Засівати перспективу: з чого почати і як уникнути помилок в агробізнесі
Як оформити стартап у цій сфері

Сільськогосподарські підприємства цього року підраховують збитки через посуху та карантинні заходи. Проте розвиток технологій відкриває нові можливості перед цією сферою, отже – і перспективи для заробітку. До того ж до всіх змін клімату можна й потрібно готуватися заздалегідь. А люди будуть їсти завжди, тож попит зробить свою справу.
Якщо є ідеї і бажання долучитися до цієї сфери і спробувати себе в ролі стартапу в аграрній галузі, варто дізнатися, як правильно оформити всі документи ще на початку. Про ключові нюанси заснування агробізнесу розповів Mind адвокат, к. ю. н, керуючий партнер TOTUM LF Богдан Яськів.
Успішний старт будь-якого бізнесу вимагає від ініціатора чітких відповідей на питання та виклики, які важливі й виникають відразу після початку активної господарської діяльності.
Не є виключенням і агробізнес, рівень ризиковості ведення якого залишається досить високим. Достатньо перелічити такі фактори, як природні умови в рослинництві чи санітарно-епідеміологічні умови у тваринництві, щоб зрозуміти, наскільки ця сфера потребує повсякденної уваги та попередньої підготовки.
Якщо до цього списку додати ще важливість високого рівня кваліфікаційної підготовки спеціалістів (агрономів, зоотехніків) та менеджменту, то відразу стає зрозуміло, що цей бізнес неможливо розвернути на пустому місці й без розуміння операційних процесів.
Важливими також є і юридичні питання стартапу в агро, адже бізнес повинен працювати правомірно, тобто має бути оформлений документально, згідно з вимогами чинного законодавства.
На початку варто визначитися з переліком видів господарської діяльності – від вирощування сільгоспкультур та трейдингу зерна до розведення тварин. А далі – реєстрація бізнесу.
Обов’язковість ліцензування
Чинне законодавство встановлює обов’язок отримання ліцензії на провадження двох видів сільськогосподарської діяльності, а саме на:
- виробництво й торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами й пальним, зберігання пального;
- культивування рослин, внесених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Найпоширенішими ліцензійними умовами зазначають такі:
- кадри (кількісна ознака, наявність спеціальної освіти, практичний досвід тощо);
- організаційні вимоги (чіткий порядок дій під час дії ліцензії та її припиненні);
- технологічні вимоги (наявність матеріально-технічної бази тощо);
- спеціальні вимоги (обмеження щодо суб’єктного складу, рівня ділової репутації тощо).
Організаційно-правова форма бізнесу
Будь-який бізнес юридично засновується як суб’єкт господарського (ділового) обороту в певній організаційно-правовій формі, зокрема, як:
- фізична особа – підприємець, коли передбачається персональна та індивідуальна участь в операційній бізнесдіяльності з невеликим фінансовим оборотом (декілька мільйонів гривень на рік);
- партнерська модель шляхом об’єднання капіталу та/або трудових та організаційних ресурсів двох або більше осіб (господарське товариство, кооператив);
- фермерське господарство як сімейний бізнес;
- приватне підприємство та інші.
На певному етапі розвитку може створюватися холдингова компанія або відбуватися консолідація активів на базі інвестиційного фонду.
Модель корпоративного управління
Досить часто бенефіціари невеликих агрокомпаній забувають формалізувати домовленості між партнерами у зв’язку з відсутністю бізнесдосвіду або великим рівнем довіри один до одного на старті бізнесу.
До найбільш поширених помилок належать формальні положення статуту про органи управління компанією, про капітал та способи його зміни, про наслідки виходу з компанії та можливості викупу частки корпоративних прав в учасників; про контроль та нагляд за діяльністю компанії та багато інших важливих питань в управлінні.
Для уникнення ризиків корпоративних конфліктів між партнерами, зовнішньої рейдерської атаки варто на самому старті максимально виписати в статуті та корпоративному договорі всі ці питання та чітко визначити функціональні ролі партнерів, які беруть участь в управлінні аграрною компанією.
Розмір капіталу для створення бізнесу та джерела формування активів
Питання капіталізації компанії – це не тільки про розмір її статутного капіталу. Йдеться також про майнову базу та особливості здійснення господарської діяльності, питання дивідендної політики, формування резервного капіталу та передбачення джерел докапіталізації та/або фінансування діяльності за умов відсутності доходу в певні проміжки часу (сезонність бізнесу), питання вибору системи оподаткування компанії з розумінням процесів та розміру операцій, що здійснюватимуться для оптимального податкового планування без допущення негативних фіскальних наслідків.
Ці питання досить важливо правильно юридично оформлювати, щоб у разі настання несприятливих обставин було чітке розуміння моделі поведінки в менеджменту та партнерів.
Формування земельного банку
При стартапі в агро відразу виникає питання про джерела формування земельного банку компанії. Найпоширенішими є:
- оренда та/або емфітевзис приватної сільськогосподарської землі (паїв та/або ділянок для ОСГ чи городництва тощо);
- оренда державної та/або комунальної сільськогосподарської землі на земельних торгах;
- внесення до капіталу та/або придбання вже «непідмораторної» с/г землі та/або «підмораторної» після відкриття ринку в липні 2021 року в межах кількісних норм, передбачених законом.
Важливою є перевірка земельних активів перед їхнім оформленням, адже на практиці досить поширеними є випадки приховування юридичних проблем, пов’язаних із підставами виникнення прав на таку землю або особливостями її оброблення.
Також має велике значення дотримання всіх умов та вимог при оформленні прав на землю та безпосередньо при виконанні правил землекористування, порушення яких, може мати наслідком втрату таких активів.
Підсумовуючи, слід наголосити, що заснування бізнесу в агро варто робити з чітким юридичним механізмом та не допускати банальних помилок, які можуть призвести до корпоративного конфлікту, рейдерства чи тяжких фіскальних наслідків.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.