Лікарні для людей: як відновити зруйновані об’єкти медицини

Лікарні для людей: як відновити зруйновані об’єкти медицини

І як відповідати на виклики часу під час реконструкції

Лікарні для людей: як відновити зруйновані об’єкти медицини
Фото: depositphotos.com

Більше тисячі об'єктів охорони здоров'я від початку повномасштабного вторгнення в Україні зруйновано та пошкоджено. Відбудову постраждалих закладів відкладати не можна, адже медична галузь є «другим фронтом» країни. Вже існують перші проєкти з розбудови медичної системи в Україні. Вони спрямовані на оснащення та реконструкцію об’єктів інфраструктури охорони здоров’я, котрі до того ж найближчим часом будуть найбільш привабливими для інвестицій. Як отримати максимум користі від кожної вкладеної гривні та модернізувати медичні заклади з урахуванням потреб лікарів і пацієнтів, спеціально для Mind розповіла Ірина Темерко, директорка фундації надієтворення Smart Impact.

Принцип 1. Середовище теж лікує

Мета процесу відновлення полягає не в тому, щоб повернути стан «як було», а в тому, щоб скористатися можливістю та створити нове сприятливе середовище для більш ефективного лікування пацієнтів. Не потрібно перефарбовувати те, що варто знести.

Якщо ми хочемо позитивно вплинути на якість лікування, то маємо взяти комфорт лікаря та пацієнта за основу проєкту реконструкції. Дивитись комплексно на проєкти відновлення – це бачити не тільки відділення чи будівлю, а й те, що поряд. Роджер Ульріх, дослідник медичних приміщень зі Швеції, помітив, що в палатах з гарним краєвидом за вікном пацієнти одужували швидше та мали менше ускладнень.

Тому варто створювати більше просторих зон, де пацієнти гулятимуть та відновлюватимуть сили, наприклад, внутрішні двори з лавками й місцями для відпочинку.

Використання спокійних життєрадісних кольорів у дизайні,  достатнє природне освітлення, приємний краєвид за вікном – всі ці фактори допоможуть пацієнтам і співробітникам почуватись краще.

Прикладом вдалого дизайну медзакладів є Королівська дитяча лікарня в Мельбурні. Архітектурне бюро HKS Inc. створило середовище, яке виховує та лікує. Лікарня пропонує привабливі безпечні простори з ігровими майданчиками та акваріумом, що відповідають емоційним потребам пацієнтів.

Читати також: Медицина в умовах війни: як змінилася система охорони здоров’я

Принцип 2. Медики та пацієнти знають як краще

Як буде краще, зручніше та ефективніше, точно знають ті, хто працює на місцях. Ефективне планування медичних закладів вимагає міцного партнерства між медиками, пацієнтами, архітекторами, консультантами та іншими зацікавленими сторонами.

Спільні робочі групи, опитування необхідні для того, щоб дізнатись про навіть незначні дрібниці, завдяки яким робота та лікування в медзакладі стануть комфортнішими.

Найкраще проілюструє цей принцип досвід побудови ортопедичного центру Christ Hospital у Цинциннаті (США). Під час проєктування архітектурне бюро SOM тісно співпрацювало з пацієнтами, лікарями та іншим персоналом, що допомогло створити зручний для всіх простір.

Читати також: «Добробут» втратив більшість доходу, але безоплатно лікує українців у війну

Принцип 3. Право на приватність

Під час перебування в лікарні ми передаємо лікарям контроль над нашим тілом. Хоча можливість навіть мінімального вибору зменшила б рівень стресу та дозволила б пацієнтам відчувати більше контролю над ситуацією.

Людина повинна мати можливість зачинити чи відчинити вікно, знизити чи підвищити рівень освітлення в палаті, відгородитись від сусідів по палаті шторкою тощо.

Такі прості речі, як можливість отримувати допомогу в ізольованому від сторонніх очей просторі чи перевдягтися за ширмою, – це справжній акт поваги до людини, що зменшуватиме стрес від перебування в медзакладі.

Принцип 4. Функціональність складається з дрібниць

Під час проєктування варто врахувати базові, але часто неочевидні потреби персоналу:

  • мінімізація пересувань між приміщеннями;
  • легкий візуальний нагляд за пацієнтами;
  • достатня кількість розеток;
  • близькість допоміжних приміщень до функціональних зон тощо.

Ці речі не суттєво впливають на бюджет, але значно покращують швидкість та якість роботи лікарів.

Не забуваймо й про те, що медики часом залишаються на робочих місцях 24/7, тож їх варто забезпечити кімнатами відпочинку, душовими, вбиральнями та кухнею. У незручних умовах медики здатні на багато, у комфортних – майже на все.

Такі медзаклади є й в Україні. Наприклад, дитячий реанімаційний відділ в Державному інституті педіатрії, акушерства і гінекології. Наша фундація спільно з нідерландським архітектурним бюро реконструювали приміщення з урахуванням принципів, про які я розповідаю. У реанімації зробили перепланування, встановили спеціальні реанімаційні ліжка та оснащення, систему гарантованого електропостачання. Крім цього, у співробітників тепер є кімната відпочинку, кухня, ординаторська, пральня, нові вбиральня й душова.

Принцип 5. Безбар’єрність обов’язкова

Зробити медзаклад універсальним та доступним для всіх неважко, й це не вимагає шалених додаткових витрат. Безбар’єрність – це насамперед достатня ширина тротуарів і коридорів для вільного проїзду кількох інвалідних візків, низькі пороги, пандуси з невисоким кутом нахилу, стійки адміністраторів різної висоти, просторі вбиральні з поручнями, внутрішні підйомники та ліфти, маркування скляних дверей тощо.

Принцип 6. Продумана навігація на користь пацієнтам

Запізнитись на прийом до лікаря тому, що блукав коридорами лікарні, – знайома кожному історія. Тож окрім карт чи схем приміщення, будівельні та художні елементи, кольори, текстури й візерунки повинні допомагати людям швидше орієнтуватись у просторі, бо дезорієнтація – це завжди стрес.

Принцип 7. Відповідність реаліям та стандартам

Міжнародні стандарти вимагають від лікарень наявності систем аварійного освітлення, гарантованого електропостачання та систем захисту мереж електроосвітлення. Зробити медзаклад енергоефективним і скоротити експлуатаційні витрати допоможуть енергоощадні системи освітлення та медичне обладнання, а також використання систем відновлюваної енергетики.

Лікарня – це місце, де якість повітря відіграє життєво важливу роль в одужанні пацієнтів. Тому для забезпечення вільного від забруднення середовища слід застосовувати моніторинг якості повітря в приміщеннях.

Важливо також дотримуватись стандартів з якості матеріалів. Зараз існує багато будівельних матеріалів, які використовуються саме для медзакладів. Наприклад, архітектори рекомендують тераццо, HPL-панелі та вінілову плитку (LVT) через їхню довговічність, мінімальну вибагливість у догляді та універсальність дизайну.

Варто потурбуватись і про наявність облаштованих бомбосховищ, укриттів та систем сповіщення про потенційну небезпеку.

Читати також: Фарма під час війни: переорієнтація з антиковідних на кровоспинні, зруйновані склади та міграція провізорів

Принцип 8. Запозичення світового досвіду

Багато вдалих рішень уже придумані та протестовані в робочому режимі:

  • щоб забезпечити українських пацієнтів та медичних працівників сучасними медзакладами, варто скористатись досвідом українських та міжнародних проєктів;
  • працювати у партнерстві з архітектурними бюро, що мають вузьку експертизу у будівництві таких об’єктів;
  • спрогнозувати ризики та подумати, як їх нівелювати.

На власному досвіді ми зрозуміли, що світові експерти готові ділитись знаннями. Наш перелік порад для відновлення медичної інфраструктури не є вичерпним. Він  може слугувати своєрідним орієнтиром, що допоможе поставити слушні питання до власного медичного проєкту та почати рухатись у правильному напрямку.

До того ж не все вимагає величезних фінансових вкладень. Більшість принципів пропонують новий людиноцентричний погляд на базові речі – колір стін чи розташування медсестринського пункту не залежать від грошей, а лише від нашого бажання покращити життя пацієнтам і лікарям.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло