Атомний дефолт: як за рік знищити прибуткову держкомпанію
І чому урочистий пуск ЦСВЯП до Дня незалежності – не більше ніж піаршоу для Президента
Mind продовжує публікувати матеріали в рубриці Nota Bene. Цей формат передбачає дещо більш емоційне забарвлення, що, втім, компенсується глибиною експертизи авторки в досліджуваному питанні.
Ще пару років тому, на старті ринку електроенергії, державна НАЕК «Енергоатом» демонструвала стабільно низький, але прибуток – при злиденному тарифі на електроенергію, що зберігся на 90% її е/е, яка відбиралася в межах спецзобов'язань. За півтора року компанія виборола собі право продавати 50% електроенергії, решту віддаючи практично безкоштовно. Як з'ясувалося, торгувала на ринку вона теж практично безкоштовно, внаслідок чого прибуток змінився збитками. У компанії практично відсутні живі гроші, а наявні кошти йдуть тільки тим компаніям, які готові «ділитися» з нинішньою владою.
Що відбувається сьогодні з оператором українських АЕС, аналізує у своїй колонці для Mind членкиня Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України Ольга Кошарна.
У першій частині статті вона розповідає про проєкт «Централізоване сховище відпрацьованого палива» (ЦСВЯП), який став найскандальнішим довгобудом в історії української атомної енергетики. Понад 10 років його початок успішно гальмувала РФ через політиків, чиновників, громадські організації та ЗМІ. Після старту проєкту, вже 2020 року, він став жертвою боротьби з корупцією, і реалізація зупинилася на рік. На нинішньому етапі в тінь виводяться всі угоди з його добудови, а те, що досі не встигли «сховати», планують приховати найближчим часом.
Урочистий пуск ЦСВЯП включили в заходи до 30-ї річниці Незалежності України. Авторка впевнена: 24 серпня президент України побачить у найкращому випадку чергове піаршоу від «Енергоатому». Адже вивезення відпрацьованого ядерного палива в Росію у 2022 році «зашите» навіть у стратегічному плані НАЕК «Енергоатом».
Відкати під грифом «таємно»
Наприкінці липня 2021 року НАЕК «Енергоатом» ініціював внесення змін до постанови КМУ від 7 червня 2017 року №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не вимагають документів, що дають право на їхнє виконання, і після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».
Документом свого часу була спрощена процедура отримання дозвільних документів на виконання робіт технічно нескладних об'єктів. Серед таких об'єктів – відновлення елементів благоустрою, перепланування несучих стін у квартирах, заміна покриття покрівель будинків, монтаж технічних засобів телекомунікацій та антенних споруд зв'язку, спорудження засобів безперешкодного доступу інвалідів тощо.
Разом із тим перелік поширюється на виконання аварійних робіт за результатами надзвичайних ситуацій або зведення споруд, необхідних для проведення антитерористичної операції, що дозволяє виграти час, необхідний на їхнє завершення.
«Енергоатом» пропонує включити його в п.26 переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їхнє виконання, і по завершенні яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Редакцію п.26 «Енергоатом» пропонує викласти так: «Роботи, пов’язані з реконструкцією, технічним переоснащенням, реставрацією, капітальним ремонтом, новим будівництвом об’єктів Служби зовнішньої розвідки, Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю».
До проєкту постанови додається пояснювальна записка, у якій наголос робиться на те, що насамперед це стосується «робіт, які пов'язані безпосередньо із забезпеченням національної безпеки в частині енергонезалежності України». Що це за роботи, пов'язані з національною безпекою в частині енергонезалежності, – не конкретизується.
Отже, «Енергоатом» може вивести всі роботи на енергоблоках з-під процедури відкритих конкурентних торгів, прикриваючись грифом «таємно». Як стверджує у бесідах «не під запис» багато хто з підрядників, мета – отримати «відкат» в 15–20% залежно від вартості контракту. Хто не згоден ділитися – виключається з переліку постачальників з надуманих причин, навіть якщо має багаторічний досвід робіт на ядерно-небезпечних об'єктах, потужності, технології та всі необхідні кваліфікаційні документи.
Нагадаємо: серед нових об'єктів є або можуть бути ядерні установки, наприклад Централізоване сховище відпрацьованого палива в процесі будівництва. Або планована добудова енергоблоків ХАЕС №3 і №4 вартістю 74 млрд грн відповідно до ТЕО. Уявляєте суму відкату з останнього проєкту? Близько 11 млрд грн! І це тільки з ТЕО, а досвід показує, що під час реалізації проєктів у «Енергоатома» вартість зростає непередбачувано й оформляється потім додатковими угодами.
Ця ідея вже була обкатана восени 2020 року на ЦСВЯП. Протягом цього року двічі не відбулися торги з його добудови. На майданчику нічого не робилося весь рік.
І раптом 9 грудня 2020 року було підписано угоду з ТОВ «БК КБР» на майже 422 млн грн, без відкритих торгів, під прикриттям грифа «таємно». А вже 10 грудня на рахунки підрядника «БК КБР» надійшов перший аванс у розмірі 50 млн грн. Пізніше було підписано й додаткову угоду на суму близько 700 млн грн. У підсумку проєкт ЦСВЯП коштує близько 2,7 млрд грн. При тому, що первісна вартість будівельних конструкцій проєкту ЦСВЯП за затвердженим ТЕО була трохи більше ніж 600 млн грн.
Під гриф «таємно» на ЦСВЯП може підпадати лише монтаж систем фізичного захисту. Але прикрили грифом весь перелік робіт, що залишилися на цій ядерній установці.
Для чого? Моє оціночне судження: щоб швидко та «ефективно» вивести кошти «своїм» людям. Інакше як і навіщо можна було в лічені дні та з передоплатою допустити до будівельних робіт на ядерному об'єкті «БК КБР», у якого відповідно до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» має бути дозвіл Держатомрeгулірованія на провeдeня відповідних робіт. Але його немає. Так само, як немає й відповідного досвіду робіт на ядерних об'єктах.
У всьому винні американці?
Втім, повернемося до нового проєкту постанови КМУ.
Звертаю увагу, що проєкт цієї скандальної постанови прийшов у Міненерго України в пакеті з листом за підписом т.в.о. президента П. Котіна, що пояснює, чому ЦСВЯП досі не має статусу добудованого, та необхідність ухвалення постанови.
У листі наголошується, що «Енергоатом» «цілеспрямовано здійснює підготовку документації для складання акта готовності об'єкта до експлуатації». І звинувачується американська компанія Holtec International, за технологією якої будується ЦСВЯП, у недотриманні термінів постачання допоміжного обладнання для атестації технології зварювання на майданчику ХАЕС.
І раптом з'ясовується, що не відсутність експертиз, не бездіяльність «Енергоатому», а виявлені недоліки за результатами випробувань обладнання Holtec ставлять під загрозу відправлення відпрацьованого ядерного палива в ЦСВЯП. При цьому ігнорується той факт, що «Енергоатом» досі не отримав дозволу від Держатомрегулювання України, який дозволить привезти перший контейнер із ВЯП до ЦСВЯП.
Отже, вкотре шукають крайнього: винними в затримках вже називали ТОВ «Укрбудмонтаж», АТ «Укрзалізниця», тепер підключили американську компанію. Хто наступний? Держатомрегулювання?
Зважаючи на лист на Міненерго, саме через Holtec International «Енергоатом» змушений вивести всі торги в тінь згаданим вище проєктом постанови. Попри те, що логічний зв'язок – так само, як і достовірність інформації, що подається, – відсутній, міністр енергетики Герман Галущенко, у минулому віцепрезидент «Енергоатому» і, скажімо так, партнер Котіна, передає на КМУ цей проєкт постанови.
Насправді проблема з добудовою ЦСВЯП абсолютно в іншому. «Енергоатом» досі не має акта готовності об'єкта до експлуатації, який підписується замовником, генеральним проєктувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований) на ЦСВЯП.
У свою чергу акт готовності об'єкта до експлуатації подається замовником будівництва (в цьому разі – ДП «НАЕК «Енергоатом») у комплекті документів на отримання Сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) проєктної документації та підтвердження його готовності до експлуатації у відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю. Тобто ЦСВЯП без цих документів вважається не готовим до експлуатації. І проєкт постанови КМУ, поданий «Енергоатомом», підготовлений із метою обійти цю процедуру, прикрившись фіговим листком грифа «таємно».
Нагадаємо: національний регулятор ядерної та радіаційної безпеки, Держатомрегулювання України розглядає обґрунтування безпеки ядерно-небезпечного об'єкта, проводить державну експертизу документів, здійснює інспекцію об'єкта і після цього ухвалює рішення, видати чи ні дозвіл на введення його в експлуатацію. Існує процедура, що стосується введення в експлуатацію ядерних установок.
До початку введення в експлуатацію СВЯП сухого типу організація-експлуатант складає та подає до Держатомрегулювання України проміжний звіт з аналізу безпеки (далі – проміжний ЗАБ) СВЯП сухого типу. Відповідно до вимог Рекомендацій щодо структури та змісту звіту з аналізу безпеки сховищ відпрацьованого ядерного палива, затверджених наказом Держатомрегулювання від 20 лютого 2003 № 33 (РД 306.8.02/2.067-2003): «Проміжний ЗАБ – доопрацьований після завершення будівництва і по результатами передпускових перевірок та випробувань попередній ЗАБ, що надається з метою отримання ліцензії на введення в експлуатацію. Він (проміжний ЗАБ) має демонструвати повну готовність СВЯП до введення в експлуатацію.
Отже, проміжний ЗАБ має розроблятися організацією-експлуатантом після завершення будівництва СВЯП і проведення передпускових перевірок та випробувань цієї ядерної установки. І процес розгляду ЗАБ триває як мінімум пів року, перш ніж на підставі результатів експертизи Держатомрегулювання видасть дозвіл.
Так що там насправді з випробуваннями устаткування Holtec International? 22 липня 2021 року, написано в акті за підписом голови комісії, заступника генерального директора ВП «Атомпроектінжиніринг» (ВП АПІ) В. Холоші та члена комісії, начальника проєктно-технічного управління ВП АПІ О. Косінського, технологія зварювання контейнерів була атестована. Це та сама технологія, якою Котін 19 липня аргументував необхідність засекречування та відмови від експертиз і дозвільних документів на введення в експлуатацію ядерного об'єкту.
У зв'язку з атестацією технології зварювання підстави, викладені в листі, що супроводжує проєкт постанови, метою якого є все засекретити, строго кажучи, випарувалися. Залишилися тільки запитання до оператора АЕС. Серед них, наприклад: чому «Енергоатом» працює з КМУ через Міненерго, тоді як компанія за власною ініціативою перейшла у сферу управління Кабінету Міністрів? Можливо тому, що зайди такий документ через Мінекономіки, він був би направлений для аналізу в Держатомрегулювання – адже саме його повноваження (але не відповідальність) урізають.
PR-шоу для президента. Спроба №2
Щоб зрозуміти, що очікує нас наприкінці серпня, у рамках Дня Незалежності, згадаємо PR-шоу «Енергоатому» на майданчику ЦСВЯП до Дня енергетика – 22 грудня 2020 року, коли транслювалася гарна картинка із закінчення будівництва об'єкта. Згадаємо палкі запевнення П. Котіна, що наприкінці травня піде перший поїзд із ВЯП на ЦСВЯП. Згадаємо його ж слова через пару місяців, що вже точно наприкінці липня поїзд привезе ВЯП. І в травні, що до Дня незалежності – напевно.
Але що там слова. Геть випадково вдалося побачити Стратегічний план розвитку держпідприємства НАЕК «Енергоатом» на 2021–2025 роки, затверджений т.в.о. президента П. Котіним 31 травня 2021 року. Випадково – тому що на сайті «Енергоатому» досі розміщена попередня версія, підписана попереднім в.о. президента «Енергоатому» П. Павлишиним і попереднім міністром енергетики О. Оржелем.
У розділі 2.1. «Досягнення в 2020 році» чорним по білому написано: «Відкрито перший пусковий комплекс Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). На ЦСВЯП завершено спорудження всіх будівельних конструкцій та інфраструктури з прийому та зберігання відпрацьованого ядерного палива, а також сам майданчик, на якому будуть розташовані контейнери з відпрацьованим паливом.
Почалися пусконалагоджувальні роботи та випробування обладнання й устаткування, поставленого компанією Holtec. Експлуатація першого пускового комплексу стартує в травні 2021 року – після завершення будівництва 43-кілометрової залізничної колії в сховище, яке з'єднає його із залізничною мережею України. Ще 14 пускових комплексів ЦСВЯП добудують до 2040 року – паралельно із заповненням майданчика сховища контейнерами з ВЯП».
І тут виникають риторичні запитання: як можна в Стратегічному плані, підписаному 31 травня 2021 року писати, що перший транспорт із ВЯП піде на ЦСВЯП наприкінці травня 2021 року? Як може належати до «досягнень 2020 року» проєкт ЦСВЯП, тоді як відповідно до ситуації на грудень 2020 року ані акту про його готовність, ані сертифікату ДАБІ у НАЕК не було, важливі системи не змонтовані (вентиляції, радіаційного контролю, фізичного захисту, зв'язку та ін.), об'єкт був підключений за тимчасовою схемою до енергопостачання й було потрібно додаткове бетонування? Як це можливо взагалі в цивілізованій країні для компанії, яка ще рік тому була зразком прозорості та правдивості в подачі інформації? Як можна це все стверджувати письмово й усно, прекрасно знаючи, що оновлений ЗАБ з урахуванням результатів випробувань, холодних і гарячих, не представлений у Держатомрегулювання? І не від «Енергоатому» залежить початок введення в експлуатацію ЦСВЯП, а від рішення Держатомрегулювання.
Моє оціночне судження: нове керівництво «Енергоатому», призначене Офісом Президента, вже настільки вжилося в якусь «свою» реальність, що почало само вірити в неї всупереч доводам здорового глузду. Впевнена, що до Дня Незалежності України «Енергоатом» знову організує шоу за участю журналістів і заявить, що ЦСВЯП ось прямо зараз введений в експлуатацію. Для цього прибуде поїзд відбудованою залізничною гілкою з удвічі завищеною вартістю. Але не з контейнером з ВЯП, а з імітатором, оскільки на введення в експлуатацію ЦСВЯП дозвіл Держатомрегулювання відсутній.
Але в такому разі закономірні побоювання, що ВЯП українських АЕС, як і раніше, зберігатиметься в басейнах витримки або ж таємно вивозитиметься до РФ. Адже є лист із Росії, у якому підтверджується можливість приймати на тривале зберігання ВЯП українських АЕС до кінця 2021 року. До речі, у згаданому вище Стратегічному плані заплановано узгодження з російським ФДУП «ГХК» доповнень до контрактів на вивезення відпрацьованого ядерного палива з реакторів ВВЕР-1000 у 2022 році. Підписання самого контракту заплановане на IV квартал 2021 року. А компанія «Енергоатом», яка заборгувала вітчизняним виробникам близько 6 млрд грн і довела їх підприємства до банкрутства, продовжить платити РФ чималі суми в доларах...
У другій частині матеріалу авторка розповість про фінансовий стан «Енергоатому». Цей текст буде опубліковано найближчим часом.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
