Захворіло у світі
40,818,555
Померло у світі
1,125,388
Вилікувалось у світі
27,929,230
Захворіло в Україні
315,826
Померло в Україні
5,927
Вилікувалось в Україні
132,219
Марку, начувайся: у чому особливості «податку на Facebook» в Україні

Марку, начувайся: у чому особливості «податку на Facebook» в Україні

І чи вдасться наповнити бюджет завдяки оподаткуванню електронних послуг

Цей матеріал також доступний російською
Марку, начувайся: у чому особливості «податку на Facebook» в Україні
Фото: ccn.com

2 жовтня в парламенті був зареєстрований резонансний законопроєкт №4184, який пропонує введення так званого податку на Facebook. Народні депутати вирішили поповнити держбюджет з допомогою податкової новели та запропонували стягувати ПДВ з іноземних IT-корпорацій, що надають українцям послуги в інтернеті.

Тетяна Андріанова, директор з правових питань «Октава Капітал», розповіла Mind, що саме народні депутати пропонують змінити в законодавстві. 

Життя інших

Автори законопроєкту пояснюють таку ідею новою загальносвітовою практикою. Введення правил оподаткування е-послуг – поширена практика останніх років у країнах ЄС, Австралії, Індії, Японії, а також сусідських Білорусі, Росії та Казахстані.

Першим став Євросоюз, який змінив правила визначення місця постачання цифрових послуг. Раніше місцем постачання електронних послуг вважалося місце реєстрації провайдера, що дозволяло вибирати країну реєстрації з найбільш приємними умовами для мінімізації податків. Саме тому були переглянуті правила, що дозволили фіскальним органам стягувати податок за місцем споживання таких послуг.

ОЕСР вже кілька років обіцяє знайти справедливе податкове рішення для всіх сторін, але справа не з простих і, як виявилося, не всі країни готові довго чекати. Франція першою ввела податок з доходу, який технологічні гіганти отримують в країні, що викликало негативну реакцію з боку США. За Францією пішли й інші європейські країни (серед них Італія, Австрія, Великобританія), кожна з яких визначила свій розмір податку (від 2 до 5%), але всі вони передбачили одну податкову базу – дохід від реалізації цифрових послуг без урахування ПДВ (до речі, країнам-членам ЄС потрібно буде змінити правила, якщо Євросоюз все ж зможе виробити єдину позицію з цього питання).

В нашому ж випадку механізм оподаткування цифрових послуг трішки інший. Тому не можемо обійти стороною приклад пострадянських країн, що мають досвід податкових новацій більш подібний до того, що пропонується нам. 

У Білорусі з 2018 року введено податок на продаж послуг цифрового контенту, зберігання та обробку інформації, а також реєстрацію доменів і хостингу з вимогою до зарубіжних провайдерів стати на податковий облік. З моменту введення цієї вимоги зареєструвалося немало компаній, серед яких такі технічні гіганти, як Apple, Google, Microsoft, Netflix, Alibaba і Booking. 

Проте Білорусь не стала морочитися та вигадувати для іноземних провайдерів спрощену схему: подати заяву для постановки на облік потрібно в податковій інспекції в Мінську, а сплатити податок дозволяється тільки в білоруських рублях, і щоквартальні звітності та камеральні перевірки – теж ніхто не відміняв. У такий спосіб в Білорусі не тільки поповнюють бюджет, а й забезпечують місцевих юристів і фінансистів іноземними клієнтами в особі IT-гігантів.

Крім того, влада Білорусі зобов'язала банки та інші фінустанови, через які проходять електронні платежі, надавати за запитом податкових органів інформацію про переказ на рахунки іноземних компаній плати за е-послуги. І хоча перспектива розкриття банківської таємниці є не дуже приємною, великих IT-провайдерів цим не залякати.

Українська перспектива

Отже, коротко про те, які податкові нововведення пропонує нам гучний законопроєкт.

  1. Скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та розповсюдження реклами (сьогодні 20% від суми доходу нерезидента повинен оплачувати сам резидент, який користується такими послугами). 
  2. Введення ПДВ у розмірі 20% на електронні послуги, що надаються українцям компаніями-нерезидентами. 
  3. Компаніям-нерезидентам, що надають е-послуги українцям, доведеться зареєструватися платником ПДВ в Україні. Якщо послуг поставляється менш, ніж на 1 млн грн на рік, то реєстрація суто добровільна.
  4. Якщо послуги надаються в Україні через посередника, то він вважатиметься постачальником таких послуг.
  5. Українським юрособам та фізичним особам-підприємцям не доведеться сплачувати цей податок при купівлі послуг в іноземної компанії. 

Поверхові судження

Законодавець досить поверхово визначив передумови того, як працюватиме податкова новела, але обіцяє запропонувати зручний механізм для потенційних платників податків.

По-перше, планується організувати спрощену форму реєстрації іноземних IT-компаній – буде розроблено спеціальний веб-портал, щоб вони мали змогу легко стати на облік.

По-друге, нерезиденти будуть звільнені від обов'язку реєструвати податкові накладні, що значно полегшує їм справу.

По-третє, законодавець дозволить сплачувати такий податок в іноземній валюті, адже в питанні поповнення скарбниці ми не нехтуємо будь-якими грошима.

Як же в реальності здійснюватиметься контроль над постановкою на облік, які санкції будуть застосовуватися до неплатників, а найцікавіше – завдяки якій чарівній паличці вони стягуватимуться, поки що залишається загадкою.

Але навіть, якщо це буде свого роду «податком за власним бажанням», – є надія, що такі корпорації, як Apple, Google, Netflix, Facebook та інші міжнародні IT-монстри, що піклуються про свою репутацію, не захочуть потрапити в категорію злісних порушників, навіть якщо фактично їм це нічим не загрожує.

Кому добре, а кому – таке собі

Загалом законопроєкт зараз доречний як ніколи, якщо враховувати важливість залучення зовнішніх фінансових потоків у бюджет, що постійно та гостро потребує нових вливань.

Крім того, важливою метою введення такого податку є забезпечення рівних конкурентних умов для місцевих та іноземних компаній. Адже на нашому ринку складається не зовсім справедлива ситуація щодо місцевих провайдерів.

Сьогодні споживачам вигідніше купувати контент у іноземних постачальників (і не тільки через їх технологічні переваги), оскільки їм не доводиться включати в ціну ПДВ. Через це послуги наших компаній не такі привабливі. А нововведення в якійсь мірі позбавить іноземних постачальників привілейованого становища, і в українських IT з'явиться можливість на більш-менш рівний «бій».

Для нас же, простих громадян, зміни будуть у збільшенні цін на доволі популярний зарубіжний цифровий контент. Тобто прихильникам якісного контенту та активним користувачам платних застосунків, хмарних сервісів та інших е-послуг міжнародних компаній (а таких зараз забагато) треба бути готовими до підвищення цін.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті