Захворіло у світі
143,629,848
Померло у світі
3,059,987
Вилікувалось у світі
122,010,330
Захворіло в Україні
1,974,118
Померло в Україні
40,796
Вилікувалось в Україні
1,514,472
Що не так із сертифікацією «Укренерго»

Що не так із сертифікацією «Укренерго»

І як це можна врегулювати в законодавстві

Этот материал также доступен на русском
Що не так із сертифікацією «Укренерго»
Фото: pixabay

19 лютого 2021 року в першому читанні був прийнятий законопроєкт №3364-1-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора системи передачі. Що таке сертифікація оператора системи передачі, чому досі оператор системи передачі не був сертифікований та чому це важливо для України, спеціально для Mind пояснює експерт з енергетичних проєктів Sayenko Kharenko та член правління УВЕА Марина Гріцишина.

Сертифікація оператора системи передачі – НЕК «Укренерго» – очікувалася ще до впровадження нового ринку електричної енергії в липні 2019 року. Щодо необхідності проведення сертифікації НЕК «Укренерго» раніше вже зазначалося. Але лише через два з половиною роки після запуску нового ринку електричної енергії приймається в першому читанні проєкт закону щодо сертифікації оператора системи передачі. А тепер розглянемо все по черзі.

Що таке сертифікація оператора системи передачі?

Сертифікація оператора системи передачі – це підтвердження рішенням НКРЕКП виконання вимог щодо відокремлення й незалежності оператора системи передачі. Порядок сертифікації визначений у законі «Про ринок електричної енергії» та Порядку здійснення сертифікації оператора системи передачі електричної енергії, затвердженому НКРЕКП.

Відповідно до цих нормативних актів процедура сертифікації – така:

  • оператор системи передачі подає запит у НКРЕКП щодо сертифікації та пакет документів, передбачений у Порядку здійснення сертифікації;
  • НКРЕКП інформує про цей запит Секретаріат Енергетичного співтовариства і протягом чотирьох місяців ухвалює попереднє рішення, у разі відповідності оператора системи передачі вимогам щодо відокремлення й незалежності;
  • НКРЕКП направляє попереднє рішення Секретаріату Енергетичного співтовариства і взаємодіє з ним та з Радою регуляторних органів Енергетичного співтовариства (ECRB) під час підготовки висновку про сертифікацію;
  • якщо Секретаріат Енергетичного співтовариства робить позитивний висновок про сертифікацію, протягом 2 місяців НКРЕКП ухвалює остаточне рішення про сертифікацію оператора системи передачі.
Що не так із сертифікацією «Укренерго»

Коли оператор системи передачі мав отримати сертифікацію згідно із законом?

Терміни подачі запиту оператора системи передачі на сертифікацію були визначені в «Перехідних положеннях» до Закону «Про ринок електричної енергії», ухваленого 13 квітня 2017 року.

Згідно з ними, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності Закону «Про ринок електричної енергії», уряд мав забезпечити подачу запиту оператором системи передачі на сертифікацію. Закон «Про ринок електричної енергії» набув чинності 11 червня 2017 року. Тому запит про сертифікацію повинний бути поданий до березня 2018 року. Але з різних причин цього не сталося: запит оператора системи передачі був поданий 14 серпня 2019 року, а 7 жовтня 2019 року НКРЕКУ ухвалило попереднє рішення про сертифікацію «Укренерго».

Проте 5 лютого 2020 року Секретаріат Енергетичного співтовариства надав негативний висновок про сертифікацію оператора системи передачі. Негативний висновок був обґрунтований тим, що, згідно із Законом «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі повинен був провести відокремлення або анбандлінг і стати власником системи передачі.

Але за фактом НЕК «Укренерго» отримало систему передачі на праві господарського відання, а не у власність. Саме це стало причиною негативного висновку Секретаріату Енергетичного співтовариства.

Для того щоб зрозуміти причини негативного висновку Секретаріату Енергетичного співтовариства, потрібно розібратися з вимогами до сертифікації НЕК «Укренерго» за законом та Третім енергопакетом.

Що не так із сертифікацією «Укренерго?»

Сертифікація оператора системи передачі залежить від виконання вимог щодо відокремлення, або анбандлінгу. Від самого початку багато компаній в енергетиці розвивалися як вертикально інтегровані підприємства, коли є один власник генерації, передачі й розподілу.

Що не так із сертифікацією «Укренерго»

Але така структура призводила до зловживань і субсидування, наприклад, генерації за рахунок передачі електроенергії або передачі за рахунок генерації. Тому з'явилася ідея з відокремленням різних видів діяльності, яку називають анбандлінгом. Тобто відокремлення виробництва від постачання, передачі і розподілу електроенергії.

Історично виникли такі види анбандлінгу:

  • відокремлення обліку – передбачалося, що в рамках вертикально-інтегрованих компаній будуть лише окремі рахунки для генерації, передачі та розподілу;
  • відокремлення управління – передбачало ухвалення рішень щодо передачі або іншої діяльності незалежно від інших видів діяльності, але в рамках вертикально-інтегрованих компаній;
  • юридичне відокремлення – полягало у створенні окремих юридичних осіб для генерації, передачі та розподілу;
  • відокремлення власності – встановлює вимогу щодо різних власників для передачі та генерації електричної енергії.

Згідно з Першим енергопакетом, для анбандлінгу достатньо було відокремлення обліку та управління. Але, як показала практика, цього було недостатньо, тому з Третього енергопакету почалося застосування анбандлінгу за моделлю відокремлення власності.

При цьому анбандлінг за Третім енергопакетом має три різні моделі:

  • відокремлення власності (Ownership Unbundling або OU) – передбачає призначення незалежного власника системи передачі від будь-яких інтересів генерації електричної енергії;
  • незалежний системний оператор (Independent System Operator або ISO) – коли вертикально-інтегрована компанія залишається власником системи передачі, а оператор системи передачі отримує її в управління;
  • незалежний оператор системи передачі (Independent Transmission Operator або ITO) – коли оператор системи передачі залишається частиною вертикально-інтегрованої компанії, але має дотримуватися правил щодо незалежності та автономії.

Відповідно до закону «Про ринок електроенергії» спочатку планувався перший варіант анбандлінгу – відділення власності. Але для цього НЕК «Укренерго» належало отримати у власність систему передачі, чого по факту не відбулося.

У межах анбандлінгу НЕК «Укренерго» передали до сфери управління Мінфіну за розпорядженням Кабміну від 14 листопада 2018 року. Але 20 січня 2021 року прем'єр-міністр заявив про те, що НЕК «Укренерго» перейде в управління Міненерго. Проте всі ці дії не розв'язують питання із сертифікацією оператора системи передачі.

Як розв'язати проблему із сертифікацією?

Проблему із сертифікацією НЕК «Укренерго» можна розв'язати лише шляхом внесення змін до закону «Про ринок електричної енергії». Саме тому через рік після негативного висновку Секретаріату Енергетичного співтовариства в першому читанні був прийнятий законопроєкт №3364-1-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора системи передачі.

Цим законопроєктом передбачається сертифікація оператора системи передачі електричної енергії за моделлю відокремлення «незалежний системний оператор» (ISO) замість моделі «відокремлення власності» (OU).

Модель ISO передбачає, що оператору системи передачі передаються на праві господарського відання об'єкти державної власності, що використовуються для провадження діяльності з передачі електричної енергії. За Господарським кодексом, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених законами.

Чому сертифікація важлива?

Відповідно до Енергетичної стратегії України до 2035 року, до 2020 року передбачалося завершення імплементації Третього енергетичного пакета відповідно до енергетичного законодавства ЄС, планувалося завершити інституційну інтеграцію України до ENTSO-E, а також виконати більшість заходів з інтеграції ОЕС України до енергосистеми ENTSO-E – європейської мережі операторів системи передачі електроенергії.

Однак Україна вже зараз має суттєві затримки з реформуванням. Але без сертифікації оператора системи передачі інтеграція української енергосистеми до ENTSO-E буде неможлива.

Отже, під час прийняття Закону «Про ринок електричної енергії» не були враховані обмеження щодо передачі у власність системи передачі. Це так само призвело до затримок із сертифікацією оператора системи передачі.

Єдиним розв'язанням цієї проблеми може бути внесення змін до закону «Про ринок електричної енергії» щодо сертифікації оператора системи передачі електричної енергії за моделлю відокремлення ISO замість моделі відокремлення власності (OU). Однак для внесення таких змін потрібен додатковий час, оскільки законопроєкт №3364-1-д прийнятий лише в першому читанні.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті