Розкрити гаманець: CRS – обмін фінансовою інформацією користувачів

28 квітня 2023 року набрав чинності закон щодо автоматичного обміну фінансовою інформацією (відповідний законопроєкт №8131). Ухвалений наприкінці березня 2023 року документ було підписано Президентом 21 квітня. Наразі новий інструмент для відстеження фінансових рахунків як українців за кордоном, так і інформування іноземних фінансових установ про рахунки в Україні досі викликає багато запитань. Яка доля очікує всіх суб'єктів, на яких розповсюджується дія закону, розповіли Mind радник AVELLUM Антон Задериголова та юристка компанії Ольга Рудевич.

Доки сили безпеки і оборони України б’ються за кожен міліметр нашої землі з російськими загарбниками, український бюджет особливо потребує додаткових фінансів для продовження боротьби та відбудови країни після нашої перемоги.

Одним із джерел наповнення бюджету можуть стати кошти non-compliant українських HNVIs та UHNVIs, які не платили чи продовжують не платити податки а Україні. Звичайно, що compliant-платники можуть бути спокійні, але їм треба зважати на те, яка інформація може потрапити в українські податкові органи з часом.

В українському законодавстві будується інфраструктура, яка дозволить ідентифікувати неоподатковані кошти й обкласти їх податками. Одним із пазлів цієї інфраструктури є автоматичний обмін податковою інформацією. І цей пазл буде додано вже в найближчому майбутньому.

Читайте також: Перший обмін податковими даними вже у 2024 році: депутати відкрили Податковий доступ до рахунків українців за кордоном

Як козаки та козачки за кордон інвестували

Деякі з українських HNVIs та UHNVIs тримають свої кошти за кордоном – це факт. Свобода руху капіталу – один з основоположних принципів ЄС. Крім того, ці кошти дуже часто поверталися саме в Україну.

Іноземний елемент зазвичай потрібен якраз для захисту від рейдерства, гарантування безпеки двосторонніх угод про захист інвестицій і можливості гнучко врегулювати відносини між партнерами шляхом підписання SHA за англійським правом.

Як ці кошти опинилися за кордоном – це предмет для іншої статті та іншої дискусії. Насправді далеко не всі «переставили» кошти з кешу в Україні на іноземний банківський рахунок за допомогою друзів чи спеціально навчених людей у буремні нульові. Значна кількість інвесторів отримували ліцензії Нацбанку й інвестували кошти за кордон до введення НБУ валютних обмежень.

Тонким місцем в цій історії досить часто ставали українські податки. Якщо коштами володіла чи володіє фізична особа й отримує доходи від bankable assets в іноземному банку, то українські податки вже одразу не можна було ігнорувати (хоча дехто, мабуть, все одно примудрявся це робити).

Респектабельні іноземні банки зазвичай запитують tax compliance confirmation від податкового радника свого клієнта. При цьому зазвичай банк приймає tax compliance confirmation лише солідного податкового радника.

Якщо коштами володіла іноземна компанія, то все наче чудово і з українськими податками усе гаразд – і їх просто не було обов’язку платити. Але після першого січня 2022 року все змінилося, оскільки запрацювали українські правила контрольованих іноземних компаній.

Україна вже приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Угода CRS).

Читайте також: Жодних підпільних мільйонерів: податківці збираються виявляти українців, які «на папері» отримують мінімальну зарплату, але при цьому тримають мільйони в іноземних банках

Як працює CRS?

Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information, далі − Стандарт CRS) – це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації про фінансові рахунки й щорічно обмінюватися такою інформацією з юрисдикціями – партнерами з обміну в автоматичному порядку.

Автоматичний обмін інформацією за Стандартом CRS відбувається в такий спосіб:

• фінансові агенти країни А – наприклад, банки, депозитарні установи, інвестиційні та страхові компанії – перевіряють і виявляють підзвітні фінансові рахунки нерезидентів;
• отримані відомості передаються податковим органам країни А;
• один раз на рік податкові органи країни А надсилають податковим органам країни В (в Україні таким органом є Державна податкова служба України) наявну в них інформацію щодо всіх резидентів країни В.

Збір, зберігання та надсилання інформації здійснюється виключно ув електронній формі, що і є запорукою швидкого й систематичного обміну.

Наразі до Угоди CRS долучилося 122 держави – зокрема, й Україна. Ба більше: Верховна Рада вже навіть ухвалила законопроєкт №8131 від 17 жовтня 2022 року, який 21 квітня 2023 року повернуто з підписом Президента. Законопроєкт вносить до національного законодавства зміни, необхідні для імплементації Стандарту CRS.

Однак, щоб автоматичний обмін за Стандартом CRS запрацював, Україна має вибрати конкретні юрисдикції, з якими вона планує здійснювати обмін. У свою чергу обрані юрисдикції теж повинні включити Україну до переліку держав, з якими вони готові обмінюватися інформацією.

Тобто самого лише приєднання до Угоди CRS недостатньо: обмін діятиме лише за умови, що обидві держави надали на це згоду.

Актуальний перелік держав – учасниць обміну можна буде знайти в розділі «Activated exchange relationships for CRS information» на вебсторінці ОЕСР.

Коли почнуться перевірки?

Перший звітний період охоплює проміжок від 1 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року.

З 1 липня 2023 року фінансові агенти мають розпочати проведення належних комплексних перевірок рахунків нерезидентів.

Надалі фінансові агенти повинні будуть подавати контролюючому органу звіт про підзвітні рахунки щороку до 1 липня.

Читайте також: Показати себе: нові правила розкриття бенефіціарів діють з початку 2023 року

Хто на радарі?

Податкові органи збиратимуть й обмінюватимуться інформацією про підзвітні фінансові рахунки нерезидентів: банківські та платіжні рахунки, рахунки в цінних паперах тощо.

До такої інформації належить, зокрема:

• ім’я (найменування) власника підзвітного рахунку, його адреса, юрисдикція резидентства, ІПН, дата й місце народження;
• номер рахунку;
• залишок чи вартість рахунку на кінець звітного періоду;
• загальна валова сума отриманого на рахунок доходу, зокрема доходу за цінними паперами й іншими фінансовими активами.

Для того щоб визначити, чи є рахунок підзвітним, фінансові агенти мають провести щодо нього комплексну належну перевірку.

Фізичні особи

Перевірятимуться рахунки всіх фізичних осіб-нерезидентів, однак ретельність і строки перевірки залежить від типу рахунку.

Залежно від суми сукупного залишку або вартості рахунку на кінець звітного періоду рахунки фізичних осіб поділяються на рахунки з низькою (до $1 млн) та високою (понад $1 млн) вартістю.

При перевірці рахунків із низькою вартістю пошук інформації здійснюватиметься у електронних базах даних. А для рахунків із високою вартістю додатково може здійснюватися аналіз даних у паперовій формі.

Юридичні особи

Перевірці підлягають рахунки юридичних осіб, сукупний залишок або вартість яких перевищує $250 000.

Підзвітними серед них вважаються ті, які:

• належать одній чи кільком юридичним особам-нерезидентам, або
• належать одній чи кільком пасивним нефінансовим установам (НФО), які контролюються одним або декількома нерезидентами.

Перелік ознак пасивних НФО міститься в Стандарті CRS і є доволі широким. Серед іншого, пасивною НФО є установа, у якої понад 50% валового доходу за попередній звітний період отримано з пасивних доходів.

Читайте також: Рахунок за кордоном: яку інформацію передаватимуть іноземні банки українській податковій

Що робити?

Відтепер на вимогу фінансових агентів власники рахунків повинні подавати:

• документи самооцінки стосовно себе та контролюючих осіб для перевірки статусу резидента певної юрисдикції;
• звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (якщо особа належить до міжнародної групи компаній);
• інформацію про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників (якщо іноземна компанія має місце ефективного управління на території України або веде діяльність через постійне представництво);
• повідомлення про укладення та припинення договору щодо управління або адміністрування траста, фінансову звітність щодо траста та інші відомості (якщо особа є управителем або адміністратором траста); 
• іншу інформацію та документи, необхідні для перевірки фінансових рахунків і складання звітності.

Якщо такі документи не буде надано, то установа може відмовитися обслуговувати клієнта (наприклад, відкривати рахунки або укладати договори).

Читайте також: Відстежити гроші: податкова дізнається про закордонні рахунки українців

Які можуть бути наслідки?

Базові негативні наслідки для власників підзвітних рахунків можуть бути такими:

• штраф у розмірі до 670 000 гривень (100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року) – за недотримання правил розкриття інформації про підзвітні рахунки;
• штраф у розмірі 268 400 гривень за кожний звітний рік (100 розмірів прожиткових мінімумів) – за неподання звіту про КІК; та
• донарахування податкових зобов’язань, штраф у розмірі від 25% до 50% від цих податкових зобов’язань, а також пеня – за не відображення іноземного доходу резидента України.

Окрім того, якщо сума несплачених податків перевищує 3 720 000 грн, то настає кримінальна відповідальність.

Потенційні покарання є такими:

• штраф у розмірі до 425 000 грн (25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• позбавлення права займатися певними видами діяльності на строк до трьох років; або
• спеціальна конфіскація майна обвинуваченого.

Строк притягнення до кримінальної відповідальності становить 5 років з моменту вчинення злочину (тобто моменту несплати податку за певний рік). Однак у разі, коли сума несплачених податків буде більшою за 8 680 000 грн, то строк притягнення до кримінальної відповідальності складатиме 10 років з моменту вчинення злочину.

Усе таємне стане відомим

Беручи до уваги всю інформацію, описану вище, більшість людей однозначно задумається над тим, що не варто розраховувати на те, що українські податкові чогось не дізнаються. Набагато ефективнішою стратегією є діяти з презумпцією того, що вся інформація так чи інакше може стати відома.

Румунсько-американський бізнесмен Александру Біттнер, наприклад, протягом п’яти років не подавав звітності про свої закордонні активи. Однак коли американські податкові органи дізналися про це, то наклали на бізнесмена штраф у розмірі $2,72 млн.

Звісно, українські штрафи дещо менші, але ж справа ще в донарахованих податках і штрафах за такі донарахування.

Тому радимо добре вивчити нові правила звітування та приготуватися до змін, які принесе впровадження CRS в Україні.