Інтелектуальна власність: українські розробники втрачають кошти за використання своїх винаходів за кордоном
Що може вдіяти український IP-офіс вже зараз і які зміни очікують на цю сферу
Український розробник платформи для зв'язку компаній із перевіреними дизайнерами Awesomic у березні залучив $800 000 інвестицій. Таких прикладів українських стартапів, що отримують підтримку інвесторів та розвиваються попри війну, вже чимало. Українцям є чим пишатись та похвалитись перед світом. Проте не завжди розробники приділяють потрібну увагу захисту авторських прав, питанням інтелектуальної власності та патентування власних винаходів, а дарма. Якщо раніше в Україні діяв застарілий закон про захист авторських та суміжних прав, то наприкінці минулого року народні обранці ухвалили оновлену версію закону, який має полегшати ситуацію в цій сфері. Крім того, на початку березня 2023 року український офіс інтелектуальної власності підписав декларацію про наміри з європейськими відомствами. Та чи достатньо зазначених ініціатив і що потрібно зробити вже зараз, аби Україна та наші розробники не втрачали кошти за використання своїх патентів за кордоном, розповіла Mind очільниця Українського національний офісу інтелектуальної власності та інновацій, докторка юридичних наук, професорка кафедри Інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка Олена Орлюк.
Що змінилось у законодавстві в цій сфері, читайте у матеріалі Mind: Захист авторських прав: як він змінюється у 2023 році
Україна має велетенський інтелектуальний потенціал, але наріжним каменем його розвитку є не лише й не стільки реформи та правовий захист. Фундаментом є банальне усвідомлення, що питання інтелектуальної власності напряму стосується кожного з нас і безпосередньо впливає на життя «середньостатистичного» українця.
Як саме? Усього три слова. Ми втрачаємо кошти. Ми – це Україна та державний бюджет, і ми – це кожен із нас, незалежно від того, займається конкретна людина науковою або творчою діяльністю, чи ні. Проста та очевидна закономірність: країни, що дбають про інтелектуальну власність своїх громадян (а отже, й інвесторів), – це сильні та стабільні економіки. Натомість країни, в яких інтелектуальна власність є чимось незрозумілим та ефемерним, борються не за розвиток, а за вихід із чергової економічної кризи.
Ми конкуруємо з Іраном та Сирією, а маємо – зі США та Британією
Згідно з Національною економічною стратегією до 2030 року, однією з ключових проблем, що заважає Україні реалізувати той самий інноваційний потенціал, є недостатній рівень захисту прав інтелектуальної власності. На практиці це виливається у побоювання інвесторів, зниження рівня довіри, а з ним – і фінансування. Можливо, я когось здивую, але економічна стабільність та наповнення казни, – це не лише експорт сільськогосподарської продукції та промислових товарів.
Та що ми маємо сьогодні? Звіт Global Innovation Index 2022, сформований Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, вкотре засвідчив, що ми втрачаємо позиції у світовому рейтингу.
Поки за першість конкурують Швейцарія, США та Швеція, Україна посідає 57 місце, поступаючись, зокрема, Молдові, Сирії, росії та Ірану. Ми опинилися у групі країн, чиї економіки мають дохід нижче середнього. І наші «сусіди по нещастю» – це Монголія, Узбекистан, В’єтнам і той самий Іран. Зовсім не те, чого очікуєш від потенційного члена Європейського Союзу, правда?
Ще більш неочікувано це виглядає, якщо бодай поверхнево проаналізувати вітчизняний ринок стартапів. Він не просто вражає, він розвивається й приносить країні гроші попри повномасштабну війну та відверто не найкращий стан економіки. Згадайте школяра Валентина Фречку, який вигадав, як створювати папір з опалого листя. Уявіть, наприкінці 2022 року його стартап отримав 2,5 млн євро від ЄС на будівництво власної фабрики. І таких прикладів десятки, якщо не сотні.
Або подивимося на ІТ-галузь та її результати за 2022 рік. За даними національної асоціації IT Ukraine, лише за час повномасштабної війни вона зросла на 10% та принесла в економіку України $6 млрд експортної виручки. Про що свідчать ці приклади? Локомотивом розвитку нашої країни стануть наукові та креативні галузі, запорукою становлення яких є саме розвиток інституту інтелектуальної власності.
Читайте також: Фокус на Європу: як український стартап Revisior попри війну виходить на міжнародні ринки
Ми робимо замало, а тому втрачаємо кошти
Чому ж попри низку успішних стартапів та «бум» винаходів ми не змагаємося за пальму першості з економіками Швейцарії та США? Нам не вистачає ґрунтовної, зрозумілої та комплексної підтримки з боку держави.
Кожен український винахідник, кожна українська дослідниця та науковиця, стартапери – усі вони мають отримувати прибутки за свої винаходи та відкриття. Ми маємо розробити державну політику, яка стимулюватиме цих людей залишатися в Україні та працювати тут, залучаючи іноземні інвестиції, а не шукаючи їх десь за кордоном. А для цього має бути впевненість та гарантія тощо, що всі напрацювання, винаходи та ідеї – захищені законом.
Читайте також: Топ-8 українських стартапів 2022-го: кому вдалося залучити найбільший обсяг інвестицій
Не можна сказати, що Україна не робить для цього нічого. Але ми робимо замало. Недостатньо. Так, майже сім років тому стартувала реформа галузі, з’явилася надія на певні зміни. Проте їхній темп та інтенсивність не дозволили нам побачити очікуваних результатів. До повномасштабного вторгнення ми були у «списку 301» США, а Європейський Союз, який прямо вимагає від всіх країн-кандидатів та членів належного захисту інтелектуальної власності, констатував незабезпечення цих вимог з боку України.
Сподіваюсь, тепер взаємозв’язок між інтелектуальною власністю та наповненням наших гаманців став більш зрозумілим. Нехтуючи захистом ІР та не докладаючи достатньої кількості зусиль, ми не просто «ставимо це питання на паузу». Ми вмикаємо задній хід та віддаляємося від мрії про стабільну та зростаючу економіку. Звісно, вторгнення змінило акценти та пріоритети державної політики. Питання та завдання номер один сьогодні – це оборона та звільнення наших територій. Але ми маємо говорити про розвиток галузі ІР вже зараз, адже після перемоги Україна потребуватиме інвестицій для відбудови та відновлення.
Читайте також: Попри війну: п’ять найбільших інвестицій в українські стартапи
Майбутнє – за ІР офісом України
Як вплинути на ситуацію? Потрібні не тільки стратегії та зміни на законодавчому рівні. Аби всі ці закони були дієвими та ефективними, над їхнім формуванням має працювати сама ІР-сфера. Інституція, яка формуватиме бачення представників галузі інтелектуальної власності, і вже на основі цього працюватиме над стратегією її розвитку.
Такою інституцією для України має стати Intellectual Property Office (IP офіс). І тут йдеться не лише про роботу з проведення експертизи, реєстрації та передання прав на інтелектуальну власність. Час довів, що така практика застаріла. Чекати виключно від неї результативності – марна справа.
Натомість Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій працює за формулою «ППП у квадраті». Публічне та приватне партнерство, побудоване на принципах прозорості, професійності, порядності й підтримки. Це якісний та ефективний державний сервіс, вбудований в екосистему правової охорони та захисту ІР та інновацій. А отже, стимул для технологічного розвитку України та залучення нових інвестицій. Завдання офісу – не очолити бюрократичну тяганину, а стати помічником для тих, хто своєю роботою акумулює нових зовнішніх інвесторів.
Читайте також: Відомі зображення на одязі: хто має право на їх розміщення
Попереду в нас чимало роботи. Ми маємо здійснити цифрову трансформацію галузі, перевести переважно послуги в онлайн та максимально спростити їх оформлення, зробити якісну експертизу для винахідників та «помістити» інтелектуальне право у смартфон для креаторів. Диджиталізувати процеси. Маємо запропонувати зміни до законодавства з урахуванням нашої дорожньої карти в ІР сфері до ЄС. Скоротити строки розгляду заявок та врахувати європейські методики при проведенні експертизи. Сформувати нові, прогресивні стандарти. І це лише частина наших завдань.
Але чи варті вони наших зусиль? Безумовно. Інтелектуальна власність – це не лише підписки на «Нетфлікс» чи ліцензовані програми. Це одна з основ нашої економіки та повоєнної відбудови. І якщо ми не хочемо й далі втрачати гроші, зміни мають починатися вже зараз.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
