Боротьба з контрафактом: законодавство змінилося – підробок має бути менше
Збільшені штрафи та розширені можливості для боротьби з порушниками
15 квітня 2023 року набув чинності Закон України №2974-IX від 20.03.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності». Документом норми законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності приведено у відповідність до законодавства ЄС. Що передбачає закон для правовласників та як він змінить ситуацію з обігом контрафактної продукції, розповіла Mind старша юристка практики інтелектуальної власності, технологій та захисту даних PwC Legal в Україні Анастасія Юшина.
Внесені зміни, зокрема, спрямовані на посилення захисту прав інтелектуальної власності, які дозволять правовласникам застосовувати додаткові інструменти в боротьбі з контрафактом та спростять стягнення компенсації з порушників.
Контрафактними є товари, на яких без дозволу правовласника використано позначення, схоже з зареєстрованою торговельною маркою. Контрафактні товари є незаконними копіями оригінальних товарів і досить часто не відповідають стандартам якості. Проблема підробок не тільки завдає шкоди економічним інтересам виробників оригінальних товарів, а й може наражати споживачів на ризики для здоров’я та безпеки.
У Висновку щодо заявки України на членство в Європейському Союзі від 1.02.2023 Єврокомісія наголосила, що Україна є одним з чотирьох основних транзитних пунктів для постачання контрафактної продукції до ЄС. Тому важливим пріоритетом на шляху України до вступу в ЄС залишаються питання забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності.
У висновку наголошується на необхідності посилення боротьби з контрафактною продукцією в усіх правоохоронних органах і захисту прав інтелектуальної власності.
Читайте також: Захист авторських прав: як він змінюється у 2023 році
Зміни в боротьбі з контрафактом
Протягом останніх років було проведено реформу щодо боротьби з контрафактом на митниці. Після внесення змін до Митного кодексу 2019 року фокус уваги змістився з питань паралельного (сірого) імпорту на питання саме контрафактних товарів.
Для виявлення контрафактних товарів на митному кордоні:
- правовласник реєструє торговельну марку або географічне зазначення в Митному реєстрі об’єкту права інтелектуальної власності;
- у разі виявлення митниця зупиняє митне оформлення контрафактних товарів, після чого правовласник має звернутися до суду за захистом порушених прав, у тому числі з вимогами про вилучення та знищення контрафактних товарів
Але на практиці, зокрема через складність і неефективність захисту прав у судовому порядку, правовласники досить часто не зверталися до суду. Адже навіть після тривалих судових процесів для порушників не завжди наставали негативні фінансові наслідки.
З ухваленням закону № 2974-IX ситуація має поліпшитись, оскільки зміни спрямовані на підвищення відповідальності порушників і надання правовласникам можливості більш ефективно встановлювати мережі розповсюдження контрафакту.
Зміни щодо знищення контрафактних товарів
Відтепер витрати, пов’язані зі знищенням контрафактних товарів, матеріалів і знарядь, використаних для їх виготовлення на підставі рішенням суду, покладаються на порушника.
Якщо порушник зможе довести, що порушення сталося ненавмисно й без недбалості, суд може ухвалити рішення про стягнення разової грошової виплати на користь правовласника, замість знищення контрафакту та обладнання для його виробництва. Розмір такої грошової виплати дорівнюватиме вартості ліцензії.
Умовами застосування такого стягнення судом є:
- заява порушника;
- порушення права інтелектуальної власності відповідачем ненавмисно та без недбалості;
- знищення контрафактних товарів, матеріалів і знарядь, використаних для їх виготовлення, є неспівмірним шкоді, заподіяній позивачеві;
- розмір стягнення обґрунтовано задовольняє правовласника.
Читайте також: Інтелектуальна власність: українські розробники втрачають кошти за використання своїх винаходів за кордоном
Стягнення компенсації з порушників
Як демонструє поточна судова практика, у більшості випадків правовласникам важко довести розмір збитків, і тому порушники не зазнають значних втрат.
Негативні наслідки для порушників обмежуються, наприклад, конфіскацією партії товарів або вимогою припинити порушення, або забороною на подальше використання торговельної марки порушником. У стягненні збитків через недоведеність їх розміру суди зазвичай відмовляли.
Із набуттям чинності закону №2974-IX правовласники отримали право застосовувати механізм стягнення компенсації замість стягнення збитків.
Правовласник має право обрати чи стягувати з порушника збитки або компенсацію. Розмір компенсації визначається судом, але базується на розмірі ліцензійного платежу за використання торговельної марки.
Якщо порушник зможе довести, що порушення є ненавмисним або вчинено з недбалості, розмір компенсації буде знижено до розміру вартості ліцензії за використання торговельної марки.
Якщо ж порушення є умисним, розмір компенсації становитиме більш ніж розмір вартості ліцензії за використання торговельної марки: буде враховано обсяг порушення, вину порушника та інші обставини, що мають суттєве значення для справи (і в будь-якому разі не менше вартості ліцензії за використання торговельної марки).
Механізм стягнення компенсацій замість збитків уже добре зарекомендував себе в авторському праві. Завдяки більш простій процедурі визначення розміру компенсації в порівнянні зі збитками, більшість судових справ у сфері інтелектуальної власності стосувалися саме стягнення компенсації за порушення авторського права.
Кілька років тому у справах про порушення авторського права було запроваджено визначення розміру компенсації з прив'язкою до розміру ліцензійного платежу (подвоєного чи потроєного). Після цього в судовій практиці сформувався підхід, за яким для доказу розміру такої компенсації суд брав до уваги ліцензійні договори з визначеним розміром ліцензійного платежу. Імовірно, подібна практика використовуватиметься й щодо торговельних марок.
Оскільки розмір компенсації буде легше встановити й довести, правовласники зможуть більш ефективно захищати свої права на торговельні марки, промислові зразки винаходи тощо, а порушники зазнаватимуть реальних негативних економічних наслідків від порушень прав інтелектуальної власності.
Витребування інформації в судовому порядку
Однією з проблем у боротьбі з контрафактною продукцією є складність визначення кола осіб, які задіяні у виробництві та розповсюдженні контрафакту. Притягнення до відповідальності порушників не завжди дозволяє розкрити всю мережу поширення контрафакту, і виробники контрафакту можуть продовжувати свою діяльність.
Важливо пам’ятати, що боротьба з контрафактом має бути постійною і системною. Недостатньо просто вилучити й знищити певну партію контрафакту та притягнути до відповідальності продавця такого товару. Ефективним є встановлення також виробників контрафактних товарів і постачальників у всьому ланцюгу постачання та притягнення їх до відповідальності.
Закон №2974-IX передбачає право витребовувати інформацію у порушника для встановлення всього ланцюгу постачання контрафакту в судовому процесі (цивільному та господарському).
Правовласник має право вимагати від порушника надання інформації про походження та мережі розповсюдження, які порушують право інтелектуальної власності. Це дозволить правовласнику встановлювати всіх причетних у ланцюгу створення та поширення контрафакту й притягати порушників до відповідальності.
Інформація, яку може витребувати суд, включає, зокрема:
- імена та адреси виробників, розповсюджувачів, продавців (оптових та роздрібних) попередніх володільців контрафактних товарів;
- відомості щодо кількості та вартості вироблених, доставлених, поставлених, отриманих або замовлених контрафактних товарів.
Така інформація може бути витребувана як у порушника, так і в продавців, дистрибуторів, імпортерів, виробників і будь-яких інших осіб, задіяних у виробництві, розповсюдженні, пропонуванні, використанні контрафактних товарів.
Важливим є те, що суд може витребувати цю інформацію як на стадії забезпечення позову, так і під час судового процесу.
Загалом можна підсумувати, що зміни, внесені законом №2974-IX, є прогресивними та важливими для формування середовища, у якому бізнес може захистити свої права й активи. Нові можливості з витребування інформації від порушників дозволить правовласникам більш ефективно викривати мережі розповсюдження контрафактних товарів і відповідно вилучати та знищувати контрафакт. Крім цього, інформація про кількість і вартість вироблених чи розповсюджених товарів допоможе правовласникам в обґрунтуванні розміру збитків та упущеної вигоди для стягнення з порушників.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
