Стягнути з ворога: як бізнесу подати до суду на рф і виграти справу

Багато компаній втратили товари, приміщення, техніку через розв'язану проти України війну. І тепер вони можуть подати на росію до українського суду з вимогою відшкодувати завдані їхньому бізнесу збитки. І це – гарна новина. Погана полягає в тому, що доведеться докласти зусиль. Які нюанси слід врахувати, спеціально для Mind пояснює аудитор, партнер, Crowe Erfolg ASIS, ACFE, ASCP Артем Ковбель.

Детально про характер шкоди і як її обрахувати, читайте у матеріалі «Відшкодування збитків бізнесу внаслідок війни: міф чи реальність».

П'ять етапів підготовки

Є таке поняття як «суверенний імунітет» або, інакше кажучи, непідсудність однієї держави органам влади іншої. Тому, якщо хтось, наприклад, хотів подати до суду на тих самих рашистів в Україні, потрібно було отримати згоду самої рф. А тепер цього не потрібне.

Конституційний Суд України, по суті, скасував суверенний імунітет рф своїми постановами, ухваленими після розгляду двох судових справ: №308/9708/19 та №760/17232/20-ц.

Завдяки цьому стало можливим не лише подати до українського суду на країну-агресора, а й виграти справу. Для цього слід пройти п'ять етапів підготовки. Сюди входять:

     1. Підготовка документів, що підтверджують право власності

Позивач має повною мірою переконати суд, що володіє активами на території України. Для цього потрібно пред'явити:

• статут компанії;
• документи на право власності рухомим / нерухомим майном;
• документи, що підтверджують володіння зіпсованими під час обстрілів / бойових дій / мінування товарами чи обладнанням (наприклад, договір купівлі-продажу цих товарів / обладнання, акти приймання-здачі тощо).

     2. Збір документів, що підтверджують завдану шкоду

Фото: depositphotos.com

Насамперед це, звичайно ж, фото- та відеоматеріали, що демонструють пошкоджені активи, а також показання свідків. Але це лише поверхня айсбергу. Ваше завдання – довести, що шкода була завдана саме діями країни-агресора, а отже, потрібно збирати докази, які підтверджують пряму її причетність. До таких доказів, серед іншого, належать:

• висновки експертів щодо причин руйнувань;
• довідки ДСНС, що підтверджують факти руйнувань, заходи щодо розмінування тощо;
• свідоцтва Торгово-промислової палати про форс-мажор.

Подібні документи підтверджують завдання прямих збитків підприємству. Але, крім прямих, є ще непрямі збитки, чи так звана втрачена вигода. До неї належать доходи та інші блага, які компанія могла б отримати зараз, але не отримала, тому що її нормальна діяльність була порушена втручанням зовнішніх факторів.

До документів, що підтверджують упущену бізнесом вигоду, належать:

• аудиторський висновок за поточний рік і попередні – для порівняння рівня доходів до початку масштабного вторгнення та після нього;
• витяги з банківських рахунків – теж за минулі роки та за поточний;
• аудиторська оцінка обсягу втраченої вигоди;
• договори на постачання, закупівлю, продаж та інше на 2022-й і наступні роки (якщо такі були) як підтвердження зірваних через напад рф угод і планів;
• документація, яка підтверджує, що товари у власності компанії були законтрактовані.

Якщо ці дані не надати – суд все одно попросить їх пред'явити і навіть може призначити проведення додаткових експертиз. Отже, весь процес судового розгляду може затягтися. Тому краще підготувати всі необхідні папери відразу.

     3. Розрахунок збитків

Головна проблема тут – як розраховувати збитки. За якими формулами, критеріями, підходами? Щодо цього українські законодавці ще в перші місяці масштабної війни екстрено розробили три документи:

1. Постанова №326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації».
2. Постанова №380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухливе майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації».
3. Наказ Міністерства розвитку громад та територій України №65 від 28.04.2022 № 65.

Кожен із трьох документів не є повною методикою з докладною відповіддю на всі запитання – таку методику Україна ще має ухвалити. Її проєкт уже працює, з ним навіть можна ознайомитися на сайті Міністерства економіки.

Але в документах, зазначених вище, намічені певні кроки та підказки, які точно мають бути виконані, щоб суд визнав надані розрахунки завданих розмірів збитків як дійсні. Наприклад, постанова №326 містить показники для оцінки збитків, а постанова №380 описує механізми збору й подання інформації про отримані збитки.

     4. Складання судового позову проти рф

Розглядають такі позови господарські суди за місцем реєстрації підприємства, яке зазнало збитків. Якщо це – тимчасово окупована територія, то позов пред'являється до господарського суду із зміненою територіальною підсудністю.

Будьте готові до сплати податку на судовий збір, він встановлений у розмірі 1,5% від суми, зазначеної в позові. Але в будь-якому разі кінцева сума не повинна перевищувати 868 650 грн. Можна також клопотати до суду про звільнення від сплати судового сбору в разі, наприклад, якщо бізнес постраждав настільки, що перебуває на межі виживання й не має потрібного обсягу фінансових коштів.

Що робити, щоб виграти справу?

Щоб висновок суду був на вашу користь, потрібно довести три факти:

а) завдану шкоду (тобто наявність знищених / вкрадених / тією чи іншою мірою пошкоджених нерухомості, транспорту, обладнання, без яких позивач не здатний генерувати доходи та прибуток);

б) неправомірність завданих збитків;

в) взаємозв'язок між завданою шкодою та її неправомірністю (інакше кажучи, треба довести, що шкоду викликали незаконні дії відповідача, які не мають під собою жодної підстави).

     5. Складання заяви про визнання рішення суду України в інших країнах

Це важливий момент. Таке визнання дозволить підключити європейські правові механізми для додаткового тиску на країну-агресора з метою в той чи інший спосіб списати компенсацію. Як цього досягти? Найлегше – через Польщу.

Річ у тім, що між Україною та Польщею підписано договір про правову допомогу. Через нього можна досягти визнання рішення суду України в Польщі. А Польща є повноправним членом Європейського Союзу, і на неї поширюються дії різних правових механізмів цього самого Європейського Союзу. Наприклад, Брюссельська конвенція, яка передбачає примусове виконання судових рішень у країнах ЄС.

Звичайно, є ризик, що в ЄС відмовляться визнавати рішення судів України й зобов'язувати рф виплачувати компенсації, якщо побачать у цьому якусь шкоду своїм інтересам – політичним, економічним чи якимось іншим. До цього потрібно бути готовим, хоч така ймовірність залишається низькою.

До того ж, якщо рф наважиться приєднати окуповані українські території, це лише посилить її відповідальність і зміцнить право позивача на компенсацію. Такі прецеденти вже були після окупації Криму. Так, щодо позову Everest Estate LLC проти рф європейські суди визнали, що Крим перебуває під фактичним контролем рф, а отже саме на ній лежить відповідальність за компенсацію збитків. У рамках виконання рішення суду було накладено арешт на власність ВТБ банку та Сбєрбанку, і в такий спосіб позивач отримав свою компенсацію.