Криза на ринку праці: дефіцит рук і робочих місць в Україні

Криза на ринку праці: дефіцит рук і робочих місць в Україні

Навчання і розвиток персоналу дозволить розв'язати обидві проблеми

Криза на ринку праці: дефіцит рук і робочих місць в Україні
Фото: depositphotos

Повномасштабна війна і спричинена нею велика міграція, а також мобілізація суттєво вплинули на стан людського капіталу в Україні. Чому на ринку праці одночасно утворився дефіцит вакансій і пошукачів роботи – розповіла Mind соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк, за результатами нещодавніх соціологічних досліджень.

Читайте також: Ринок праці під час війни: головний виклик – зберегти співробітників

Більшість мігрантів – висококваліфіковані кадри з вищою освітою

Внаслідок міграції від початку повномасштабної війни в Україні суттєво скоротилася кількість кваліфікованих кадрів. Нещодавнє опитування Gradus Research, проведене серед зовнішніх мігрантів, які досі залишаються за кордоном, свідчить про те, що до 24 лютого 2022 року більшість із них працювали у таких сферах, як освіта, навчання, інженерія, наука, технології, економіка, фінанси, продажі та комунікації. А отже, були працівниками високої кваліфікації. Саме на такі позиції нині в Україні високий попит, який не закривається наявними кадрами.

Криза на ринку праці: дефіцит “рук” і робочих місць в Україні

Щодо українських мігрантів, то є висока вирогідність, що вони повернуться назад до свого звичного життя і роботи за фахом, адже зараз багато хто з них змушені виконувати низькокваліфіковану роботу, працюючи технічними та будівельними робітниками, прибиральниками чи хатніми робітниками.

Читайте також: До України дедалі активніше повертаються біженці з-за кордону. Як це позначиться на ринку праці всередині країни

Криза на ринку праці: дефіцит “рук” і робочих місць в Україні

Але варто пам’ятати, що основним драйвером зворотної міграції залишається безпекова складова. Для 40% респондентів головним фактором вибору місця проживання є його безпечність, і 45% виїхали за кордон задля цього.

Економічний фактор є наступним за важливістю. Коли вітчизняний ринок зможе запропонувати привабливі робочі місця, це стане значною перевагою для ухвалення рішення про повернення.

Окрім цього, існує ще низка параметрів, що впливатимуть на привабливість повернення: зрозуміла мова, система, налагоджені соціальні зв’язки, які не потребують значної адаптації.

Не можна забувати і про такий фактор, як високий рівень стресу, втома і симптоми ПТСР у великої кількості населення. За даними досліджень Gradus Research рівень стресу найвищий за більш ніж два роки – 88% опитаних громадян констатують це. А ключова емоція людей – втома (це більшою мірою демонструють жінки, ніж чоловіки).

Більш ніж половина опитаних громадян скаржиться на такий прояв ПТСР, як тривожний сон (53%). Ще 48% респондентів страждають на безсоння, а 43% – мають сильні перепади настрою. Усе це не може не впливати на професійну успішність людей.

Читайте також: Реінтеграція ветеранів і ветеранок: як бізнес може полегшити цей процес уже зараз

Бізнес діє зібрано та обережно

Щодо компаній, то результати опитування представників української бізнес-спільноти, проведеного Gradus Research у жовтні 2023 року, свідчать про те, що чверть (24%) опитаних компаній уже відчувають дефіцит кадрів, і ця проблема наростатиме.

Серед ключових викликів бізнесу під час війни бачать збереження оплати праці (44%) і ринків збуту / клієнтів (41%), а також забезпечення функціонування бізнесу в умовах відключень електроенергії (41%).

При цьому три чверті опитаних підприємців (76%) зазначають, що середньомісячні доходи їхнього бізнесу в період повномасштабної війни зменшилися. Усе це змушує компанії діяти більш зібрано. Українські бізнеси зараз планують на короткі інтервали: менш ніж на рік (33%) та на 1 рік (38%).

Криза на ринку праці: дефіцит “рук” і робочих місць в Україні

А оскільки ключовими труднощами в організації роботи бізнесу нині є нестача замовлень (38%) і ринків збуту (30%), то й увага більшою мірою прикута до розв'язання цих питань. Відповідно за таких обставин бізнес зараз не готовий активно набирати нових працівників.

Читайте також: Піти в ІТ, або Нові виклики – нова спеціальність під час війни

Розв'язати проблему допоможе навчання наявних кадрів

Самі компанії планують вирішувати проблеми з людським капіталом через залучення нових співробітників з України (41%), створення умов для віддаленої роботи (34%) і привабливих фінансових умов праці (32%).

Криза на ринку праці: дефіцит “рук” і робочих місць в Україні

І хоча може здаватися, що навчання і розвиток персоналу не на часі в ці непрості часи для українського бізнесу, проте таке рішення може стати вирішенням подвійної кризи, що склалася на ринку праці. Адже в такий спосіб компанії зможуть «доростити» наявних співробітників до потрібного рівня кваліфікації, щоб закрити той функціонал, який мають. Це сприятиме розвитку кадрів, бо відбуватиметься переміщення працівників на нові посади всередині компанії та надання їм більших обов’язків і можливостей. Така сама стратегія може бути застосована й до нових співробітників, що дасть можливість знайти роботу тим, хто її потребує, але не має потрібної кваліфікації, наприклад внутрішньо переміщеним особам чи ветеранам.

Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку. Аудиторія дослідження: аудиторія опитування щодо міграційних настроїв населення (220 респондентів) – чоловіки та жінки віком від 18 років, які через війну виїхали за кордон (і досі там перебувають), до війни проживали в Україні; аудиторія опитування бізнес-спільноти (165 респондентів) – одноосібні власники, керівні партнери, співвласники бізнесу, члени Ради директорів або Наглядової ради бізнесу та наймані топменеджери, що проживають на території України. Опитування проводилося з 22 вересня до 5 жовтня 2023 року серед аудиторії щодо міграційних настроїв населення та з 27 вересня до 5 жовтня 2023 року серед аудиторії бізнес-спільноти.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло