Спецоперація «Усунення»: чому незалежність Держатомрегулювання під загрозою

Спецоперація «Усунення»: чому незалежність Держатомрегулювання під загрозою

До чого тут «Енергоатом» та боротьба з Рінатом Ахметовим

Этот материал также доступен на русском языке
Спецоперація «Усунення»: чому незалежність Держатомрегулювання під загрозою
Фото: depositphotos.com

9 грудня 2021 року на засіданні КМУ під головуванням прем'єр-міністра Дениса Шмигаля міністр енергетики України Герман Галущенко з голосу звернувся до уряду, закликаючи поставити негативну оцінку діяльності голови Держатомрегулювання Григорія Плачкова. Це автоматично призводить до звільнення останнього. Незалежні від міністерства експерти констатують факт перевищення повноважень і конфлікту інтересів з боку Міненерго й переконані в тому, що такі дії спровокують негативну реакцію міжнародної спільноти. У чому полягає конфлікт інтересів між Міністерством енергетики та ДІЯРУ, а також де криється протистояння між їхніми керівниками – персонально Германом Галущенком і Григорієм Плачковим і до чого призведе можлива відставка голови ядерного регулятора України, спеціально для Mind пояснює членкиня Колегії ДІЯРУ Ольга Кошарна, яка близько 10 років працювала в ядерному регуляторі, а з 2004 до 2017 року була позаштатним радником голови Держатомрегулювання.

Як виникло питання з оцінкою?

Наприкінці кожного року відповідно до ст. 44 Закону України «Про державну службу» оцінюється діяльність керівників центральних органів виконавчої влади. Організовує процес Національне агентство з питань державної служби України шляхом заповнення спеціальної форми-анкети. За наявними в розпорядженні автора документами діяльність голови Держатомрегулювання України була оцінена на «відмінно», що було скріплено підписом міністра КМУ Олега Немчинова буквально місяць тому – 8 листопада 2021 року.

Спецоперація «Усунення»: чому незалежність Держатомрегулювання під загрозою

Проте 9 грудня 2021 року на засіданні КМУ під головуванням прем'єр-міністра Дениса Шмигаля міністр енергетики України Герман Галущенко під час виступу попросив КМУ поставити діяльності Григорія Плачкова  оцінку «негативно», що означає подальше звільнення.

Обґрунтування для негативної оцінки діяльності голови незалежного регулятора ЯРБ було викладено за підписом міністра енергетики у відповідному листі на адресу КМУ напередодні засідання.

Спецоперація «Усунення»: чому незалежність Держатомрегулювання під загрозою
Спецоперація «Усунення»: чому незалежність Держатомрегулювання під загрозою

Чому це – тривожний прецедент?

Незалежність національного регулятора ЯРБ від міністерств, відомств, компаній та організацій, які використовують ядерну енергію в мирних цілях, є фундаментальним принципом забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. А ще – одним із уроків, винесених після аналізу причин аварії на Чорнобильській АЕС групою міжнародних експертів МАГАТЕ.

Цей принцип закріплено в національному законодавстві України та конвенціях у сфері ядерної та радіаційної безпеки, стороною яких є Україна. І міністр енергетики України, як особа, зацікавлена ​​в розвитку ядерної енергетики, не може оцінювати діяльність незалежного регулятора через конфлікт інтересів.

Адже Держатомрегулюванню делеговані від держави функції нагляду та контролю, зокрема, за реалізацією політики у сфері розвитку ядерної енергетики з дотриманням норм, правил і стандартів щодо ЯРБ. І не лише наглядати, а й у разі порушення, застосовувати заходи адміністративного та кримінального впливу на посадових осіб міністерства в тому числі тих, які порушують ці норми.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки незалежний від державних органів, установ та посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням ядерної енергії, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань людей. Україна також є Стороною Конвенції про ядерну безпеку, у частині 2 ст. 8 якої визначено: «Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення ефективного розподілу функцій регулюючого органу та функцій будь-яких інших органів чи організацій, що займаються сприянням використанню або використанням ядерної енергії», і Стороною Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами, частина 2 ст. 20 встановлює: «Кожна Договірна Сторона відповідно до своїх законодавчих засад, вживає відповідних заходів для забезпечення ефективної незалежності регулюючих функцій від інших функцій у тих випадках, коли установи займаються як поводженням з відпрацьованим паливом або радіоактивними відходами, так і такими, що здійснюють функції регулювання».

Однією з основних причин Чорнобильської катастрофи у звіті експертів МАГАТЕ INSAG-7 (1993) зазначено: «Забезпечення безпеки всупереч неминучому тиску у зв'язку з необхідністю виконувати виробничі завдання вимагає відданості експлуатуючої організації цілям безпеки та міцному й незалежному режиму регулювання, який належним чином фінансується, має підтримку на урядовому рівні та має всі необхідні можливості контролю за дотриманням вимог. На момент аварії такого режиму в СРСР не існувало».

Спроби підпорядкування національного органу регулювання ядерної та радіаційної безпеки міністру енергетики в Україні робилися й раніше. Так, восени 2019 року при об'єднанні Мінприроди та Міненергетики, Держатомрегулювання та Держадміністрації з управління зоною відчуження опинилися у сфері управління міністра енергетики. Але тоді активний опір громадянського суспільства та міжнародних партнерів України змусив протягом тижня повернути Держатомрегулюванню колишній статус – підпорядкування КМУ. Цього разу зацікавлені особи пішли іншим шляхом, більш витонченим.

У чому суть претензій міністра?

Пройдемося за пунктами претензій, перерахованих у листі колишнього віцепрезидента «Енергоатому» Германа Галущенка, після чого читач сам зможе зробити висновки як про їхню предметність і наявність у них маніпуляцій, так і про компетентність міністра.

Почнемо з п.1: «відмова» від співпраці з Агентством з ядерної енергетики ОЕСР.

Як написано в листі, агентство є майданчиком для ядерних постачальників та операторів АЕС країн – членів ОЕСР. Держатомрегулювання ж як національний регулятор є членом організації WENRA з 2017 року (об'єднання західноєвропейських регуляторів ядерної та радіаційної безпеки), Форуму органів регуляторів ЯРБ, що експлуатують реактори ВВЕР у рамках МАГАТЕ, багато років тісно співпрацює на основі двосторонніх договорів з національними регуляторами США, Канади країн ЄС.

Існують міжнародні майданчики для операторів АЕС, на яких обмінюються досвідом, а є спеціальні майданчики для національних регуляторів. Тому звинувачення міністра за цим пунктом розраховане на те, що члени КМУ не знаються на тонкощах поділу відповідальності регулятора ЯРБ та оператора АЕС.

Пункт 2: відмова узгоджувати Кадастр нових майданчиків для АЕС.

Кадастр, розроблений Київенергопроектом 2012 рку, не було вчасно затверджено. Пройшов процес оновлення кадастру у 2019–2020 роках. Держатомрегулювання повернуло кадастр зі своїми зауваженнями та пропозиціями, які просто потрібно врахувати в черговій ітерації його тексту. Тож гальмує процес його затвердження , найімовірніше, Міненерго, яке досі не оновило редакцію кадастру та не надіслало його знову до ДІЯРУ.

Спецоперація «Усунення»: чому незалежність Держатомрегулювання під загрозою
Спецоперація «Усунення»: чому незалежність Держатомрегулювання під загрозою

Пункт 3: відмова від співпраці з «Енергоатомом» з питань будівництва нових блоків АР1000 за технологією Westinghouse.

Для початку співпраці оператора та регулятора необхідно, щоб оператор АЕС направив відповідні технічні документи. Жодного документа по АР1000 до Держатомрегулювання не надходило від «Енергоатому». Тож заявляти про відмову в співпраці – це відверта неправда. Будь-який новий проєкт енергоблоку починається з підготовки та розгляду техніко-економічного обґрунтування, якого немає. Перелік документів, що подаються регулятору на різних стадіях передліцензійного та ліцензійного процесів, визначено в нормативно-правових актах і законі України «Про дозвільну діяльність».

Тож до кого мав би висувати претензії міністр енергетики – до НАЕК «Енергоатом», яка відверто порушує норми законів і положень нормативно-правових актів з ядерно-радіаційної безпеки, чи до регулятора, який потребує дотримання законодавства?

Пункти 4 та 6: відмова надавати комп'ютерні коди НАЕК «Енергоатом».

У межах двостороннього співробітництва з Комісією ядерного регулювання США Держатомрегулювання брало та бере активну участь у дослідницьких програмах із застосуванням розрахункових кодів. Серед них інспекція 2009 року брала участь у програмі застосування та підтримки термогідравлічних кодів (програма CAMP), 2014 року – у програмі дослідження важких аварій. Програмні продукти передаються Держатомрегулюванням на безоплатній основі за умови дотримання низки вимог, серед яких, зокрема, гарантування некомерційного використання кодів.

Відповідно до угоди з Комісією ядерного регулювання США Держатомрегулювання не має права передавати ці коди комерційним організаціям, якою є «Енергоатом». Ці комп'ютерні коди – для регулятора та його експертної організації з метою перевірки коректності розрахунків оператора під час обґрунтування безпеки. Оператор АЕС може купити відповідне програмне забезпечення на світовому ринку, причому верифіковане та валідоване. Наприклад, для ЦСВЯП – у компанії Holtec International. А у Holtec, як автора цієї технології, – унікальні коди. Тому ці претензії виглядають дуже дивними та притягнутими за вуха.

Пункт 5: відмова від погодження законопроєкту про розміщення ХАЕС-3,4

12 листопада 2021 року Міненерго пише листа міністерствам та відомствам про те, що надсилає їм на погодження оновлений законопроєкт «Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 та №4 ХАЕС» на заміну того, який було направлено листом від 05.11.2021 №26/1.1- 6.2-17967. «Новизна» полягає лише в тому, що замість типу реакторної установки ВВЕР-1000 в новому проєкті написано «реактор з водою під тиском», а в документах, що додаються за законом (ТЕО, звіти про проведені транскордонні консультації та консультативний референдум), йдеться про ВВЕР-1000.

При цьому сам Котін у статті «Країна реальних реакторів», що вийшла днем раніше – 8 грудня, пише таке: «Звертаю увагу, що два нові енергоблоки побудують не на місці блоків №3 та №4 Хмельницької АЕС, а з нуля на новому майданчику на території станції. Площа дозволяє. Водночас, ми звернулися до американських партнерів із проханням провести обстеження недобудованого енергоблоку №3 ХАЕС та подумати про можливий спосіб його добудови з максимальною вигодою як в економічному, так і політичному сенсах. Про результати та можливі варіанти його добудови відразу повідомимо». А після підписання меморандуму, яким передбачено розміщення реакторів Westinghouse AP1000 в Україні, під час робочого візиту на Хмельницьку атомну електростанцію Петро Котін заявляв, що четвертий енергоблок за технологією АР1000 буде побудований з нуля; майданчиком для будівництва нового енергоблоку може стати земельна ділянка поруч із недобудованим колишнім четвертим енергоблоком, будівлю якого можна використовувати для технічних потреб будівництва, розмістивши там допоміжні цехи, тренажер, склади тощо».

Тобто проєкт закону, який він подав на узгодження, зокрема й регулятору, взагалі не відповідає дійсності, адже документ стосується колишніх затверджених із ТЕО планів під ВВЕР і вже готових будівельних конструкцій. Чому ж НАЕК не обмежився лише ХАЕС-3?

І знову повторю озвучене раніше риторичне запитання: так до кого мав би пред'являти претензії міністр енергетики – до НАЕК «Енергоатом», яка відверто нехтує законодавством і здоровим глуздом, або до регулятора, який просто вимагає дотриматися процедури? Хоча кого в нинішньому складі парламенту чи Кабміну хвилюють такі дрібниці, як дотримання закону…

Отже, протягом двох хвилин після виступу Германа Галущенка на засіданні КМУ було ухвалено рішення щодо негативної оцінки діяльності голови Держатомрегулювання, без заслуховування аргументів Григорія Плачкова по суті звинувачень.

Джерело з КМУ повідомило, що з Офісу Президента надійшла команда – у рамках боротьби з монополізмом Ріната Ахметова звільняти з уряду всіх, хто будь-коли був пов'язаний із ДТЕК. І ось уже в четвер, 9 грудня, після засідання КМУ, у деяких ЗМІ вийшли статті із заголовками «Сина екстопменеджера компанії ДТЕК Івана Плачкова…» тощо.

Тобто клеїться ярлик «ДТЕК», хоча конкретна персона особисто жодного відношення до цієї компанії не має, і ухвалюється рішення звільнити без жодних підстав. З цієї ж причини кілька тижнів тому звільнили директора ДП «Оператор ринку» Романа Сутченка. Тепер стає дуже цікаво, чи звільнять у межах цієї кампанії Дениса Шмигаля, який точно працював директором ТЕС компанії ДТЕК?

Де криються корені конфлікту?

Щодо НАЕК «Енергоатом», то протистояння з Держатомрегулювання України вперше в історії почалося з призначення «нових» осіб до «Енергоатому» в травні 2020 року. Натхнені підтримкою Офісу Президента й помічника президента Сергія Шефіра, команда «ефективних менеджерів» пустилася берега у відносинах із регулятором.

Зокрема, восени 2020 року ДІЯРУ звинувачували у свідомій затримці виходу з ремонтів енергоблоків ЗАЕС, у зв'язку з чим подали до суду та порушили справу у ДБР щодо заподіяння компанії економічної шкоди від втраченої вигоди. Тоді як регулятор діяв виключно на підставі законодавства, проводив інспекційне обстеження готовності енергоблоків до експлуатації та фіксував у актах відхилення від НПА щодо систем, важливих для безпеки.

    

Нині ж міністр енергетики спільно з керівництвом «Енергоатому» під егідою боротьби з «людьми Ахметова» вирішили позбутися Григорія Плачкова, який явно не є членом їхньої команди. За інформацією джерел, на його місце голови регулятора, чия функція стежити за ядерно-радіаційною безпекою, «Енергоатом» хоче призначити лояльну й керовану фігуру – Олега Корікова. Останній був призначений на посаду першого заступника голови ДІЯРУ 16 червня 2021 року розпорядження КМУ №641-р у результаті досить каламутного конкурсу, ціну яких ми всі знаємо. Достатньо переглянути відеозапис його співбесіди в межах конкурсу, щоб побачити, що Олег Коріков не розуміє ані ролі, ані функцій національного регулятора ЯРБ. У своєму виступі він позиціонує себе як представник експлуатуючої організації, мета якої – будувати та пускати блоки АЕС, а не як регулятор, функція якого – стежити за дотриманням законів, норм та правил щодо ядерно-радіаційної безпеки.

Якими можуть бути наслідки?

Те, що сталося минулої середи на засіданні КМУ, виглядає як спецоперація. На початку грудня стрімко звільняється заступник голови ДІЯРУ Руслана Трипайло, яка кілька десятиліть, з молодого спеціаліста, пропрацювала в Держатомрегулюванні, є експертом МАГАТЕ і виросла до заступника голови з провідного спеціаліста у цій структурі. Далі – негативна оцінка діяльності Григорія Плачкова, яка призведе до його звільнення. Очікуємо на призначення головою регулятора Олега Корікова. При цьому інших заступників голови Держатомрегулювання після звільнення Тріпайло не залишилося.   

І, як випливає з виступу пана Корікова на співбесіді та й усієї його попередньої та подальшої діяльності, він, звичайно, підписуватиме й погоджуватиме все, що запропонує «Енергоатом». Причому не лише через свою некомпетентність, а й будучи «на гачку» кримінальних справ, відкритих свого часу проти колишнього генерального директора ЮУ АЕС, а пізніше – з 2012 до 2013 року – в.о. президента «Енергоатома» Віссаріона Кіма, членом команди якого Коріков тоді був. А також проти керівництва ДСП «Центральне підприємство поводження з радіоактивними відходами» у Чорнобильській зоні, де Олег Коріков був заступником голови.

Звісно, вся ця історія може дуже погано закінчитися для України, як країни з великим парком атомних реакторів, кредитором ЄБРР і «Євратома» й нарешті локації, де сталася Чорнобильська катастрофа, внаслідок чого ми перебуваємо під пильною увагою міжнародної атомної та особливо екологічної громадськості.

Незалежний від оператора АЕС регулятор – одна з головних умов для країни, яка хоче розвивати свою атомну енергетику. І якщо її немає, міжнародні інституції починають тиск. Наприклад, через ЄБРР, де Україна отримала кредит на підвищення безпеки АЕС. Процитую замість резюме Закони України про ратифікацію Гарантійних угод між Україною як Гарантом та ЄБРР та Європейською співдружністю з атомної енергії як кредиторами щодо Угоди про механізм надання позики для НАЕК «Енергоатом», розмір якої сумарно дорівнює 600 млн євро.

З ЄБРР у ​​розділі 2.03. Зобов'язання щодо підтримки проєкту йдеться, що Україна як Гарант «забезпечує, щоб ДІЯРУ залишалася незалежним ядерним регулюючим органом, і повинен забезпечити, щоб він функціонально був відокремлений від будь-якого іншого органу або організації, яка займається питаннями просування або використання ядерної енергії, включаючи виробництво електроенергії, з метою забезпечення ефективної незалежності від надмірного впливу на прийняття рішень щодо своїх нормативних питань». А також забезпечує те, що ДІЯРУ має юридичні повноваження, людські та фінансові ресурси, необхідні для виконання своїх зобов'язань щодо Національної політики та Механізму поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами з приділенням належної уваги безпеці. «Це включає повноваження та ресурси для того, щоб:

(A) вимагати від ліцензіата відповідності національним вимогам щодо ядерної безпеки та умовам відповідних ліцензій;

(B) вимагати продемонструвати цю відповідність;

(C) перевірити відповідність шляхом регуляторних оцінок та інспекцій, а також

(D) здійснити регуляторні примусові заходи, включаючи зупинення експлуатації ядерних установок».

Аналогічно – Гарантійна угода з «Євратомом», де Україна зобов'язується, крім збереження незалежності ДІЯРУ, утримуватися від втручання в діяльність Ядерного регулятора та процеси прийняття ним рішень.

Цікаво, чи усвідомлює міністр енергетики, що ЄБРР і «Євратом» тепер мають усі підстави вимагати від нього дострокового погашення позики в 600 млн євро.

Під великим питанням опиняться також інвестиції та кредити під нове будівництво від іноземних банків, не кажучи вже про репутаційні втрати України в міжнародних організаціях, членами яких є Україна, Держатомрегулювання та НАЕК «Енергоатом».

І якщо МАГАТЕ направляло на стажування до Держатомрегулювання фахівців із держав, які лише збираються будувати ядерні енергетичні блоки, для навчання їх підходам до регулювання ЯРБ і системи його функціонування, що знаходиться на рівні, який відповідає «хорошій практиці», як пише МАГАТЕ, то тепер, якщо КМУ «не відкотить» ситуацію назад і не перегляне свою оцінку діяльності голови ДІЯРУ на основі доповіді міністра енергетики, є ризик, що потік стажистів зійде нанівець. А на черговій нараді сторін Об'єднаної конвенції, яка відбудеться влітку 2022 року, українська делегація ніяковітиме, відповідаючи на запитання учасників щодо статусу регулятора та ступеня впливу оператора АЕС і Міненерго на його рішення.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло