Не все одразу: чому президент ветував закон про віртуальні активи

Не все одразу: чому президент ветував закон про віртуальні активи

І що ще не врахували законодавці в рамках «легалізації крипти»

Не все одразу: чому президент ветував закон про віртуальні активи
Фото: pixabay

Президент Володимир Зеленський на початку жовтня повернув без підпису закон про віртуальні активи (ВА), який Верховна Рада ухвалила 8 вересня 2021 року (законопроєкт №3637). Народні обранці мають повторно розглянути документ із пропозиціями голови держави. Що саме пропонує змінити президент і чи відбудеться легалізація криптоактивів в Україні, розповіла Mind адвокат, керівник практики податкового та митного права АО «Вдовичен та партнери», к.ю.н. Марія Золотарьова.

У вересні 2021 року Верховною Радою прийнято проєкт закону про віртуальні активи № 3637 від 11 червня 2020 року. Навряд чи його можна було назвати революційним, швидше це намагання держави дати «дозволене зелене світло» віртуальним активам в Україні, обіг яких фактично існує, але поза межами правового поля. Біткоїни дарують, купують, використовують у злочинних схемах і навіть декларують.

За даними інформаційного ресурсу Опендатабот, у деклараціях держслужбовців за 2020 рік було зазначено46 351 біткоїн (станом на 5 квітня 2021 року це майже 75 млрд гривень). У світі ж з легалізацією криптовалюти все виглядає не так однозначно. Так, у вересні 2021 року Сальвадор першим визнав біткоїни офіційним платіжним засобом. Водночас Китай оголосив незаконними всі криптовалютні операції та анонсував заборону майнінгу в усій країні.

Що пропонує змінити в законі президент

У жовтні 2021 року президент повернув до ВР на повторне читання законопроєкт з пропозиціями, які стосувались переліку державних органів, що мали стати регуляторами ринку віртуальних активів. Так, законопроєкт передбачає, що регулювання ринків ВА здійснюється Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), а також новим спеціально створеним органом центральної виконавчої влади.

Основним завданням наведеного спецоргану передбачається видача дозволів на надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів та фактичне адміністрування Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів. За позицією очільника держави, створення цього нового органу є недоцільним, оскільки потребує значних видатків із бюджету.

Які норми також потребують врегулювання

Погоджуючись з позицією щодо передчасності створення нового спеціального органу для ринку ВА, дозволимо собі висунути низку зауважень до законопроєкту з урахуванням наданих пропозицій, що дозволить, на наш погляд, удосконалити його зміст.

Так, запропоновано, що державне регулювання у сфері обороту віртуальних активів у межах своїх повноважень здійснюють два державних органи: Нацбанк (стосовно віртуальних активів, що забезпечені валютними цінностями (ЗВА (ВЦ)) та НКЦПФР (стосовно інших ВА). Поряд із цим визначено, що оборот на території України віртуальних активів, крім ЗВА (ВЦ), здійснюється в порядку, встановленому НКЦБФР, стосовно ЗВА (ВЦ) – в порядку, передбаченому НБУ.

Тепер до головного: що ж мається на увазі під «оборотом віртуальних активів» за задумом авторів законопроєкту? Це всі правовідносини, які стосуються ВА, що виникають між учасниками цього ринку, а також між ними та державою. Досить розмите розуміння основного терміну законопроєкту.

Без особливого занурення в теорію права зазначимо, що ані НБУ, ані НКЦБФР не можуть врегулювати своїми «порядками» всі наявні правовідносини, які стосуються тих чи інших віртуальних активів. Це є концептуально неправильним підходом, необхідно точно визначитися з основним по суті поняттям «оборот віртуальних активів», яке має врегулювати законопроєкт.


Не на краще, якщо говорити про якість цього законопроєкту, є відсутність чіткого розуміння, у якому порядку відбуватиметься співпраця між НБУ та НКЦБФР як регуляторів ринку ВА. Посилання в законопроєкті на те, що «Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національний банк України зобов’язані співпрацювати згідно з положеннями цього закону», не додає конкретики, і при цьому законопроєкт не встановлює чітких механізмів координації діяльності державних органів на відповідному ринку.

Які зміни варто внести першочргово

Тепер про «болюче» – контроль за виконанням законодавства про ВА. І знову тут відсутня конкретика. У законопроєкті передбачено принаймні сім видів фінансових санкцій за порушення законодавства про віртуальні активи. Наприклад, останні передбачені за неподання або подання не в повному обсязі постачальниками послуг, пов’язаних з оборотом ВА, звітності та інформації та/або подання недостовірної інформації.

Однак відповіді на запитання, як НКЦПФР здійснюватиме контроль за дотриманням законодавства, законопроєкт не надає.

Хоча, якщо говорити про Нацбанк законопроєкт передбачає, що НБУ проводить планові та позапланові інспекційні перевірки постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ЗВА (ВЦ).

Як потрібно врегулювати ринок ВА

Вважаємо, що держава не відмовиться від запровадження державного регулювання ринку ВА. І при повторному читанні в парламенті буде збережена основна ідеологія законопроєкту – розглядати віртуальні активи як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість і виражене сукупністю даних в електронній формі, та заборонити використовувати їх як засіб платежу на території України. Проте запорукою того, що ринок ВА запрацює в Україні в правовому полі, і буде належне правове регулювання, що має забезпечити:

  • чітку та однозначну термінологію;
  • зрозумілі «правила гри» держави з учасниками ринку;
  • адекватний контроль за ринком,
  • заходи відповідальності за виявлені порушення на ринку ВА.

Інакше маємо ризик напрацювати нормативно-правові акти, що ніколи не запрацюють «у темряві» за  відсутності охочих. На жаль, законопроєкт у цьому відношенні є «сируватим».

Законопроєкт не запрацює доти, доки держава не визначиться з одним із основних інтересів, що закладено в його основу: скільки податків держава бажає отримати від учасників ринку віртуальних активів.

На сьогодні на розгляді Верховної Ради України перебуває проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо оподаткування операцій із криптоактивами № 2461 від 15 листопада 2019 року. Є вагомі підстави передбачати, що зазначений законопроєкт № 2461 буде суттєво доопрацьований, однак із збереженням запропонованого підходу до оподаткування податком з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій із продажу віртуальних активів для фізичних осіб.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті