Якість життя в Україні під час війни: як це впливає на зворотну хвилю міграції

Якість життя в Україні під час війни: як це впливає на зворотну хвилю міграції

Ключовими факторами для повернення українських біженців лишаються закінчення війни та підвищення рівня життя й доходу

Якість життя в Україні під час війни: як це впливає на зворотну хвилю міграції
Фото: depositphotos

Очевидні, але поки не дуже помітні виклики війни, що наразі не на часі, Україні доведеться долати згодом. Це і налаштування життя тих громадян, що лишилися в Україні, але яким довелося переїхати в більш безпечні райони. Це і повернення тих, хто зараз вимушено перебуває за кордоном. Попри всі труднощі, що випали на нашу долю через сусідство з країною-терористом, українці тримають стрій і демонструють достатньо високі показники задоволеністю життя, навіть під час війни. Який рівень якості життя в Україні та коли очікувати повернення наших громадян додому, розповіла Mind соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк.

Практично в усіх наших дослідженнях ми бачимо, що попри війну люди в повсякденному житті більш позитивно оцінюють те, що мають. Якщо до війни переважна більшість українців відповідали на запитання «Чи у правильному напрямку рухається держава?» несхвально й були песимістично налаштовані, то зараз і оцінки якості життя, і напрямку розвитку, і рівня стресу поліпшилися в порівнянні з довоєнним періодом. Чому так? Це відбувається тому, що люди усвідомлюють – усе могло бути набагато гірше. Це також свідчить про те, що суспільство перебуває в ситуації мобілізації внутрішніх ресурсів.

Нещодавно ми провели спільно з Європейською Бізнес Асоціацією дослідження «Барометр якості життя – 2023», у якому пересічні мешканці України та представники бізнес-спільноти оцінювали рівень задоволеності 9 ключовими факторами, що формують загальний рівень якості життя людей. З огляду на результати, які ми отримали, хочу виокремити такі узагальнення.

Якість життя в Україні під час війни: як це впливає на зворотню хвилю міграції

Критично важливі категорії якості життя навіть попри війну отримали позитивні оцінки

Майже половина опитаних громадян задоволені якістю соціального життя, близько третини – роботою, правовим полем і регулюванням у державі, освітньою системою та досвідом життя в Україні загалом.

Задоволеність поточним місце роботи декларують 34% опитаних громадян. Тоді як серед бізнес-спільноти цей показник вдвічі вищий – 69%. Гарна новина в тому, що люди, які працюють на посадах у великому бізнесі, роботою задоволені, що, ймовірно, матиме позитивний вплив на їхні міграційні настрої. Інше дослідження Gradus Research також демонструє, що люди переконані, що, просто роблячи свою справу добре, вони допомагають країні в поточній ситуації.

Серед загальної аудиторії рівень задоволеності/незадоволеності серед обох гендерів фактично є рівним. Україна не демонструє контрастної ситуації з погляду статі на робочому місці. Проте ми бачимо, що і серед молоді, і серед старшого покоління цей показник дещо нижчий, ніж в основного робочого ядра 25–40 років.

Щодо регіонального розподілу, то бачимо найвищій рівень задоволеності в Києві та Західному регіоні. Найвища незадоволеність роботою на Півдні, Сході, Півночі України. Тобто це ті регіони, які напряму постраждали від війни та найбільше відчувають наслідки.

Читайте також: Країна мрії: чому вже час розпочати відбудову України попри війну

Задоволеність соціальним життям та освітою наразі на високому рівні

Щодо задоволеності соціальним життям, то вона на досить високому рівні – 47% респондентів оцінюють власне соціальне життя в Україні під час війни добре або дуже добре. Проте цей показник зменшується у міру збільшення віку. А також він є нижчим серед непрацевлаштованих громадян. У регіональному розрізі картина як із роботою: Північній та Центральний регіони більшою мірою незадоволені соціальним життям.

У факторі задоволеності освітньою системою в Україні варто зазначити, що вікова категорія 16–25 років, тобто люди, що нещодавно закінчили школу чи університет, а також люди 26–40 років, які можуть мати дітей шкільного віку, загалом мають позитивне враження від освіти: 33% та 37% опитаних громадян відповідно задоволені.

Фактори, які позитивно оцінює менше чверті опитаних, не є критичними в міграційних настроях.

У цю категорію потрапляють задоволеність системою охорони здоров’я (23% задоволених респондентів серед загальної вибірки та 39% серед бізнес-спільноти), рівнем безпеки в країні (25% задоволених), екологією (15% позитивних оцінок).

На оцінку досвіду користування медичною системою має вплив такий фактор, як можливість дозволити собі приватну медицину. Другий фактор – стан здоров'я групи 40+ років, які частіше стикаються з медичною системою.

Екологічна ситуація оцінена задовільно лише 15% опитаних мешканців України. Центральний регіон оцінений найменш задовільно через великі індустріальні міста, але ця особливість існувала й до війни.

Очікувано, що під час воєнних дій якість життя за цими параметрами страждає найбільше, проте вони мають і потенціал до швидкого поліпшення.

Читайте також: Зарядитись і втілити: як креатив покращує життя

Коли повернуться додому українські біженці?

Найбільш активна частка громадян, що працюють, залишається в Україні та відносно задоволена досвідом життя тут.

Бізнесово активна частина населення фактично залишається на місці, таки люди схильні позитивно оцінювати якість життя в Україні навіть під час війни. Ба більше, загальне населення наслідуватиме тренди активної частини, так завжди відбувається. А незадовільний досвід у сферах охорони здоров’я, освіти чи екології точно не буде вирішальним фактором для людей у питанні «Чи працювати в Україні, чи ні?». Тож підстави для оптимізму є, хоча й аспектів, що потребують поліпшення, багато.

А ключовими драйверами для повернення тих, хто наразі залишається за кордоном, буде закінчення війни, підвищення стандартів життя, рівня доходу та відсутність військових загроз.

Опитування «Барометр якості життя – 2023» було проведено Європейською Бізнес Асоціацією спільно з дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку Gradus. Аудиторія дослідження: загальна аудиторія (1091 особа) – чоловіки та жінки віком 16+, що проживають у містах із населенням понад 50 000 (вибірка відображає структуру цільової групи за віком, макрорегіонами та розміром населеного пункту, окрім тимчасово окупованих територій і територій, на яких ведуться бойові дії); бізнес-аудиторія (359 осіб) – співробітники членських компаній Європейської Бізнес Асоціації, незалежно від місця перебування. Опитування проводилося з 1 до 4 травня 2023 року серед загальної аудиторії та з 7 квітня до 15 травня 2023 року серед бізнес-аудиторії.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло