Наступ на імпорт: як бізнесу захистити свої права на митниці
І чому СБУ на кордонах зайнялася не своєю справою
Нещодавно президент України зробив гучну та неординарну заяву щодо залучення Служби безпеки України до виконання низки завдань на митниці. У ЗМІ одразу ж з’явилася інформація про те, що залучення спеціалізованих органів пов’язано із справою «вагнерівців», затриманих у Білорусі. Проте спецоперація зірвалася, та й медіа перестаралися з інформацією: про присутність СБУ на кордонах не потрібно було розголошувати. Втім, офіційна причина в іншому.
Президент зазначив, що він переконаний у необхідності реформувати «Укртрансбезпеку», яка начебто не справляється зі своїми безпосередніми обов’язками. Тож в Україну потрапляють занадто завантажені фури, які вщент розбивають відремонтовані дороги. На інших проблемах на митниці гарант не наголошував. Водночас, незважаючи на карантин та проблеми, які доводиться наразі розв'язувати бізнесу, з імпортом клопоту явно може додатися.
Роботу кожного чиновника фінансує бізнес, сплачуючи податки та створюючи робочі місця. Проте викорінювати корупцію на митниці планують за допомогою органів, які не мають на це повноважень. Чому СБУ переймається кордонами і що робити бізнесу, щоб нівелювати ризики стрімкого зростання цін на більшість імпортної продукції? Відповіді на ці питання спеціально для Mind шукав адвокат Олександр Таламанчук.
Що відбувається на митниці?
Від’єднання Митної служби від Податкової очікуваного ефекту не дало, хоча й мало свій сенс. Навіть яскраві призначення активних реформаторів не збільшили надходження до державного бюджету. Уряд переконаний, що рівень контрабанди зростає, а митниця не справляється з покладеним на неї завданням наповнювати державний бюджет.
Втім, якщо уважно читати законодавство, функція поповнення бюджету насправді відсутня. А от боротьба з контрабандою, сприяння економічному співробітництву та контроль за дотриманням законодавства – є. Проте наразі на митниці крок за кроком намагаються встановити доволі жорстку вертикаль влади.
А це, як і завжди буває, може спричинити зростання цін для кінцевих споживачів. Адже бізнес фінансує з оборотних коштів власні ризики, які, крім іншого, передбачають і витрати на судові спори. Яких, у світлі останніх подій, може побільшати.
Навіщо СБУ на кордонах?
Якщо вірити слову гаранта, то СБУ контролюватиме вагу фур. Втім, жодних повноважень для цього представники Служби не мають. Тож перезапуск «Укртрансбезпеки» у такий спосіб наразі є протизаконним. Щоби бізнес не засмучувався та не прогнозував майбутні наслідки таких управлінських рішень, нам пропонують вірити в ідею автоматичного зважування фур на дорогах та ще більшу автоматизацію митних процедур.
Про автоматизацію, комп’ютеризацію та інші види діджиталізації на сьогодні як з боку влади, так і з боку митників не говорив хіба що ледачий. Адже всім зрозуміло, що в умовах вкрай низьких заробітних плат та необхідності звітувати про власну ефективність у рази простіше замінити людей на програмне забезпечення, а замість боротьби з контрабандою закривати «план щодо наповнення бюджету» за рахунок законослухняного бізнесу.
Чим тиснуть на підприємців?
Зокрема, незважаючи на наявність у влади можливостей до впровадження змін, бізнес продовжує відчувати ті самі труднощі. Сьогодні підприємці найбільше потерпають від проблемних питань завищення митної вартості з використанням індикативів, а не контрактної ціни як першого методу визначення митної вартості. Також не було відчутних прогресів у скороченні обсягу необхідних паперових документів при митному оформленні.
Від бізнесу продовжують вимагати документи в паперовому вигляді на додачу до електронних, що суттєво затримує процес митного контролю та нівелює сам сенс впровадження електронних послуг.
Не меншою проблемою є суттєве збільшення контрольних заходів. Тобто при завантаженні-розвантаженні майже кожну машину перевіряють, наче поставлена мета – знайти щось конкретно, якісь конкретні порушення. Навіть там, де жодних ознак порушень немає. Не використовується автоматизована ризикоорієнтована система, а інспектор на свій розсуд приймає рішення щодо тотальної перевірки. Зрозуміло, що такі дії призводять до певних затримок, і від цього, звісно, страждають насамперед «білі» та прозорі компанії.
Крім того, виникають питання щодо класифікації товарів, які імпортуються. Безперечно, для розв’язання цієї проблеми необхідно привести український закон про митний тариф у відповідність до норм ЄС.
Дуже гострою залишається проблема оформлення вантажів і визначення вартості. Для підвищення надходжень від податків митні органи завищують митну вартість товарів. А от правом коригувати вартість митниця користуватися не вміє і не любить це робити. Тому збільшує вартість товарів у кілька разів тільки на підставі своїх підозр. А відпускає вантаж лише за умови сплати податків за завищеною вартістю.
І це – лише поверхневий огляд найбільш кричущих проблем. За таких умов підприємцям значно вигідніше завозити контрабанду, аніж витрачати час на взаємодію із державою. Крім того абсолютна більшість рішень скасовуються в судовому порядку. Тож наразі підприємці мають два варіанти, обидва з яких відповідають логіці ринкової економіки – довгий та складний шлях через митницю або більш налагоджений та ефективний через «обхідні шляхи».
Чим може «відповісти» бізнес?
Зважаючи на те, що бізнесу вигідніше бути прозорим, більшість все ж намагається працювати відповідно до закону. Проте логіка імпорту полягає в тому, щоб знайти товар за найбільш лояльною ціною, а продати – із максимальним прибутком. Втім ці базові речі українська митниця визнавати не хоче. Тож, якщо буде побудована жорстка та мілітаризована система з тих осіб, які вміють лише обтяжувати життя підприємцям, – це спричинить різке зростання корупції.
У нинішній ситуації, щоб гарантувати собі вчасні постачання, адекватне (яке передбачено чинним законом насправді) ставлення та відсутність зайвої тяганини, бізнес шукатиме посередників. У ролі яких зазвичай виступають органи з найбільшими повноваженнями та більш мілітаризовані. Проте звідки підприємці братимуть додаткові гроші на «домовляння» із сильнішими та спрощення митних процедур? Звісно, із гаманців своїх покупців.
Таким чином залучення СБУ до начебто «контроля фур» насправді перетвориться на ще більші утиски для тих бізнесменів, які працюють у «білому» секторі. Варто нагадати, що саме за рахунок їхніх податків фінансується діяльність усіх державних структур; саме бізнес створює робочі місця та робить економіку або активною, або пасивною.
Зважаючи на доволі складні умови, у яких бізнес змушений вести свою діяльність (перш за все карантин, який і без того знизив купівельну спроможність та розірвав ланцюги постачань), невдовзі підприємці можуть опинитися перед вибором – піти з ринку або підняти ціни.
Обидва варіанти – це шлях у подальшу стагнацію та економічну кризу. Тож навряд чи ідея автоматичного контролю під егідою СБУ ефективно протидіятиме контрабанді. Скоріше за все, це стане ще однією можливістю переглянути рішення митниці постфактум.
За таких обставин президент, звісно, зможе побудувати жорстку вертикаль влади та створити нову команду зі старих гравців. Проте наслідки як для громадян, так і для економіки будуть фатальними. Адже, чим простіше та легше вести торгівлю, тим насправді стабільнішою є економіка.
Що робити?
Бізнесу вже зараз необхідно почати нівелювати можливі ризики. Перш за все необхідно провести митний та податковий аудит. За його результатами стануть зрозумілими не лише найслабші місця (наприклад, підстави коригування митної вартості), але й подальші податкові наслідки. Максимальне нівелювання правових підстав значно ускладнить можливості митників для донарахувань.
Не менш важливою є і якість документації, що готується для митного оформлення. Адже будь-яка суперечність буде використана проти підприємців. Слід враховувати та усувати логічні розбіжності в документах, консультуватися з брокерами.
У разі незгоди митниці з митною вартістю товару – перейти до консультацій та намагатися здійснювати консультації у письмовій формі. Необхідно доводити те, що є певні складові митної вартості, і вони досить прості (інвойс, транспортні витрати, брокерські виплати).
Звернути увагу державних органів країни експорту та Мінекономіки України на відповідну ситуацію. Ініціювати проведення зустрічі з посадовими особами митниці, на якій проговорити реальні сумніви щодо заявленої митної вартості та безпосередні аргументи й розбіжності, вказані митницею в рішенні про коригування з метою їхнього подолання в межах відкритого діалогу.
Якщо за результатами надання додаткових документів митниця відмовляє у визначенні заявленої митної вартості – подати скаргу до ДМС України. Також вкрай важливим є об’єднання з профільними асоціаціями та громадським організаціям, адже вони мають більше можливостей відстояти інтереси підприємців.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
