Крипта в законі: що зміниться після ухвалення закону «Про віртуальні активи»

Днями Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи» з пропозиціями президента (законопроєкт №3637). Які правила запроваджує новий нормативно-правовий акт і які податки очікують на власників криптовалюти, розповів Mind керуючий партнер юридичної компанії Icon.Partners Вячеслав Устименко.

Що ухвалили та про що «забули» законодавці – у матеріалах Mind «Кава за крипту? або Коли чекати на легалізацію віртуальних активів» і «Не все відразу: чому президент ветував закон про віртуальні активи».

За даними платформи CoinGecko, у світі 12 657 криптовалют із капіталізацією $2 трлн. Зростання ринку привело до того, що країни ухвалюють спеціальне законодавство про криптовалюту. Україна не є винятком.

Як регулюється криптовалюта сьогодні?

До 2021 року спеціального законодавства не було. Деякі закони лише частково регулювали цифрові активи. Закон «Про запобігання корупції» зобов'язав декларувати крипту, а закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів...» дав визначення віртуального активу, а також вніс постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, до переліку суб'єктів фінансового моніторингу.

Без спеціального законодавства податки з криптовалюти стягують за загальними правилами.

Оподаткування для фізичних осіб (ФО): якщо ви просто володієте криптовалютою, сплачувати податок не обов'язково, пПодатки нараховуються в разі отримання прибутку від крипти.

Оподаткування для фізичних осіб-підприємців (ФОП): ФОП 2-ї та 3-ї групи єдиного податку (ЕН) та криптовалюта – питання неоднозначне.

Окремих КВЕДів для операцій із криптою немає. Лист Держстату 2018 року № 14.4-09/435-18 визначає такі КВЕДи для операцій із криптовалютою:

• майнінг – 64.19 «Інші види фінансового посередництва»;
• торгівля (обмін) криптовалютами – 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

Є лист Держстату 2011 року № 14/3-12/636, за яким наведені КВЕДи не належать до фінансового посередництва, а отже, дозволені на єдиному податку.

Оподаткування для юридичних осіб (ЮО): немає переліку документів, що підтверджують придбання та продаж криптовалюти. Криптовалюта не підлягає амортизації (вирахування витрат), тобто податок повинен сплачуватись із загальної суми доходу, а не з прибутку. Податковим кодексом не передбачено звільнення від ПДВ під час продажу криптовалюти, а отже, у продавців виникають податкові зобов'язання сплати ПДВ. У таких умовах прагнення бізнесу платити податки наближається до нуля.

Що зміниться після набуття чинності новим законом?

Закон визначає права й обов'язки учасників ринку віртуальних активів, встановлює основні засади державного регулювання та повноваження ключових органів.

Криптовалюта – не гроші: обміняти чи заплатити нею за товар на території України тепер не можна.

Учасників ринку ділять на 3 категорії:

• резиденти, які здійснюють операції у власних інтересах (фізособи, фізособи-підприємці на загальній системі, фізособи-підприємці на спрощеній системі та юридичні особи);
• біржі, які здійснюють операції на користь третіх осіб (тільки юрособи);
• нерезиденти, якщо вони включили до договору про купівлю-продаж крипти пункт про застосування українського права (фізособи та юрособи).

Види віртуальних активів:

• незабезпечені – активи, які є самі собою (Bitcoin);
• забезпечені – активи, забезпечені грошима, майном, майновими правами, які дають право вимагати такі активи (NFT-токени);
• фінансові – активи, забезпечені цінними паперами або гривнею (сек'юріті-токени та стейбл-коїни).

Закон встановлює мінімальний статутний капітал бірж: від $42 000 для резидентів до $21 0000 для нерезидентів.

Документ також визначає вичерпний перелік видів діяльності бірж:

• зберігання та адміністрування віртуальних активів або їх ключів;
• обмін;
• переказ;
• посередницькі послуги (брокерство).

Учасники ринку отримають право на судову та інші засоби захисту своїх прав.

Криптовалютні біржі зобов'язані регулярно подавати звіти до держорганів та розкривати інформацію про своїх власників.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку – основний регулятор ринку. Вона видаватиме біржам ліцензії, вестиме реєстр і збиратиме звіти.

Фінмоніторинг ринку віртуальних активів відбуватиметься відповідно до рекомендацій FATF (Міжнародна організація боротьби з відмиванням грошей). Рекомендації містять міжнародні стандарти, яких держави мають дотримуватись. Останні зміни до Посібника з роботи з цифровими активами та віртуальними валютами FATF ухвалила в жовтні 2021 року.

Чи достатньо ухваленого закону для регулювання сфери?

Верховна Рада ухвалила закон про криптовалюту та підтримала доопрацювання від президента. Залишилося внести зміни до Податкового кодексу України, які зараз активно обговорюють у комітетах парламенту. Планують таке:

Тобто, як ФО, ви самі декларуєте отриманий за рік прибуток (різниця між доходом і документально підтвердженими витратами) та сплачуєте податок.

Юрособи подають податкову декларацію і рахують податки самі. Біржі платять 5% за умови, що отримують дохід лише від операцій із криптою та від курсової різниці.

Чи потрібні законодавчі зміни?

Переваги врегулювання криптосфери є очевидними, і новий закон зробив величезний крок у цьому напрямку. Щоб ці переваги були реальними, уряду варто звернути увагу на такі моменти.

Учасники ринку зможуть захистити свої права в суді. Чи буде такий захист ефективним до реформи судової системи? Як бути з бюрократією і корупцією?

Країна отримує іноземні інвестиції та додаткові податкові надходження до бюджету. Чи зможуть національні біржі конкурувати з іноземними? Як учасники ринку декларуватимуть активи? Як інвесторам довести податковому органу, за скільки, де та коли вони купили крипту? Як документально підтвердити витрати?

Необхідність спеціального законодавства для криптосфери безумовна. Потрібні чіткі та зрозумілі норми, прості процедури, які працюватимуть на практиці.

Водночас частина ринку все ще не врегульована. Для інвесторів залишається альтернатива виводити гроші поза біржею (безпосередньо і через трейдерів), а отже, без декларування та сплати податків. Чи відстежуватимуться такі операції? Як? Чи варто переходити на нову систему чи вигідніше, як і раніше, залишатися в тіні? Питання ризиків і відповідальності. Ключову роль у такому рішенні відіграє фінальна версія податкових змін, процедури доступу до ринку й те, як ухвалені норми покажуть себе в українських реаліях.