Нові рейки будівництва: як міжнародні стандарти ціноутворення вплинуть на відбудову України

Нові рейки будівництва: як міжнародні стандарти ціноутворення вплинуть на відбудову України

І як працюватимуть нові правила в нових умовах

Нові рейки будівництва: як міжнародні стандарти ціноутворення вплинуть на відбудову України
Фото: Shutterstock

Міністерство інфраструктури ухвалило Методику визначення вартості дорожніх робіт та послуг. Цей документ завершує законодавчу частину реформи ціноутворення у сфері будівництва автомобільних доріг. Наступний крок – реалізація положень на практиці.

Чи на часі ця реформа в момент зупинення будівництва доріг, хто виграє від змін і як це вплине на відбудову, розповів Mind виконавчий директор Української інфраструктурної асоціації UNITE Ігор Самоходський

Чому реформа на часі?

Згідно з дослідженням Світового банку, в Україні до 1 червня 2022 року:

  • пошкоджено 8699 км автомагістралей, автомобільних доріг та інших національних автомобільних доріг; 7619 км обласних та сільських доріг; 3 млн кв. м мостів на національних автомобільних дорогах; 428 470 кв. м мостів на місцевих дорогах
  • потреба в фінансуванні відновлення доріг, за оцінками Світового банку, є найбільшою серед транспортної інфраструктури.

При цьому реалістично ми можемо розраховувати на швидке відновлення лише за наявності зовнішнього фінансування. Як заявляла президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, для максимізації впливу інвестицій у відновлення України потрібне їхнє поєднання з новою хвилею реформ.

Отже, для залучення фінансування необхідно робити реформи.

Читати також: Депутати спробували зрівняти податками первинний і вторинний ринки нерухомості. Обіцяють менше спекулянтів та довгобудів

Що саме зміниться?

Затверджена методика змінює підходи, за якими держава вимірює та оцінює майбутню вартість будівництва доріг.

Це впливає на час розрахунків, прозорість і порівнюваність цін між різними об’єктами, конкурентість закупівель.

Як працює Міжнародна система вимірювання обсягу дорожніх робіт? 

Перш за все Україна переходить на міжнародний підхід оцінки вартості проєктів – вимірювання обсягів робіт за міжнародною класифікацією (насамперед CESMM). До того такий підхід в Україні реалізовували лише МФО (міжнародні фінансові організації: Світовий банк, ЄБРР та ін.).

Українські замовники розрахували вартість через деталізовані вирахування необхідних ресурсів. Відповідні ресурсні елементні кошторисні норми (РЕКН) часто були застарілими та прив’язувалися до конкретної техніки. Ці самі розрахунки виносилися на тендер. Прив’язка до РЕКН могла звужувати конкуренцію, створювати проблеми при прийманні робіт навіть за умови належної якості результату.

Після запровадження методики українські замовники вимірюватимуть обсяги робіт. Вони виноситимуться на тендер у вигляді відомості обсягів робіт, як на закупівлях МФО. Отже, замовники перевірятимуть обсяги та якість результату робіт (замість того, щоб перевіряти, як саме ці роботи були виконані).

Як зміниться українська класифікація робіт? 

Передбачена розробка української класифікації робіт, що відповідає міжнародним підходам. Це дозволить врахувати місцеві особливості, як-от будівництво WIM-комплексів (Weigh-In-Motion: комплекс для зважування авіток під час руху) тощо.

Що це дасть:

  • підвищиться конкуренція за рахунок спрощення виходу іноземних компаній на ринок України.
  • українські закупівлі стануть більш зрозумілими для аналізу іноземними фахівцями.
  • знизяться корупційні ризики при підготовці тендерної документації та прийманні робіт.
  • спроститься відстеження та порівняння цін робіт між різними проєктами.

Читати також: Дороги життя: як триває відновлення українських автошляхів

Які ціни використовуватимуться? 

Ціни братимуть з баз даних цін і баз об’єктів-аналогів

Наразі використання баз цін при розрахунку вартості робіт не регламентоване. Методика прибирає цей пробіл. Передбачено використання прозорих баз даних цін і баз даних об’єктів-аналогів, що визначають конкретні вимоги до них.

Бази даних можуть створюватися різними суб’єктами, що полегшить порівняння та перевірку баз на адекватність наведених цін.

Тобто ціни, які використовується для розрахунку вартості робіт, братимуться з публічно доступних і регламентованих баз даних.

Також визначено, що для розрахунків беруться середні ціни з баз. Тобто чітко регламеновано, яку саме ціну слід брати до розрахунку. Раніше це не було прямо визначено.

Що це дасть:

  • з’являться прозорі та конкуруючі бази даних цін, що дозволить відстежувати ринкові ціни на матеріали;
  • при розрахунку вартості об’єкта буде точно відоме джерело цін, яке взято для розрахунку;
  • можливий вихід на ринок України іноземних постачальників послуг баз даних цін.

Що зміниться з дерегуляцією прибутку й витрат? 

Реформа прибирає такий рудимент, як регулювання кошторисного прибутку компаній. Розмір кошторисного прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат при плануванні вартості об'єкту визначатиметься як відсоток від прямих витрат.

Попереднє регулювання змушувало компанії оформлювати свою роботу так, щоб це відповідало штучним показникам. Як наслідок, реально знижувалася прозорість їхньої роботи.

Що це дасть:

  • підвищиться конкуренція завдяки виходу іноземних компаній на ринок України;
  • компанії зможуть оформлювати свої закупівлі тощо відповідно до ринкових умов.

Навіщо наводити тверді ціни в договорах? 

Методика передбачає використання виключно твердих цін. У договорі фіксується ціна з чітко визначеною вартістю робіт. Кожна робота оцінюється укрупненим показником вартості.

Що це дасть:

  • знизить ризик маніпуляцій з цінами після підписання договору та можливості для тиску на компанії при прийманні робіт.

Які ризики несе реформа?

Один із головних ризиків будь-яких фундаментальних змін – складність адаптації до них системи. Адже перейти на нові стандарти мають одночасно всі учасники ринку (замовники, проєктанти, підрядники тощо). Перехід на нові правила – це завжди стресовий процес.

З огляду на це поточні складні умови галузі, коли нові закупівлі майже не оголошуються, є оптимальними для запровадження радикальних змін.

Загалом реформа – один із тих кроків, до яких закликають нас міжнародні партнери, для збільшення довіри до відновлення та масштабного зменшення корупційних ризиків.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло