Українці за кордоном: 65% українських біженців щоденно стикаються з мовними бар’єрами
4 способи їх подолання
Від лютого 2022 року багато українців вимушено покинули свої домівки й опинилися за кордоном. Там їм довелося стикнутися з новими викликами: відсутністю житла, роботи, близьких і друзів, новими законами та чужим менталітетом, негативним ставленням з боку місцевих. Проте головна проблема, що заважає налагодити життя та розв’язувати побутові проблеми, – мовні бар’єри. З якими ж проблемами в цій сфері стикаються українські біженці за кордоном і як їх можна подолати, розповіла Mind CEO & Founder перекладацької компанії MK:translations Юлія Венцковська за результатами дослідження, проведеного компанією.
Перекладацька компанія MK:translations провела опитування в соцмережах (групи та канали, де об’єдналися українці за кордоном), щоб зрозуміти, як мовні незручності впливають на їхню адаптацію на чужині та в яких ситуаціях це відбувається найчастіше. Період проведення опитування – осінь 2023 року, кількість респондентів – 500 осіб.
Українці за кордоном: що говорить офіційна статистика
За офіційними джерелами, приблизно 6 млн українців перебувають зараз за кордоном через воєнні дії. Такі дані оприлюднив Центр економічної стратегії у своєму звіті. Більшість із них мешкає в Німеччині – 1,1 млн, Польщі – 990 тис., Чехії – 340 тис., Іспанії – 178 тис., Італії – 158 тис. і Болгарії – 157 тис. (дані Європейської служби статистики).
Серед неєвропейських країн лідерами є США (234,5 тис.) і Канада (280 тис. ). Проте ці дані можуть бути неточними: багато українців вже встигли повернутися додому чи змінити країну перебування. Або просто не потрапили в поле зору статистики, наприклад, як діти у Франції, яким не обов’язково отримувати статус тимчасового захисту або українці в Польщі, що втратили статус захисту, але продовжують перебувати на території країни.
За даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, станом на грудень 2022 року, статистика мала такий вигляд:

Читайте також: Історія біженки: як подолати шлях від Києва до Будапешта
Результати опитування
В анонімному опитуванні взяли участь 500 респондентів, які були членами тематичних груп у соцмережах. Нас не цікавили стать, вік, рід діяльності українців. Їм поставили дев’ять простих запитань, відповіді на які оформили в таблиці та у форматі інфографіки.
Країни перебування

Структура опитаних осіб збігається з офіційними даними: перша п’ятірка за чисельністю – Німеччина, Польща, Чехія, Канада, США та Велика Британія. Потім ідуть Іспанія, Болгарія, Італія. Інші країни, у яких перебуває зараз 32,8% респондентів, набрали менш ніж 2% кожна: Словаччина, Ірландія, Австрія, Литва, Бельгія, Швейцарія, Франція, Фінляндія, Норвегія, Португалія, Латвія, Швеція, Естонія, Данія, Угорщина, Греція, Хорватія.
Читайте також: Українські біженці в Польщі: як живуть та чи збираються повертатися
Мовні бар’єри
65% українців за кордоном щоденно відчувають проблеми, пов’язані з комунікацією через незнання чи недостатнє знання мови. Здебільшого це респонденти з Німеччини, Румунії, Франції та інших країн, що не увійшли до першої п’ятірки.

Лише 3% опитаних не стикаються з мовними бар’єрами.

Для цього питання можна було обрати кілька варіантів відповідей. Незаперечні «лідери» – варіанти «У побутових ситуаціях», тобто в супермаркеті, лікарні, салоні краси, та «У державних установах та при оформленні документів».
Також респонденти мали змогу зазначити свій варіант. Серед відповідей найчастіше зустрічались «Ситуація з пошуком житла та особисте спілкування з місцевими».
Вивчення мови країни перебування
71% опитаних українських біженців за кордоном не володіють або володіють на слабкому рівні місцевою мовою. Тобто лише 29% можуть спілкуватися на тому чи іншому рівні.

Разом з тим 84% респондентів вивчають нову мову: самостійно, на курсах чи індивідуально з викладачем.

Читайте також: Українські біженці коштуватимуть Європі щонайменше 30 млрд євро. Чому це вдала інвестиція?
Необхідність перекладу документів
61% українців за кордоном хоча б раз перебували в ситуації, коли був потрібен переклад особистих документів. Найчастіше це стосувалося медичних документів: довідок, висновків, результатів аналізів і досліджень, карти щеплень. На другому місці – документи про освіту, як-от: дипломи, атестати, шкільні табелі. Далі за кількістю відповідей – свідоцтва та трудова книжка.

Серед інших варіантів найчастіше зустрічається необхідність перекладу водійських посвідчень, резюме, листів та заяв у державні органи.
Непорозуміння через незнання мови чи неякісний переклад
Далі попросили респондентів описати, з якими проблемами, що пов’язані з перекладами, вони стикаються за кордоном. Якщо узагальнити, трійка найпопулярніших відповідей виглядає так:
- Некоректний переклад через безплатні онлайн-перекладачі, які призводять до непорозумінь і неможливості ефективної комунікації;
- помилки в документах через неякісний усний / письмовий переклад з боку перекладачів, які працюють у державних органах, і неможливість через незнання мови самостійно перевірити, що вони говорять / пишуть;
- непорозуміння через відсутність чи неякісний переклад у медичних установах – під час візиту до лікаря, при купівлі ліків тощо.
Ось кілька прикладів:

Як подолати мовні бар'єри у країнах перебування?
Українські біженці в пошуках безпеки зіткнулися з новим викликом – необхідністю налагоджувати життя на чужині без знання мови. Через це виникають непорозуміння та складні ситуації на роботі, у щоденному спілкуванні, у медичних та юридичних питаннях. Чи є вихід? Цілих чотири – кожний зі своїми перевагами й недоліками.
Безплатні онлайн-перекладачі
Переваги: Google-перекладач чи подібні до нього сервіси – це зручні інструменти, які допоможуть швидко перекласти напис на етикетці в магазині, оголошення в поліклініці, фразу з художньої книжки або запитання до водія таксі. Тобто у випадках, коли потрібно зрозуміти або передати загальний зміст тексту.
Недоліки: безплатні сервіси не допоможуть у ситуаціях, коли потрібно побудувати граматично правильне речення, перекласти офіційний документ або зрозуміти чи донести всі деталі достеменно. Особливо в питаннях, що стосуються легалізації документів, юриспруденції, здоров’я та інших важливих тем.
Перекладачі в державних закладах та інших організаціях, волонтери
Переваги: це зручно, особливо, коли зовсім не володієш мовою, а розв’язати якесь питання потрібно. Наприклад, записатися до лікаря, поспілкуватися з роботодавцем, відвідати банк чи агентство нерухомості, подати внесок на оформлення допомоги.
Недоліки: серед перекладачів, яких пропонують безоплатно в державних установах та інших організаціях для допомоги іноземцям, часто можна зустріти звичайних людей або волонтерів, які не є фахівцями, а просто знають цільову мову на достатньому рівні. Проте їм може бракувати досвіду та знань для перекладу вузькопрофільних тем і складної термінології, що часто призводить до непорозумінь і помилок.
Професійні перекладачі та перекладацькі компанії
Переваги: мають досвід роботи в різних галузях, тому не лише допоможуть перекласти та легалізувати важливі документи, а й стануть надійними посередниками в розв’язанні різних питань. При цьому необов’язково шукати місцевих виконавців: письмовий переклад можна замовити онлайн, а на консультації з лікарем усний перекладач може бути присутній дистанційно, за допомогою сучасних сервісів зв’язку.
Недоліки: на відміну від попередніх двох варіантів, за цей доведеться заплатити. Ще одна незручність пов’язана зі спеціалізацією перекладача. Наприклад, для розв’язання медичних і юридичних питань, імовірно, знадобляться різні перекладачі, бо зазвичай кожен із них має свій профіль, у якому є фахівцем і може гарантувати високу точність перекладу.
Вивчення мови
Переваги: це важливий крок, який розширить можливості навчання та легалізації, збільшить шанси на отримання перспективної роботи та прискорить інтеграцію в місцеве суспільство.
Недоліки: вивчення мови – довгий і вартісний процес, який потребує певних зусиль та вільного часу.
Який із чотирьох способів обрати, залежить від конкретної ситуації та ваших можливостей. У будь-якому разі нехай ці поради допоможуть подолати період адаптації і забезпечать почуття впевненості, незалежності та безпеки в новому житті.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.