Захворіло у світі
143,629,848
Померло у світі
3,059,987
Вилікувалось у світі
122,010,330
Захворіло в Україні
1,974,118
Померло в Україні
40,796
Вилікувалось в Україні
1,514,472
Турборежим у «Дії»: як зробити з України європейський IT-хаб

Турборежим у «Дії»: як зробити з України європейський IT-хаб

І як законодавець пропонує врегулювати порядок роботи проєкту «Дія.City»

Турборежим у «Дії»: як зробити з України європейський IT-хаб

Напередодні стало відомо, що Європейський Союз виділить Україні фінансову допомогу в розмірі 25 млн євро на розвиток цифрової трансформації. До того ж ми прагнемо стати європейським IT-хабом, зокрема, завдяки запровадженню віртуальної бізнес-країни «Дія.City». За словами віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, запуск проєкту очікується у першій половині 2021 року. А на початку листопада у Верховній Раді був зареєстрований відповідний законопроєкт про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні №4303, яким має бути врегульовано порядок роботи нового формату IT-галузі. 

Чи дійсно Україні вдасться стати європейським IT-хабом і що варто для цього зробити, окрім запровадження нових законодавчих норм, розповів Mind віцепрезидент із фінансово-правових питань Асоціації «IT Ukraine», CEO Alcor Дмитро Овчаренко.

Детально про всі новації, які очікують на сферу IT, – у попередньому матеріалі експерта «Дія друга: «казкова» пропозиція для ІТ-індустрії» для Mind.

Україна вже декілька років бореться за звання ІТ-хабу Європи, і, варто зазначити, доволі успішно.
Динаміка розвитку цієї сфери показова: майже 200 000 ІТ-спеціалістів, а сума експорту ІТ-послуг за кордон становить $4,5 млрд. Не кожна галузь може похвалитися таким зростанням, і ще й за такий короткий період.

А – аутсорсинг

З чого ж усе починалося? Українська ІТ-індустрія, без перебільшення, «зародилася» з аутсорсингу. Ще у важкі 90-ті й на початку 2000-х на вітчизняний ринок вийшли перші аутсорсингові ІТ-компанії, що й сьогодні є лідерами галузі: ELEKS, SoftServe, Miratech та інші.

Українські розробники були новенькими на ринку, тому замовники віддавали на аутсорс лише окремі свої функції, зазвічай ті, які не вимагали глибокої технічної експертизи.

Але, продемонструвавши професіоналізм та глибоку технічну експертизу, українські розробники почали відходити від слова «аутсорсинг» та перейменували свої послуги в «ІТ-сервіс». На цьому етапі ІТ в Україні починає видозмінюватися. Великі корпорації активно заходять на український ринок і довіряють вітчизняним компаніям масштабні проєкти.

Наступним етапом ІТ-еволюції в Україні  став «сервісний консалтинг». Комплексне рішення бізнес-задач клієнта, індивідуальний підхід та професійність. Все це зробило модель надзвичайно популярною і створило значний попит на нетехнічних фахівців: юристів, маркетологів, бізнес-аналітиків та HR-фахівців. Розуміння ринку та знання іноземної – ось, що стало основною вимогою того часу.

R&D офіси та продукт

Закономірно, що все більше й більше українських розробників хочуть бути частиною того, над чим працюють. Саме це дає початок розвитку центрів розроблення програмного забезпечення – R&D офісів. І хоча на глобальній арені Україна все ще залишається незначним гравцем із величезним потенціалом, але точно є привабливою точкою розвитку ІТ-бізнесу серед східноєвропейських країн із економікою, що розвивається

Що таке R&D-офіс і чому вони потрібні українському ІТ? По суті, R&D-офіс – це підрозділ великої продуктової ІТ-компанії, а його відкриття вигідне одразу трьом гравцям: розробникам, компанії, що відкриває такий центр та, власне, ринку.

З розробниками та компанією все доволі зрозуміло – перші отримують новий досвід та можливість швидкого кар'єрного росту, а другі – оптимізують витрати та завойовують нові ринки. Що ж стосується самого ІТ-ринку, то коли ми допомагаємо західним ІТ-корпораціям відкривати свої офіси в Україні, ми водночас спонукаємо їх інвестувати в місцеву економіку.

Далі «Дія»?

Не так давно Мінцифри презентувало проєкт «Дія.Сity» – глобального технологічного хабу для креативного класу з усього світу зі спеціальним правовим режимом для IT-бізнесу. Безсумнівно, що «Дія. City» – амбітне починання. Ця ідея, насправді, не нова й дійсно може допомогти українському ІТ розвиватися швидше. Але питань поки більше, ніж відповідей.

Важливо розуміти, що запропоновані зміни настільки фундаментальні, що українська законодавча база із КЗОТом 1971 року (за яким  у «Дії» пропонують працевлаштовувати спеціалістів) потребуватиме колосальної кількості правок. Не можна побудувати новий будинок зі старих трухлявих дощок.

Пропонується запровадити нову форму взаємовідносин між роботодавцем та фахівцем – ГІГ-контракт. По-перше, варто не забувати, що це абсолютна новела для європейського законодавства. Ідея полягає в міксі штату і ФОП – можна брати співробітника в штат, але із збереженням гнучкості ФОП.

Про наслідки запровадження нових ідей

І тут постає питання: а як регулювати, що скажуть суди? Вони звикли до штату згідно із КЗпП 1971 року, потім їм додали ФОП на спрощеній системі. А ще так звані цивільно-правові договори (оплата умовного сантехніка, який прийшов полагодити кран). Чи впорається судова система ще й ГІГ-контрактами?

Не менш важливим є те, чи ефективно працюватиме новостворене держпідприємство, адже є ризик, що «Дія.City» стане новим  галузевим регулятором із потенційною корупцією та непрозорістю роботи.

Новий «уповноважений орган» (згідно з проєктом закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4303), незважаючи на благі наміри законодавця, може стати джерелом додаткових корупційних ризиків. Українське ІТ не звикло до жорсткого регулювання і, повірте, це може стати великою проблемою.

Коли поспіх може бути зайвим 

Запитання також виникають щодо строків організації спецзони: 15 років і все? А що далі?
Сподіваюся, на більш оптимістичний сценарій. Адже за прогнозами експертів, ІТ-ринок України буде стабільно зростати на 22–30% щороку, а кількість фахівців збільшиться удвічі до 2024 року. Цей сценарій може стати ще вдалішим, якщо на ринок заходитиме все більше ІТ-бізнесів із власним продуктом.

Але турборежим у реформах може лише нашкодити ринку. Додайте світову епідеміологічну ситуацію, економічну кризу, і стає зрозуміло, що зміна «правил гри»  може негативно вплинути на галузь загалом – викликати незадоволення та відмову від співпраці.

Чи втратить Україна свою перевагу на світовому ринку?

Можливо. Щоб уникнути негативного розвитку подій необхідно створити надійну інфраструктуру та налагодити механізм взаємодії між усіма учасниками ринку. 

Вірю, що в нас все вийде.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті