 до 850 000 грн або ж позбавлення волі. Також штрафи можливі за низку порушень організаторів. Наприклад, у разі встановлення факту допуску в приміщення гральних закладів осіб, які не досягли 21 року, штраф еквівалентний 500 мінімальним заробітним платам, а уразі повторності деяких  порушень може бути анульована ліцензія.

Закон передбачає встановлення вимог щодо сертифікації відповідного грального обладнання, запровадження системи онлайн-моніторингу, що дозволить  здійснювати державний контроль за діяльністю організаторів азартних ігор шляхом отримання даних від грального обладнання організаторів азартних ігор, які підключені до єдиної системи. Виключено положення щодо можливості розміщення залів гральних автоматів та букмекерських пунктів в окремих будівлях, впроваджено низку обмежень щодо місця розташування таких закладів.

Організація та проведення азартних ігор на гральних автоматах дозволятиметься виключно в залах гральних автоматів, у спеціальних гральних зонах, на підставі ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах та ліцензій на кожен гральний автомат відповідно до цього закону.

Що спрацює, а що лишилось «за кадром»

У випадку з Україною більш жорстке законодавче врегулювання має допомогти вирішити складну гуманітарну проблему, принаймні, пересічний громадянин, йдучи додому, не матиме можливість програти свої останні копійки у гральних автоматах, які раніше були розташовані на кожному кроці. Постійна участь в азартних іграх ставить під загрозу професійне й особисте життя людини.

Тому буде правильно облаштувати ці заклади у спеціалізованих місцях, наприклад, у готелях, як це передбачає закон, що надасть можливість сформувати певний контингент відвідувачів цих закладів не із пересічних громадян. Щодо неповнолітніх осіб, то вони не зможуть бути як працівниками даних закладів, так і відвідувачами.

Отже, основна ідея закону – максимально прибрати гральні автомати з вулиць, для усунення критичної ситуації в суспільстві щодо неконтрольованості цього виду діяльності та негативних наслідків для громадян, а також усунути інші негативні прояви в діяльності суб’єктів підприємництва у сфері азартних ігор, які набули останнім часом масового характеру. Також на меті – забезпечити істотне джерело надходжень до бюджету України за рахунок оподаткування азартних ігор, а також отримання плати від ліцензування та патентування цієї діяльності.

Щодо податку з виграшу гравця, то у більшості країн ЄС уряди відмовились від його впровадження, оскільки такий вид оподаткування довів свою неефективність у сфері грального бізнесу. Відтак, при виборі гемблінг-оператора гравці не в останню чергу керувались відсутністю перспективи сплати відповідних податків від виграшу, завдяки чому гемблінг перемістився під більш сприятливі юрисдикції або пішов у тінь. Наразі серед країн ЄС, за обсягами бюджетних надходжень з ефективним прикладом податкової політики, можна рівнятись на Латвію, Бельгію, Кіпр.

Обов’язки та відповідальність Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор повинні бути чітко та конкретно визначені законом, бо кожна прогалина щодо регулювання діяльності цього органу призведе до збереження корупційної моделі керування тіньовим гральним ринком. Адже до компетенції комісії належить ліцензування організаторів азартних ігор, ведення відповідних реєстрів, встановлення вимог щодо сертифікації відповідного грального обладнання.

Щодо недосконалості ухваленого законопроєкту, помилково не передбачено створення відокремлених територіальних відділень уповноваженого органу, яким можливо було б делегувати частину повноважень комісії, що, як результат, може не повною мірою забезпечити ефективну діяльність.