З лабораторії – в життя: як Україні опанувати трансфер технологій
І чому можна повчитися в Ізраїлю
У 1970-х ізраїльські дієтологи забили на сполох: громадяни, переглядаючи ТВ-серіали, зловживали солоним печивом та чипсами – некорисним, калорійним та жирним їстівним. Тож у 1973 році розв’язувати проблему взялися два професори сільгоспфакультету Єврейського університету у Реховоті – Нахум Кейдар та Хаїм Рабинович. Вони мріяли про створення «помідорів для ТБ» – овочів, які можна споживати всією сім’єю під час перегляду серіалів.
Професори впродовж п’яти років схрещували великі садові помідори з дикими плодами та – voilà – ізраїльтяни вперше скуштували «ТВ-помідори». У країні їх ще називали «шері» (це сучасний варіант біблійного імені Сара), а в Україні їх нині знають як «чері» – смачні маленькі солодкі томати.
Але винахід так би й лишився тимчасовим надбанням у «скарбничці» університету, якби в Ізраїлі не діяла система трансферу технологій (technology transfer, далі – ТТ), коли результати університетських досліджень передаються у промисловість/бізнес, щоб бути доступними суспільству та потенційним споживачам.
Отже, за «шері» взявся Yissum – офіс з трансферу технологій згаданого вище ВНЗ та вивів їх у комерційну площину. Спочатку продукт продавався тільки в Ізраїлі, потім помідори підкорили італійців, далі – європейців та всіх, хто у харчуванні віддає перевагу овочам.
Як цей досвід може використати Україна, аби не пасти задніх у царині ТТ, спеціально для Mind розповідає Анна Жарова, СЕО компанії «Ізраїльсько-український альянс».
Що таке technology transfer?
Сама концепція ТТ народилася ще у 1925 році в Університеті Вісконсину. Ідею швидко підхопили в Ізраїлі. Історія з «Шері» (а також з протипухлинним препаратом «Доксил» та ліками проти хвороби Альцгеймера «Екселон») – ідеальна ілюстрація, як ефективно ця методика прижилась у згаданій невеликій державі. У ній будь-які потенційно успішні академічні дослідження і винаходи можуть комерціалізуватись та стати основою для нових бізнесів. І все це – в руках спеціалізованих офісів, які наразі є в майже кожному університеті країни.
Усе починається з місцевих університетів, які оперують суттєвими дослідницькими бюджетами. Приміром, на початку 2018 року бюджет «Technion» (Ізраїльського технологічного інституту) сягав $90 млн (порівняйте із $1,5 млрд Массачусетського технологічного інституту, MIT).
Ці дослідницькі ресурси дозволяють студентам та викладачам попрацювати над своїми ідеями та, якщо все виходить, покласти їх в основу власних невеликих підприємств, так само як і використовувати можливості університету для реалізації амбітних цілей, створення винаходів чи перевірки й тестування ідей.
Чим корисний досвід Ізраїлю?
Ізраїль відповів на питання «Як поєднати академіків та підприємців?» створенням так званих «офісів трансферу технологій» – комерційних компаній, які опікуються технологіями та винаходами у ВНЗ, формують з них готовий до пропонування продукт та продають стартапам або зрілому бізнесу (і ізраїльському, і іноземному).
Компанія ТТ Єврейського університету в Єрусалимі Yissum цією справою займається вже 56 років і за цей час здобула світову репутацію. Це одна з двох провідних компаній ТТ у країні, друга – заснована у 1959 році YEDA Technology Transfer при Науково-дослідному інституті ім. Вейцмана (ці компанії посідають III та II місця у світі відповідно).
Найчастіше до ТТ приєднуються спраглі на швидкий розвиток стартапи. Їх амбітні команди, маленькі бюджети та нуль бюрократії роблять справжні дива. Вже після того як стартап «перетравив» технологію/винахід та представив світові свій MVP (minimum viable product, «мінімально життєздатний продукт»), її/його купують великі компанії, готові вкладатись у не надто ризиковані технології або використовувати винаходи для створення продуктів та послуг.
Налагоджена система роботи ТТ дає фантастичний результат: тільки Yissum може похвалитись понад 10 000 технологічними патентами, понад 900 ліцензіями та 125 виокремленими компаніями (спін-офф), включно з OrCam та BriefCam. Офіс співпрацює з такими велетнями, як Google, J&J, Novartis та Merck. Що ж стосується виручки, то у продажах інтелектуальних прав Ізраїль поступається лише величезним Сполученим Штатам.
Зрештою, в Ізраїлі продажі комерційно привабливих технологій йдуть настільки успішно, що Каліфорнійський (UCLA) та Гарвардський університети наймають досвідчених ізраїльтян для управління власними офісами ТТ. До Yissum звертаються інші університети, які хочуть навчитися комерціалізації досліджень.
А як справи в Україні?
На жаль, досі не доводилося чути, щоби якийсь закордонний ВНЗ користувався досвідом українських управлінців у сфері трансферу технологій. Треба шукати глибинні причини цього факту – повільний розвиток сфери ТТ в Україні через низьку залученість учасників екосистеми.
За відповідними даними МОН (на основі інформації від 678 підприємств, установ та організацій), діяльність у сфері ТТ здійснюють лише 18,7 % або 127 з них, у тому числі 17 заклади вищої освіти.
З хороших новин: за наданою інформацією, протягом 2020 року (відомості за 2021 рік наразі не оприлюднені) укладено 1809 договорів про ТТ, що на 2,3 % менше, ніж минулого року. Однак прибуток, отриманий від цих домовленостей, становить 214,43 млн грн, що на 72,43 млн грн (тобто на 33,8 %) більше, порівняно з попереднім роком.
Крім цього, доступні цифри і про самі технології, які тепер можна знайти у базі даних. Ми маємо 14074 готових до виходу в світ технологій та винаходів, причому з яких 8602, на які оформлені майнові права та 2217 технологій.
Як покращити ситуацію?
«Вистрілити» можуть технологічні кластери, де Україна de facto могла би показати кращі результати та створювати додаткові блага для світу у сферах біотехнологій, MedTech, блокчейну, кібербезпеки і т.д. Імпорт готових, апробованих рішень здатний скоротити час на подолання технологічної несучасності українських підприємств. Вимагати цього може не лише місцевий бізнес, який виграє від швидкого доступу до технологій, але й самі університети.
Деякі ВНЗ вже проявляють ініціативу: приміром, Одеський національний медичний університет (ОНМедУ) проініціював триденний семінар спеціалістів з Yissum разом з Альянсом та за підтримки Посольства Ізраїлю в Україні. Під час заходу говорили передусім про те, як Україні апробувати ізраїльський досвід комерціалізації академічних досліджень.
Безумовно, успіх Ізраїлю – «країни стартапів» – нереально здобути шляхом «copy & paste». Кожну процедуру необхідно адаптувати. Але вже зараз вимальовується необхідність створення пілотного проєкту на базі університету, що, безсумнівно, стане моделлю до реплікації.
До Yissum звертаються університети з різних країн світу, і колаборація цієї компанії з українськими ВНЗ свідчить про нову тенденцію – українська «академія» дозріла до змін. Наприклад, ОНМеДУ, КПІ та Київський національний університет будівництва і архітектури могли би стати ідеальною колискою для посилення цього тренду, адже саме там мають народжуватись проривні технології для блага суспільства та бізнесу.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
