Коли настане майбутнє: як диджиталізація може змінити життя
І як невідповідність «цифрового» та «аналогового» досвіду українців призводить до втрати часу
Будь-які реформи, навіть ті, що мають полегшувати життя, бувають болючими. Особливо якщо захисники старих правил та традицій не хочуть прощатися з минулим. І діджиталізація – не виняток. З якими складностями у процесі цифровізації стикаються українці, розповів Mind Євген Саранцов – засновник Платформи відкритих інновацій Reactor.ua та один з менторів навчального проєкту UNEW, запущеного для жінок, які драйвують діджитальні проєкти в регіонах України.
Бажаємо ми того чи ні, але цифрові технології стрімко витісняють аналогові. Без диджиталізації сьогодні вже неможливо уявити собі телеком; цифра підкорила сферу фінансів, ритейл, агро й багато інших і підбирається до таких громіздких та інертних галузей, як державні послуги, медицина, освіта. Хоча чому «підбирається»? У багатьох країнах, де диджитал-хвиля рухається рівномірно, перехід у цифру здійснюається комплексно та максимально безболісно для суспільства.
Як в Україні співіснують два різні світи
В Україні, на жаль, не так. Ми отримуємо одночасно два взаємовиключні досвіди. З одного боку, ми практично щогодини, у режимі реального часу, взаємодіємо з першокласними глобальними продуктами. Користуємося соцмережами і необанками, працюємо з великими даними, аналітикою та статистикою, самостійно створюємо складні візуалізації, стежимо за основними показниками організму, з легкістю замовляємо й отримуємо всі необхідні товари, керуємо своїми переміщеннями.
З іншого боку, стикаємося із ситуаціями, які на тлі позитивного диджитал-досвіду викликають здивування та фрустрацію. У багатьох державних адміністраціях, особливо регіональних, досі відвідувача можуть піддати «допиту з пристрастю» з подальшим записом персональних даних до журналу відвідувачів. Власник біометричного паспорта не може отримати грошовий переказ, якщо він забув «папірець А4» з довідкою про реєстрацію. Безготівковий розрахунок на ринку залишається мрією, а поодинокі винятки сприймаються як диво. І чим більший цей геп, тим сильнішим є відчуття обурення та розчарування.
Усі ці та багато інших схожих ситуацій – яскраві приклади безглуздого марнування часу. Сучасний українець думає: у мене в смартфоні є «Дія», де зберігаються мій паспорт або ID-картка, ІПН, сертифікат про вакцинацію, права водія; до смартфону прив'язана моя банківська картка, чому на прохідній немає QR-коду, який я просто відсканую і мої дані відобразяться в системі? Чому на ринку я не можу прикласти смартфон до NFC-пристрою, як у супермаркеті чи в ресторані? Навіщо мені носити якісь папірці, коли це може бути в моєму смартфоні?
Проаналізуйте свій типовий день і побачите, що невідповідність цих двох досвідів – використання висококласних цифрових продуктів і переважно «аналогова» повсякденна взаємодія – призводять до неефективного розподілу вашого часу.
Замість того, щоб стояти в черзі, можна було б розвивати бізнес, заробити додаткові гроші та створити нові робочі місця. Замість того, щоб заповнювати безкінечні папери, можна було б присвячувати час сім’ї та рідним.
Коли бізнес прийде до цифровізації
Навіть не кажучи про великі пафосні міжнародні проєкти та програми, ми щодня бачимо побутові процеси, які давно можна й треба було цифровізувати! Це сьогодні і здійснює Міністерство цифрової трансформації. Проходження прохідних, надання державних послуг, взаємодія структур місцевого й державного управління з мешканцями міста, району, об’єднаної територіальної громади, робота з петиціями, громадськими слуханнями – усе це має стати оптимально швидким та ефективним.
Переконаний, що за держсектором потягнуться й інші сфери.
Першим у цифру піде малий бізнес, і це відкине безліч «чому?» і «навіщо?», які сьогодні виникають у нас буквально повсюди.
З нетерпінням чекаю того часу, коли зможу легко та зручно розплачуватися в маршрутках і магазинах біля будинку та робити багато інших «цифрових» речей, які сьогодні нереальні.
Україна більше не може ігнорувати глобальну цифровізацію. Ми мусимо поспішати – світ стрімко розвиває та щодня вдосконалює цифровий досвід кожної людини. На легковажне ставлення до глобального тренду просто не залишилося часу.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
