Спати спокійно: які шахрайські схеми здатен виявити форензик

Останнім часом дедалі частіше спливає інформація про шахрайські схеми, до яких вдаються нечисті на руку шукачі легкої поживи. У низці випадків йдеться про суто віртуальні оборудки – криптовалютні махінації, фішинг тощо. Але старий-добрий «схематоз» теж нікуди не подівся. Виведення коштів компанії на підставних осіб так само популярне, як і 20 років тому. Артем Ковбель, старший партнер Vigilant Forensic Boutique, член наглядової ради Global Spirits, ТМ «Хортиця», спеціально для Mind на прикладах розповідає, з чого складаються такі схеми і як їм протистояти.

Абсолютна більшість схем фінансового шахрайства реалізується за типологією «дерева шахрайства» (англ. – fraud tree): незаконне відчуження активів – незаконне спотворення фінансової звітності – корупція. І в контексті «трикутника шахрайства» (англ. – triangle of fraud): сприятлива можливість – мотив – виправдання.

Розглянемо три кейси фінансового шахрайства, з якими автор цієї статті зіткнувся у своїй практиці за останні два місяці.

Кейс #1: «Менеджер-нахаба»

Клієнт: одна з найбільших міжнародних ритейлових мереж в Україні.

Винний: один із топменеджерів компанії, що пропрацював у ній понад 10 років.

Завдані збитки: близько 22 млн грн.

Схема: виведення коштів за допомогою безтоварних операцій на пов'язаних осіб, зареєстрованих на родичів; далі з пов'язаних осіб – на податкові ями (ст. 205 Кримінального кодексу) з метою конвертації коштів у готівкову форму.

Покарання: винного звільнено з компанії за ст. 41 КЗпП – за втрату довіри; порушено кримінальну справу згідно зі ст. 191 КК України – привласнення або розтрата майна з використанням службового становища. Санкція – до п’яти років позбавлення волі.

Причина виникнення недобросовісних дій. Згідно з «трикутником шахрайства» спрацювали всі три його грані – «наявність сприятливої можливості», а саме: при тендерних закупівлях не спрацювала система внутрішніх контролів у частині аналізу контрагентів на предмет пов'язаності. Також закупівлі не були проведені відповідно до процедури. «Мотив» – людська жадібність. «Виправдання» – у межах виконання договорів підряду не було жодного штрафу з боку контролюючих органів, отже (за логікою учасників схеми) гроші витрачені правомірно.

Короткий висновок: абсолютно завжди розбирайте витрати своєї компанії «на молекули». Вимагайте в менеджерів первинну документацію (договори, акти, рахунки, результати роботи в письмовому вигляді), аналізуйте ринковість операцій при купівлі товарів і послуг, перевіряйте за допомогою процедури KYC контрагентів, яким платите гроші.

Кейс #2: «Бухгалтер-марнотрат»

Клієнт: найбільша компанія України в нафтогазовій галузі з багатомільярдною річною виручкою.

Підозрюваний: головний бухгалтер підприємства.

Завданий доведений збиток: близько $1 млн.

Збиток, побачений у процесі аналізу: $12 млн.

Схема: відправлення великих сум із призначенням платежу «За послуги» на пов'язані особи і ФОПи, зареєстровані на родичів. Також відправлення коштів на особистий рахунок як авансові платежі та заробітну плату.

Звинувачення: ст. 191 ККУ – привласнення або розтрата майна з використанням службового становища; ст. 358 ККУ – підробка документів». Санкція: обмеження свободи до шести років у першому випадку, і до двох років – у другому. Бухгалтер – у розшуку разом із первинною документацією. Звіт форензик передано слідству в межах проведення досудового розслідування.

Причина виникнення недобросовісних дій. Шахраї подібні лідерам, про яких говорив Рей Даліо у своїй книжці «Принципи»: «Мають підвищену стійкість до стресів, оскільки їхня потреба в досягненні мети сильніша за біль, якого вони можуть зазнати в процесі». На жаль, цього разу такі «лідерські якості» були спрямовані не на благо спільної справи, а на шкоду.

Короткі висновки. Перший: паралельно з процедурою аудиту щорічно проводьте процедуру форензик. Головна відмінність аудиту фінзвітності від форензику – неповне охоплення аудитом господарських операцій, що перевіряються. Другий: частіше перевіряйте клієнт-банк і сутність платежів, звіряючи їх із затвердженим бюджетом компанії. Третій: топменеджери, які працюють в компанії понад 7–10 років, – опиняються в зоні ризику  «схематозу».

Кейс #3: «Партнери-шахраї»

Клієнт: найбільша фармацевтична компанія України.

Підозрювані: партнери в бізнесі.

Завдані збитки: близько $20 млн.

Схема: виведення коштів за межі компанії через пов'язаних осіб. А саме – купівля сировини за завищеною ціною в компанії, зареєстрованій на родичів; потім продаж цієї самої сировини за заниженою ціною в межах давальницької схеми для виробництва кінцевої продукції – також на пов'язану особу. Далі – купівля продукції в пов'язаної особи за ціною вище ринкової. (Під час перевірки у цієї юрособи не знайшлося виробничих потужностей, здатних випускати такий тип продукції, та й продукцію загалом; відповідно угоди мали характер безтоварних – фіктивних).

Далі продукція продавалася на пов'язані особи за кордоном вже за заниженою ціною. У підсумку компанія чотири рази занизила свій фінансовий результат: закупівля сировини за завищеними цінами, продаж сировини за заниженою ціною, купівля готової продукції за завищеною ціною, продаж готової продукції за заниженою ціною. Всі чотири рази трансакції проводилися на підконтрольні особи, і завжди – із втратою економічної вигоди для навмисного заниження фінансового результату компанії.

Для чого все це робилося? Щоб не було чим виплачувати дивіденди партнерам.

Покарання: ст. 190 ч. 4 Кримінального кодексу України – шахрайство в особливо великих розмірах. Санкція: позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Короткий висновок: абсолютно завжди перевіряйте своїх партнерів по бізнесу.

Загальний висновок. Вище були описані шахрайські схеми щодо незаконного відчуження активів. У всіх трьох випадках фігурувало «дерево шахрайства», оскільки воно є базисом здійснення фродів усюди та завжди. Будучи власником бізнесу, важливо пам'ятати про те, що довіряти не можна нікому, особливо коли йдеться про мільйони доларів.