Атомний дефолт: як «Енергоатом» доводить до банкрутства себе та контрагентів

Атомний дефолт: як «Енергоатом» доводить до банкрутства себе та контрагентів

Яким чином це робиться та чим загрожує

Этот материал также доступен на русском языке This material is also available in English
Атомний дефолт: як «Енергоатом» доводить до банкрутства себе та контрагентів
Фото: depositphotos.com

Mind продовжує публікувати матеріали в рубриці Nota BeneЦей формат передбачає дещо більш емоційне забарвлення, що, втім, компенсується глибиною експертизи авторки в досліджуваному питанні. 

Представляємо другу частину авторської колонки членкині Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України Ольги Кошарної. У першій частині експертка ділилася інформацією про вимивання коштів із компанії – оператора українських АЕС у межах проєкту ЦСВЯП. Вона прогнозує, що навіть після перерізання стрічки до Дня Незалежності поїзд із відпрацьованим ядерним паливом піде не до Централізованого сховища, а знову в Росію. Адже це записано навіть у Стратегічному плані «Енергоатому», затвердженому 31 травня 2021 року. У другій частині Ольга Кошарна розповідає, чому фінансова поведінка оператора вітчизняних АЕС ризикує звести нанівець багаторічні напрацювання всієї галузі.

Результати діяльності колись прибуткових державних підприємств за підсумками минулого 2020 року стали сенсаційними – не просто збитки, а величезні збитки. Від «Нафтогазу» до «Укрзалізниці». А ще 1,5 року тому вони всі були основними донорами державного бюджету та рекордсменами зі сплачених податків.

У звіті незалежного аудитора ТОВ «БДО» Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України з аналізу фінансової звітності НАЕК «Енергоатом» за 2020 рік у перших рядках говориться: «У порушення облікової політики Компанія нарахувала недостатній резерв на очікувані кредитні збитки... На нашу думку, ...на звітну дату резерв на очікувані кредитні збитки занижений і, як наслідок, завищена торговельна дебіторська заборгованість і занижений збиток на суму 3, 359 млрд грн у фінансовій звітності Компанії станом на 31 грудня 2020 року». А це означає, що до офіційно оголошеної керівництвом «Енергоатому» суми збитку в 4,8 млрд грн слід додати 3,360 млрд грн, і в кінцевому підсумку збиток становитиме 8,160 млн грн.

У порівнянні з 2019 роком на 3,219 млрд грн зменшився чистий дохід від реалізації продукції. Знизився валовий дохід на 59% (з 11,56 млрд грн у 2019 році до 6,837 млрд грн). Кредиторська заборгованість за товари і послуги становить 4,183 млрд грн. Собівартість виробленої продукції збільшилася на 1,534 млрд грн. При цьому зросли адмінвитрати та фонд оплати праці.

Що таке адмінвитрати? Це автомобілі та оренда, ремонти офісів і закупівля макбуків, поліграфів і багато іншого, що є надмірностями навіть для прибуткової компанії. Щодо фонду оплати праці, то й тут все очевидно: якщо зарплата члена Наглядової ради Сергія Лещенка на слуху, оскільки «Укрзалізниця» прозора щодо цього, то унітарний «Енергоатом» вже другий рік не оприлюднює навіть ту інформацію, яку він зобов'язаний публікувати згідно із законодавством. І попри два президентські укази корпоратизуватися не поспішає. Зате премії виписує в такому обсязі, що ніяково навіть окремим співробітникам, які бачать, у якому тяжкому стані перебуває й сам «Енергоатом», і вся атомна галузь.

Щоб зрозуміти не лише стан, а й ризики для галузі, варто прочитати лист генерального директора РАЕС Павла Павлишина на ім'я керівників НАЕК «Енергоатом», що відповідають за ядерну безпеку.

Так, гендиректор РАЕС повідомляє, що починаючи з 2020 року стрімко зменшилося фінансування АЕС за статтею «Виробнича діяльність». Він акцентує, що замість колишніх 300 млн грн із гаком київський офіс щомісяця виділяє всього 50–70 млн грн.

Наведені ним цифри свідчать про тенденцію подальшого скорочення фінансування виробничої програми ВП РАЕС, що, за словами гендиректора, «є загрозливим, зокрема, і для гарантування безпечної експлуатації енергоблоків, так і для підвищення рівня їх безпеки у відповідності до затверджених на державному рівні нормативних документів та програм».

До чого призводить таке «волатильне» поводження з фінансуванням атомних електростанцій? До нарощування боргів перед виробниками і постачальниками обладнання та послуг. За рік – з ІІ кварталу 2020 року до ІІ кварталу 2021 року включно – прострочена кредиторська заборгованість лише по одній Рівненській атомній станції становить 757,1 млн грн. Як наслідок, каже Павлишин, через значну прострочену кредиторську заборгованість перед постачальниками обладнання та підрядними організаціями (проєктними, будівельними) існують ризики відмови постачальників виконувати договірні зобов'язання, також вбачаються ризики зривів запланованих торгів.

Паралельно лист аналогічного змісту направляє на міністра енергетики Германа Галущенка губернатор Рівненської області. Мовляв, не кажіть, що вас не попереджали.

Це картина лише по Рівненській АЕС. Напевно, на інших атомних електростанціях ситуація не краща. Втім, на двох із них немає генеральних директорів – тільки виконувачі обов'язків, а на ще одній гендиректор молодий і недосвідчений, але дуже старанний.

Дивіться самі: два тижні тому до «Енергоатому» в суді позивалося ВАТ «Турбоатом», повідомивши, що станом на 8 липня 2021 року між «Турбоатомом» і «Енергоатомом» укладено контрактів майже на 3 млрд грн, відвантажено продукції на більш ніж 2,2 млрд грн, а заборгованість за умовами чинних договорів становить 937 млн ​​грн, з яких 685 млн грн – борг, який тягнеться другий рік, йдеться в пресрелізі підприємства. У 2021 році «Енергоатом» виплатив харківському підприємству 95 млн грн, отримавши продукцію для атомних електростанцій на 368 млн грн, тобто 25% від необхідної.

«Турбоатом» зазначає, що звернення до керівництва «Енергоатому» з проханням про поступове погашення наявного боргу не дали суттєвого результату. Пропозиція підписати реальний графік погашення боргу в період до І кварталу 2023 року, складений «Турбоатомом», «Енергоатом» також не підтримав. Зверніть увагу, що, коли навіть із таким шановним підприємством, гордістю енергетичного машинобудування України, лауреатом державної премії з науки і техніки, перлиною вітчизняної промисловості, «Енергоатом» поводиться, м'яко кажучи, неконструктивно, що тоді говорити про маленькі або середні компанії?

А минулого тижня 21 постачальник «Енергоатому» звернувся до прем'єр-міністра з колективним листом, у якому повідомив про прострочену заборгованість перед ними на суму 2,38 млрд грн, зазначивши що у зв'язку із цим вони не можуть здійснювати виробничу діяльність.

Після появи в публічному просторі цього листа, керівництво «Енергоатому» стало здійснювати тиск на керівників компаній і, погрожуючи, вимагати відкликання підписів. Цинізм такої поведінки полягає ще й у тому, що при цьому постачальники-напівбанкрути майже кожного дня отримують запрошення брати участь у тендерах НАЕК. І мало того, що «Енергоатом» не платить за вже поставлені товари і зазначені послуги, так ще подає позови до суду про стягнення штрафних санкцій за прострочення постачань.

Компанії-постачальники торік уклали низку договорів, не розуміючи тоді, що тактика нинішнього керівництва «Енергоатому» – не платити або платити обраним. Низка договорів були виконані за рахунок внутрішніх резервів підприємств, але після того, як оплату вони не отримали, останні договори виконати постачальники не змогли, тому що закінчилися обігові кошти.

Як і в історії з «Турбоатомом» замість того, щоб продовжити терміни та підписати додаткові угоди на зменшення обсягів закупівель через відсутність вільного фінансування, керівництво «Енергоатому» подає до суду на постачальників і стягує величезні штрафні санкції з підприємств, які сам довів до злиднів. Така політика оператора українських АЕС може призвести лише до знищення конкуренції та формальних тендерів між «своїми», незважаючи на якість товарів і послуг та їх вартість. Зате гарантуючи «відкат» коштів в обсязі 15–20%, як стверджують мої співрозмовники з великих українських компаній-виробників. Імовірно, цей «атомний ПДВ» і знищення українського виробника й добропорядної конкуренції і є кінцевою метою такої політики із закупівлі.

Ситуацію з тотальними неплатежами за вже поставлені товари і послуги постачальники називають узаконеним грабунком. Новий менеджмент «Енергоатому» вимагає поставляти товари і працювати безкоштовно й відмовляється навіть обговорювати графіки погашення боргів або гарантувати їх оплату.

Як наслідок, у тих компаній, де вичерпалися обігові кошти, немає можливості прокредитуватися, персонал масово звільняється. Ті, хто відмовляється платити згаданий вище відкат, виключаються зі списку постачальників попри тривалу позитивну історію відносин з «Енергоатомом» і наявність часто унікальної кваліфікації, яка відсутня в інших вітчизняних компаній і організацій. Що це як не планомірна робота зі знищення українського виробника й роками вибудуваної системи імпортозаміщення, що гарантує незалежність української атомної галузі...

Тим часом кредиторські вимоги, які заявлялися у 2020–2021 роках тільки до РАЕС, склали 625 претензій на суму понад 423 млн грн основної заборгованості та штрафних санкцій. Вважаю, що ситуація на інших АЕС аналогічна, тільки суми інші – наприклад, до ЗАЕС і відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (наступник «Атомкомплекту») претензії напевно виставлені на великі суми.

Через величезну кредиторську заборгованість перед постачальниками, відсутність достатніх фінансових ресурсів для купівлі товарів і послуг для проведення планових ремонтів відповідно до графіка, оновленого у березні 2021 року, є величезний ризик повторення ситуації минулого осінньо-зимового періоду, коли в найбільші морози з 15 енергоблоків АЕС працювали лише 10, оскільки ядерний регулятор не міг дати дозвіл на вихід із ремонту блоків, де ремонтна кампанія, зокрема заходи щодо підвищення безпеки і модернізації, затверджені ДІЯРУ, не була проведена в повному обсязі.

Нинішня ситуація ще гірша: не виконуються й заходи Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки АЕС, і ліцензійні умови регулятора ЯРБ. Як пише генеральний директор РАЕС Павло Павлишин у своєму листі керівництву «Енергоатома»: події останніх 16 місяців із фінансуванням виробничої діяльності та виконанням державних програм «створюють ґрунт для незворотних процесів і доведення компанії до стану, у якому безпечна експлуатація енергоблоків і їх ядерна безпека не зможуть бути фізично забезпечені».

А тим часом т. в.о. президента «Енергоатому» Петро Котін, як і раніше, заявляє публічно, що в осінньо-зимовий період  працюватимуть усі 15 енергоблоків! 15 (!) – які навіть за кращих часів, без ВДЕ, не могла витримати об'єднана енергосистема, бо не вистачає маневрених потужностей.

Далі більше. При цій усій величезній кредиторській заборгованості 22 липня Котін їде з нарадою на ХАЕС, щоб повідомити світу: «Енергоатом» готовий почати добудовувати два енергоблоки-мільйонника Хмельницької АЕС, «звітні матеріали щодо актуалізації обстеження будівельних конструкцій Х-3 пройшли державну експертизу. Результати проведених досліджень доводять: стан основних залізобетонних конструкцій будівель енергоблоку №3 ХАЕС цілком відповідає проєктним вимогам».

І поставити завдання до 1 жовтня цього року завершити всі підготовчі роботи з добудови ХАЕС-3: сформувати команди висококваліфікованого персоналу для виконання спеціалізованих зварювальних робіт і робіт з обладнанням першого рівня безпеки; розгорнути й облаштувати будівельно-монтажну базу, де житимуть підрядники; скласти план послідовного виконання монтажно-будівельних робіт на майданчику енергоблоку №3. «Як тільки буде прийнятий закон про будівництво Х-3 і Х-4, у нас все рухатиметься дуже швидко, – запевнив т. в. о. керівника «Енергоатому». – Всі експертизи у нас є, потрібно тільки отримати підтвердження від Держатомрегулювання».

Якщо перекласти це людською мовою, то т. в. о. глави «Енергоатому» доручив зробити план будівельно-монтажних робіт відсутнього в природі проєкту енергоблоку, який саме через свою відсутність як таку жодних держекспертиз пройти не міг за визначенням. Оригінальний підхід, погодьтеся. Крім того, процес держекспертизи звітних матеріалів щодо актуалізації обстеження будівельних конструкцій Держатомрегулюванням ще не закінчений, і вердикту від регулятора ще немає. І не факт, що результат держекспертизи буде позитивний. Закону про розміщення Х-3,4 теж немає. Коштів на реалізацію проєкту немає і поготів. 

Фінансовий план «Енергоатому» на 2021 рік не затверджений донині. Джерела у фінансовому блоці компанії говорять, що керівництво НАЕК болісно намагається обґрунтувати отримання чистого прибутку в розмірі 14 млрд грн, щоб виконати публічну заяву президента Зеленського про $500 млн прибутку «Енергоатому» за підсумками року. А тим часом кредиторська заборгованість перед постачальниками товарів і послуг на липень 2021-го  збільшилася ще на 2 млрд грн і перевалила за 6 млрд грн з урахуванням простроченої з початку 2020 року.

Які ж причини такого сумного фінансового стану оператора АЕС? Ніхто не може змусити компанію проводити неефективні продажі електроенергії на конкурентних сегментах ринку. Ніхто не може нав'язати їй відсутність пріоритетів у витрачанні фінансових ресурсів (приклад – купівля електродвигуна головного циркуляційного насоса для неіснуючого проєкту енергоблоку ХАЕС-3 у посередника з 80%-им авансуванням і фірми-посередника на суму 130 млн грн). Ніхто не може змусити скоротити обсяг конкурентних торгів на товари та послуги, що вже призвело до багаторазового зростання їх вартості в порівнянні із середньою ціною на ринку.

Те саме стосується й зростання судових витрат, штрафних санкцій та виконавчих зборів (10% від суми позову) у зв'язку з різким зростанням кількості претензійних і позовних вимог до НАЕК «Енергоатом» (приклад – за позовом підприємства «Насосенергомаш» на стягнення боргу в 160 млн грн, де додаткові витрати компанії становили 15 млн грн).

У ситуації, коли під загрозою знаходиться проведення планових ремонтів на АЕС у 2021 році внаслідок відмови постачальників працювати безкоштовно, а отже, є велика ймовірність входження в ОЗП із мінімальною кількістю енергоблоків АЕС, меншою навіть, ніж минулого року, гучно оголошується про багатомільярдні проєкти, що здійснюватимуться через фінансову діру – «Атомпроектінжиніринг» під керівництвом пана Божка – відомого будівельника стадіонів для Євро-2012 часів Януковича. Його «проєкти» багатьом знані: будівництво залізниці до ЦСВЯП за ціною, ніби «золоті» костилі вбивалися на кожному її кілометрі; добудова самого ЦСВЯП за 1,1 млрд грн за таємним контрактом із будівельною конторою, що спеціалізується на бібліотеках. Тепер добудова ХАЕС-3 без проєкту та дозволів.

Вражає, що українські правоохоронні органи досі відсторонено спостерігають за ситуацією в «Енергоатомі», не відкриваючи кримінальних проваджень. Чекають, коли атомні енергоблоки самі «вилетять»? Чи коли під тиском наших міжнародних партнерів їх доведеться зупинити через фінансову неспроможність оператора АЕС гарантувати безпечну експлуатацію відповідно до національних норм ядерної та радіаційної безпеки і зобов'язань України за Конвенцією про ядерну безпеку?

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті