Фрод не пройде: Як протистояти внутрішньому шахрайству в бізнесі
Як вести бізнес, щоб не потрапити на вудку фрода. Як вивести внутрішніх шахраїв на чисту воду.
Згідно зі свіжою статистикою Асоціації сертифікованих експертів з шахрайства, у розвинених країнах Заходу компанії через внутрішні шахрайські схеми та неохайний менеджмент щорічно втрачають до 5% річної виручки. А в країнах із перехідною економікою, де більша частина бізнесу має проблеми з прозорістю обліку, ця цифра може часом доходити до неймовірних 100% від офіційної річної виручки. Так, саме виручки не прибутку.
В Україні ситуація ще неоднорідніша: з одного боку, «дочки» великих міжнародних холдингів прагнуть всіляко «олюднити» бізнес-механізми, наблизивши їх до західного ідеалу, а з іншого – у місцевих підприємців середньої руки надто свіжі в пам'яті приклади вільного трактування норм законодавства та звичка ловити рибу в каламутній воді.
При цьому виклики воєнного часу ще більше загострюють протистояння цих двох парадигм. Як вести бізнес, щоб не потрапляти на вудку фроду (від англ. Fraud – недобросовісні дії), якими методами можна вивести на чисту воду нечистих на руку партнерів і які нові «сценарії» шахрайства тепер входять у моду, спеціально для Mind роз'яснює аудитор, партнер Crowe Erfolg ASIS, ACFE, ASCP Артем Ковбель.
Розглянемо кілька найбільш яскравих і показових кейсів.
Прибуток в обхід співвласника
В одному з розслідувань, проведених автором цього матеріалу, партнери в бізнесі (надання в оренду комерційних площ) отримували половину прибутку «у валізах», не проводячи транзакції в офіційному обліку. Ба більше, один із партнерів навіть не знав про такі розрахунки. Але підозрював недобре, оскільки жодного разу не отримав дивідендів від своїх вкладень.
Перше правило форензик говорить: «Щоб знайти й викрити несумлінні дії, слідуйте за готівкою». Друге правило уточнює: «Готівка липне до рук несумлінних індивідів».
Цей факт з'ясувався за підсумками проведеної процедури ghost buyer (від англ. – таємний покупець), у межах якої були опитані компанії, що орендують площі в цьому об'єкті комерційної нерухомості.
Незаконне відчуження активів
Згідно зі свіжим звітом ACFE (Report to the nations – 2022), у 86% випадків недобросовісні дії здійснюються за допомогою незаконного відчуження активів. Ось чому практично в кожному проєкті форензик потрібно проводити інвентаризацію, щоб визначити, чи всі активи на місцях.
Наприклад, в одному з проєктів, при проведенні інвентаризації великої дистриб'юторської компанії, власник не дорахувався скриньок для заморожування продуктів, оскільки вони були просто списані та продані за кеш відповідальними особами.
У 9% випадків схеми з незаконного відчуження активів завдають найменшої шкоди порівняно з іншими типами шахрайських схем.
Маніпуляції з фінзвітністю
Фрод, який завдає найбільших збитків компаніям по всьому світу, – це маніпуляції з фінансовою звітністю. Саме спотворення фінзвітності призводить до найбільших втрат у компаніях.
Так, в одному з кейсів, який мені доводилося розслідувати, СЕО занижував реальний фінансовий результат, штучно збільшуючи витрати компанії шляхом закупівлі сировини в пов'язаної особи, підконтрольної особисто йому.
А в іншому випадку менеджмент обманював власника, кажучи, що в компанії фінансовий результат вищий, ніж є насправді. І виплачував йому дивіденди за кредитні гроші, завдаючи тим самим непоправної шкоди бізнесу.
Махінації з криптовалютами
У 8% кейсів по світу до схем фродів залучені криптовалюти. Взагалі, крипта вже досить часто використовується зловмисниками для моментального переміщення ліквідності з одного кінця світу в інший.
Приблизно в половині випадків криптовалюти використовуються для дачі хабарів; а ще в 43% – як інструмент конвертації вкрадених активів.
Так, в одному з останніх кейсів, які довелося розслідувати, СЕО вивів за межі компанії велику суму грошей. А саме, перетворивши її на USDT, вивів через низку гаманців і так звані міксери, які дроблять операції для заплутування слідів, щоб не знайти відправлених грошей.
Як вивести внутрішніх шахраїв на чисту воду?
Відповідно, знову ж таки, звіту ACFE, у 42% випадків про наявність фрода в компанії повідомляли так звані донощики (англ. – whistle blowers). До речі, у західних компаніях прийнято заохочувати донощиків, де бюджетуються цілі гонорари. Так компанії формують політику нетерпимості до різноманітних недобросовісних дій.
Подібний підхід виправданий, адже дозволяє одразу:
- зміцнити внутрішньокорпоративну культуру, що робить компанію в особі її співробітників ефективнішою;
- мінімізувати фрод-фактор, що дозволяє компанії не втратити активи у тому чи іншому їх вираженні;
- скоротити ймовірність зовнішніх ризиків, як-от погіршення компанії (англ. – company's goodwill), що для публічних бізнесів загрожує падінням капіталізації; прихід правоохоронних органів із перевірками щодо податкових ухилень тощо;
- уникнути проблем із доступом до отримання фінансування від банківських установ.
А в організаціях із відсутньою гарячою лінією (англ. WBS – whistle blowing system), середній період ідентифікації фродів був довшим, а їхній середній розмір – більшим, на відміну від організацій, у яких така система була.
Чому так відбувається?
Вважаю це парадоксом корпоратизації. Невід'ємна частина корпоратизації будь-якої компанії – налагодження та відбудова бізнес-процесів, чіткий розподіл обов'язків між менеджерами, побудова системи внутрішніх контролів, частиною якої є система compliance – KYC – risk matrix system та низка інших систем контролів.
З одного боку, таке структурування бізнесу робить його більш ефективним, безпечним, знижує ризик корупційних схем і несумлінних дій. Але з іншого – воно ж і розслаблює власника, знижує його пильність. Адже власник думає, що все працює, забуваючи про те, що процесами керують люди, а не роботи. Там, де є люди, є емоційна складова. А де є емоційна складова – є нераціональні вчинки. Де є нераціональні вчинки – там є і буде фрод.
Важливо не забувати про це й не покладатися на налагоджену внутрішню екосистему контролю, а хоча б раз на рік залучати фахівців ззовні для свіжішого погляду. Як, наприклад, принцип чотирьох очей (англ. – 4 eyes principle), в рамках якого один фахівець перевіряє іншого, мінімізуючи таким чином ризик помилки.
Що важливо врахувати українському підприємцю?
Висновок №1: бізнес у розвинених країнах, борючись із шахрайством, сподівається на внутрішню екосистему безпеки, дуже рідко залучаючи фахівців ззовні. Країни з перехідною економікою, навпаки, найчастіше, через відсутність особового штатного складу фахівців із безпеки, користуються послугами зовнішнього провайдера.
Висновок №2: не забувайте про свіжий погляд і не попадайте на феномен корпоратизації.
Висновок №3: пам'ятайте, що фроди є в кожній компанії незалежно від її розміру та регіону. Питання лише в обсягах вкрадених сум. Також пам'ятайте, що регулярні комплексні перевірки допомагають мінімізувати фрод-фактор у компаніях і не дозволити зловмисникам відібрати бізнес.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
