Ефективність ЗСУ забезпечила швидке відновлення економіки України 2023 року
Далі утримувати темп зростання буде важче
Економіка України, всупереч постійним терористичним ракетним атакам з боку росії, півторарічній війні та масштабній еміграції населення, демонструє швидкий темп відновлення. До того ж Національний банк прогнозує суттєве сповільнення зростання споживчих цін до 5,8% з 26,6% у 2022 році. Чого очікувати від макрпоказників до кінця року, розповів Mind директор з інвестицій, голова R&D в Capital Times Артем Щербина.
Читайте також: «Плюс» 3-4% зростання ВВП у 2023 році: що пророкують українській економіці НБУ, Кабмін та експерти
У січні – вересні 2023 року реальний ВВП, за нашими оцінками, збільшився на 5,9% проти аналогічного періоду минулого року. Таке стрімке зростання зумовлене низькою базою порівняння. У ІV кварталі очікується стримане відновлення на рівні 1,6%. У підсумку ВВП виросте на 4,7%.
Запорукою пожвавлення економічної активності стали високі темпи збору врожаю, поступове відновлення промисловості та виробництва, поліпшення ситуації в будівництві та роздрібній торгівлі, внутрішній споживчий попит і стала робота енергосистеми.
Безумовно, досягненню такої стабільності сприяла ефективна робота ЗСУ та багатомільярдна фінансова підтримка ЄС і США.
Двигуном відновлення роздрібної торгівлі залишається попит із боку домашніх господарств. Підтримують сектор налагодження нових шляхів постачання продукції та сповільнення інфляції. Зниження темпів зростання витрат на сировину та енергію, відновлення виробничих і логістичних ланцюгів зумовили зростання активності в промисловості.
Загалом ділова активність в Україні може вийти на 85–90% від довоєнного рівня за умови збереження поточних безпекових ризиків, без суттєвого погіршення енергетичної безпеки взимку. У 2024 році темпи відновлення залежатимуть від доступності фінансування та готовності бізнесу інвестувати в розширення виробничих потужностей і робочу силу.
Читайте також: 6 головних складових економічної незалежності України
Війна змінила структуру економіки України
За підсумками 2022 року частка державного сектору в структурі ВВП досягла рекордних 24%. До цієї категорії включені видатки на оборону. У 2023–2024 роках доля цієї категорії стабілізується на рівні 24–26%. За рішенням РНБО та Президента України на 2024 рік має бути виділено не менше 21,6% від загального фінансового ресурсу з бюджету.
За зазначений період зменшилася доля сільського господарства через окупацію значних с/г угідь і блокування експорту морським шляхом. Негативна тенденція продовжуватиметься, оскільки аграрії мають плани зменшити посівні площі на 2023/2024 маркетинговий рік.
Знижується роль та потенціал добувної промисловості для України через втрату стратегічних виробничих потужностей на Донбасі, логістичні обмеження (насамперед для експорту) і постійну ракетну загрозу для Дніпропетровського індустріального регіону.
Переробна промисловість має потенціал для швидкого відновлення через необхідність перероблення с/г сировини та програму пільгового кредитування «5-7-9» за сприяння держави.
Загалом під окупацією залишаються регіони, які до війни виробляли 10–12% ВВП України. Ефект релокації бізнесу оцінюється у 2–3% ВВП.
За підсумками 2023 року номінальний ВВП досягне $173 млрд, що становить 86% від довоєнного рівня. За умови зниження безпекових ризиків наступного року економіка Україна може перевищити позначку в $200 млрд у 2025 році.
Оцінка зростання реального ВВП на 2023 рік становить 4,7%, на 2024-й – 3,3%.
Державні фінанси – кошторис мобілізованої економіки
За 9 місяців 2023 року дефіцит державного бюджету без урахування грантів становив $31,8 млрд, або $21,9 млрд з урахуванням грантів.
До кінця поточного року дефіцит досягне $42 млрд (24% ВВП) через збільшення видатків для забезпечення обороноздатності України.
Наступного року в бюджеті України закладається аналогічний рівень дефіциту бюджету – $42 млрд, або 22% ВВП. Тому уряд робить ставку на збереження поточної активності партнерів у наданні фінансової підтримки нашій країні.
Міжнародна допомога залишається ключовим джерелом покриття бюджетних потреб. За даними Міністерства фінансів, у 2022 році Україна отримала $32,2 млрд фінансової допомоги, за 9 місяців 2023го – $32,7 млрд.
Варто зазначити, що частка доходів бюджету від податків впала з 87% у 2021 році, до 62% у 2022 році та до 53% у 2023-му. Така негативна тенденція вказує на проблеми з фіскальною політикою держави. Варто очікувати більшого фіскального нагляду та розширення бази оподаткування.
У розрізі видатків в Україні радикально зросла частка витрат на оборону та громадський порядок і безпеку. Частка фінансування цих функцій у 2023 році становить 48% і 12% відповідно, тоді як 2021 року ці частки вони були лише 7% і 9%. У Законі «Про бюджет України на 2024 рік» закладається 35% витрат на оборону, 14% на громадський порядок і 22% на державне управління (у тому числі 14% на обслуговування державного боргу). Критичного зниження фінансування зазнала освіта, охорона здоров’я та економічна діяльність держави. Ці сектори залишаються недофінансованими.
Нацбанк перейшов до пом’якшення монетарної політики
НБУ утримує стабільність на валютному ринку з ІІІ кварталу 2022 року. Перехід до фіксованого курсу, використання левериджу від міжнародної фінансової допомоги й жорсткі валютні обмеження дали змогу регулятору мінімізувати фактор спекулятивного попиту на валюту. Готівковий курс гривні до долара США з останні 12 місяців зміцнився на 10% – з 42,1 грн/$ до 37,8 грн/$.
Така зважена монетарна політика дала можливість НБУ перейти до етапу пом’якшення на валютному ринку. Станом на жовтень 2023 року облікова ставка була знижена з 25% до 20% (очікуємо 18% на кінець року). Також регулятор перейшов до політики «керованого гнучкого курсу». І хоча зміна механізму розрахунку офіційного курсу поки що не призвела до суттєвих коливань в Україні (НБУ має достатньо важелів впливу на міжбанківський валютний ринок), на крипторинку, курс української гривні до USD Tether уже перевищив рівень у 40 пунктів.
Одним із важелів впливу НБУ є обсяг золотовалютних резервів. Станом на жовтень 2023 року резерви Нацбанку становили $39,7 млрд. Якщо проаналізувати динаміку надходження міжнародної фінансової допомоги, то регулятор міг нарощувати резерви, коли надходило більше $3 млрд зовнішнього ресурсу в місяць. Підтримка стабільності гнучкого курсу вимагатиме ще більше ресурсу, тому ми очікуємо зниження обсягу резервів до $38,5 млрд на кінець поточного року.
Досвід попередніх піків золотовалютних резервів показує сильну «хрупкість» до негативної зміни обставин. Тож Нацбанк матиме достатньо клопоту у процесі зняття обмежень на валютному ринку.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
