Захворіло у світі
155,918,548
Померло у світі
3,258,269
Вилікувалось у світі
133,382,771
Захворіло в Україні
2,097,024
Померло в Україні
45,451
Вилікувалось в Україні
1,711,709
Безпаперова Україна: коли станеться глобальний перехід у цифру

Безпаперова Україна: коли станеться глобальний перехід у цифру

І як працюватиме нова модель

Безпаперова Україна: коли станеться глобальний перехід у цифру
Фото: pixabay

Цифровізація в Україні триває. Мінцифра розширює можливості застосунку «Дія» і все більше документів можна отримати онлайн. Попри перестороги експертів щодо захисту даних користувачів державні установи, зокрема через пандемію переходять на електронний документообіг. Одним із прикладів такого переходу для України стала Естонія, що вже тривалий час успішно працює з е-документами. 

Коли Україна дійсно стане безпаперовою і як це може бути втілено на практиці, розповів Mind керуючий директор e-Residency Естонії Лаурі Хаав.

Докладніше про можливості застосування е-документів Mind розповідав у матеріалі «Буква в «цифрі»: яким чином в Україні працює електронний документообіг»

Наприкінці 2020 року в Індії активісти змусили суди частково перейти до безпаперовості. З 1 квітня вони друкуватимуть справи з обох боків і меншим шрифтом, формат паперу зменшать до А4, а матеріали справи вивчатимуть в електронному вигляді. За прогнозами, цей крок збереже майже 3000 дерев на рік.

Світ дедалі частіше уникає паперу. Екологічна свідомість – ще один рушій змін. Саме після 2 років активістського тиску індійські суди зрушили в цифровому напрямі. А все тому, що паперова промисловість посідає 4-те місце у списку найбільших виробників парникових газів.

Ще одна причина, яка зменшує споживання паперу – світова пандемія COVID-19. 2020 року в США продажі паперу для друку скоротилися на третину. Аналітики пов’язують це, зокрема, зі збільшенням кількості співробітників, що працюють вдома.

Україна також переходить у цифровий режим. 2020 року вона піднялася на 20 позицій у рейтингу цифрової трансформації, посівши 46-те місце зі 193. Серед здобутків: запрацював сервіс єМалятко, яким скористалися 43 000 молодих батьків. Приблизно кожен шостий новонароджений був зареєстрований онлайн; запустили застосунок і портал «Дія», оцифрували 50 держпослуг, спростили умови для відкриття бізнесу.

До 2022 року Мінцифри прагне потрапити у двадцятку світового рейтингу з цифрового урядування. Для цього цьогоріч планують запустити сервіси е-лікарняного, е-прописки та навіть платформу для е-демократії.
Чи приведе це Україну до повної безпаперовості й до яких рішень у цифровізації вдавалась Естонія – розповідаємо в матеріалі.

Законотворчість

Український проєкт нового виборчого кодексу розглядали 5 років. Він міститься на понад 420 сторінках, і саме до нього законотворці додали рекордну кількість правок – 4568. Понад 10 правок на одну сторінку.


Законотворчість в Україні – дуже паперовитратна справа. Кожен законопроєкт видруковують для опрацювання депутатами та профільними комітетами, потім видруковують разом із правками, і так по колу.

Але зрушення є: з 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив перехід на електронний документообіг. Раніше, 2016-го, уряд почав «листуватися» з Верховною Радою в онлайн-режимі. На обмін документацією між двома інституціями раніше щороку йшло 300 млн грн, купа часу та тонни паперу.

Юстиція

Цифрові дані не лише скорочують споживання паперу, як це відбувається в Індії. Вони також полегшують роботу поліції та працівникам судів. У США, наприклад, за допомогою штучного інтелекту судді мають змогу спрогнозувати ймовірність рецидиву в засуджених, а поліцейські – передбачити потенційні злочини на конкретній ділянці. Тим часом в Естонії розробляють робота-суддю, який на основі аналізу матеріалів провадження зможе вирішувати суперечки до 7000 євро. Якщо сторони будуть незадоволені рішенням, вони зможуть подати на апеляцію, і справа перейде до судді-людини.

Світовий досвід цифрового суду свідчить – щоб технологічні рішення працювали, необхідно підкріплювати їх нормативними актами.

В Естонії суди на карантині працювали онлайн, вдавшись до відеозасідань. Водночас можливість відеозв’язку додали в законодавство. І робота судів не зазнала суттєвих змін навіть у пандемію.

Повний перехід держави в цифру – це цілком реально за умови комплексних рішень. Сьогодні оцифровані системи мають і кращу безпеку даних. Наприклад, на відміну від паперового цифровий підпис майже неможливо підробити.

А ще цифрові сервіси – це економія часу. Наприклад, для держслужбовців – до 8 годин роботи на одного працівника щомісяця. Додатковий вихідний день як несподіваний подарунок цифровізації. А завдяки цифровому суспільству естонці щороку економлять 844 роки, що точно робить цифрові сервіси cost-efficient.

Бухгалтерія та бізнес

Естонія відома як перша цифрова країна. Оцифрували всі державні сервіси ще в нульових. Ба більше, згодом система почала приносити користь не лише естонцям. Коли громадяни отримали змогу відкривати власний бізнес онлайн, що в 14 разів швидше, ніж офлайн, іноземці здобули можливість за 20 хвилин реєструватися на отримання естонської е-Residency, що дає можливість виходу до ЄЕП або на ринок ЄС, вести бізнес на 100% незалежно від місця перебування і зменшити як бюрократичне навантаження, так і операційні витрати.

Як Естонії це вдалося? Процес був комплексним, але якщо спростити, то складався з 3 кроків – естонці впровадили у всіх сервісах цифровий підпис, оцифрували всі бази даних та зв’язали їх у програмі x-Road (система обміну інформаціїєю, побудована на блокчейн-технології).

Коли завершиться процес тестування схожого сервісу, що в Україні зветься «Трембіта», – поки невідомо. Але цифровий підпис в Україні вже працює. Його можуть отримати як пересічні громадяни, так і підприємці. До того ж ЕЦП «зрівняли в правах» із підписом від руки. Саме завдяки е-підпису став можливим і сервіс електронного документообігу «Вчасно» – для бізнесу, і цифрові держпослуги – для громадян.

Закордонний досвід добре ілюструє ту економію, що забезпечує повноцінне функціонування е-підпису. Наприклад, за допомогою нього Університет Тарту щомісяця економить майже 13 000 євро. Цікаво, що майже 10 з них – це робочий час працівників вишу, а решта суми – видатки на папір та поштові послуги.
Наприклад, коли одна з найбільших українських поштових компаній повністю перейшла на е-документообіг, вона заощадила понад 4500 робочих годин. Крім того, це береже дерева й навколишнє середовище. А ще – відкриває шлях до застосування штучного інтелекту, що здатний ще більше автоматизувати й оптимізувати процеси чи то в держслужбі, чи то у бізнесі.

Перший крок України до безпаперовості стався 2017 року – коли цифровий підпис визнали оригіналом. Ми раді бачити, що Україна робить великі кроки у діджитал-трансформації та підтримуємо українських колег у цих змінах та руху до одного з цифрових суспільств у світі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті