Податкове резидентство: кому й де краще сплачувати податки

Запровадження нових норм оподаткування, які передбачені законом №466-IX, продовжує хвилювати українських власників іноземних компаній. Частина з них уже визначилась, де і як сплачуватиме податки, частина поки вагається, адже деякі норми документа наберуть чинності з 1 січня 2021 року. Отже час є, але його обмаль, а тому варто вже з'ясувати, де платити та як. 

Що каже документ з приводу сплати податків в Україні, зокрема нерезидентами, розповіла Mind адвокат практики міжнародного податкового права Avidbiz Тетяна Федоренко.

Про те, що передбачає новий закон загалом, можна почитати в матеріалі Mind «Обклали по колу: в чому основні новації «антиофшорного» закону». 

Останнім часом українська бізнес-спільнота стурбована змінами, внесеними законом №466, та що ще більше турбує, так це наближення автоматичного обміну інформацією. А тому власники  все частіше задумуються про правильну організацію бізнесу для уникнення додаткового податкового навантаження. Багато хто шукає вихід із «ситуації КІК», дехто вже займається реструктуризацією.

Пропоную розібратися, чи потрібно українському бізнесу використовувати таку нову опцію, як зміна податкового резидентства компанії.

За загальним правилом, податковий обов’язок юридичної особи виникає в силу таких критеріїв, як:

• місце інкорпорації чи державної реєстрації та
• місце управління, здійснення центрального контролю, розташування головного офісу чи основного місця ведення бізнесу.

Раніше, податкове резидентство в Україні для юридичних осіб визначалося тільки за принципом інкорпорації, тобто в разі наявності в українців закордонних компаній, вони й не думали про ризик сплати податків саме в Україні.

Що змінив закон?

Законом № 466 було доповнено ст. 133 Податкового кодексу України (ПКУ) пунктом 133.1.5, який зазначає, що іноземні компанії, які мають місце ефективного управління в Україні, можуть бути визнані платниками податку –  українськими резидентами.

Що ж саме має бути зроблено, щоб іноземна компанія стала українським податковим резидентом? Збори виконавчого органу компанії мають проводитися в Україні, усі ключові рішення – прийматися в Україні, і фактичне управління діяльністю компанії має здійснюватися з України. При наявності спору з іншими країнами щодо резидентності компанії, місцем її ефективного управління все-таки буде Україна, якщо управління банківськими рахунками, бухгалтерією та персоналом здійснюється з України.

Виходить, що іноземна компанія може сплачувати податок зі своїх прибутків в Україні? Не зовсім. Важливим є те, що згідно з пп 134.1.1 ПКУ, для компаній, місцем ефективного управління яких являється Україна, не є об’єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України. Тобто іноземні компанії – резиденти України сплачуватимуть в Україні тільки податок із доходу з джерелом походження з України (пп 14.1.54 ПКУ).

А чи може таке бути? Адже, якщо законодавець не змінить зазначений пункт ПКУ, це буде неймовірним подарунком для платника податків. За кордоном не плачу, бо є резидентом України, а в Україні теж не плачу податок із доходу отриманого компанією за межами України. Прямо казка якась виходить, а ще схоже на подвійне не оподаткування.

При визначенні резидентства, також потрібно звернути увагу на конвенції про уникнення подвійного оподаткування, зміст яких необхідно враховувати, адже в разі наявності розбіжностей між національним законодавством і вимогами міжнародного договору, норми міжнародного договору будуть превалювати.

У конвенціях ми звертаємо увагу на статтю «Резидент», і загалом  більшість конвенцій визначають юридичну особу резидентом тієї країни, де знаходиться її керівний орган. Отже в казку мало віриться, і скоріше за все,  враховуючи обмін інформацією, дохід іноземних компаній – резидентів України не буде загублений і підлягатиме відповідному оподаткуванню.

Візьмемо до прикладу хоча б досвід нашого східного сусіда, де були надані додаткові роз’яснення, згідно з якими іноземні компанії, що отримали статус резидентів, при сплаті податків мають враховувати доходи отримані як всередині країни, так і за її межами.

Резидентство як порятунок від КІК

Так, дійсно, іноземна компанія, яка отримує статус податкового резидента України, не визнається контрольованою іноземною компанією (КІК). Проте слід також врахувати, що, коли іноземна компанія стане українським резидентом, вона зможе набути статусу контролюючої особи. Отже, якщо іноземна компанія є учасником нерезидентної компанії, у неї з’явиться обов’язок декларувати і сплачувати податки з прибутку КІК.

А якщо компанія захоче визнати себе резидентом самостійно? Практика наших сусідів визначає обов’язковим критерієм для самостійного визнання резидентства наявність відокремленого підрозділу іноземної компанії. Наш ПК поки не передбачає такої умови, але, скоріше за все, щодо цього питання ще послідують додаткові роз’яснення Мінфіну.

Допоки робимо висновок, що самостійно визнати податкове резидентство України можна в разі наявності підстав, перелічених в пп. 133.1.5 ПКУ.

Враховуючи зазначене, наразі поки наявний порядок визнання іноземних компаній податковими резидентами України незрозумілий та неопрацьований. Залишається багато питань, відповідь на які, скоріше за все, буде знайдена шляхом проб та помилок. А поки маємо час до 1 січня 2021 року, щоб ще раз переглянути свої бізнес-структури та привести їх в найбільш оптимальний стан.

Отже щасливої дороги! А вона, як показує досвід, буде дуже цікава.